Теоретичне обґрунтування використання таксономічної класифікації скронево-нижньощелепних розладів як методологічної основи в організації та проведенні епідеміологічних і клінічних досліджень

  • Світлана Миколаївна Клочан
  • Віталій Іванович Біда Інститут стоматології НМАПО ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
  • Ольга Анатоліївна Омельяненко Інститут стоматології НМАПО ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна
Ключові слова: скронево-нижньощелепні розлади, дефініції та класифікації СНЩР, МКХ-10, МКХ-11, МКХ-10-КМ (США), таксономічна класифікація СНЩР

Анотація

Мета: вивчити науково-практичний досвід провідних вітчизняних і закордонних фахівців з теоретичного тлумачення дефініції «скронево-нижньощелепні розлади», означення її чітких характеристик з метою конкретизації та розширення понятійних орієнтирів при плануванні власних епідеміологічних і клінічних досліджень.
Матеріал і методи. Бібліографічний аналіз фахових статей електронних наукових ресурсів PubMed- NCB, Google Scholar, Free Medical Journals, Research Gate, світової електронної бази книг Google Book Search, електронного ресурсу Wold Health Organization, Інституційного репозитарію НМАПО ім. П.Л. Шупика з пошуку тлумачення, класифікаційних характеристик і діагностичних критеріїв скронево-нижньощелепних розладів (СНЩР).
Результати досліджень. Аналіз наукових джерел поглибив розуміння того, що в Україні серед фахівців загальновживаним є термін «Синдром дисфункції скронево нижньощелепного суглоба» (СД СНЩС), виписаний у Міжнародній класифікації хвороб 10 й 11-го переглядів (МКХ-10, 2016 р.; МКХ-11, 2018 р). Термін «Синдром дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба» використовується вітчизняними фахівцями подібно до дефініції «скронево-нижньощелепні розлади», яка прийнятав більшості країн світу й затверджена Американською академією вивчення орофаціального болю. Обидва терміни є узагальнюючими для функціональних розладів, захворювань скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) та нейро-м’язових розладів жувальних м’язів (ЖМ), натомість лексично «синдром дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба» має більш вузьке значення й за логікою мав би вказувати лише на внутрішньо-суглобові структурно-функціональні розлади СНЩС. Епідеміологічні та клінічні дослідження вимагають розподілу пацієнтів із СНЩР на клінічні групи за властивими їм ознаками з метою отримання, обробки та аналізу даних. Тому кожний конкретний клінічний випадок вимагає чітких діагностичних алгоритмів для встановлення та формулювання діагнозу за чіткими таксономічними класифікаційними характеристиками. Також різняться погляди на належність нозологій функціональних розладів жувального апарату до тієї чи іншої системи організму (класу нозологій): виходячи із МКХ-10 та МКХ-11, це система органів травленнязгідно з Американською академією вивчення орофаціального болю (AAOP) та Міжнародною асоціацією стоматологічних досліджень (IADR) – скелетном’язова система, що значним чином впливає на розуміння етіо-патогенетичних механізмів виникнення патології.
Висновки. У статті проведено бібліографічний аналіз вітчизняних і міжнародних наукових джерел з метою обґрунтування вибору та застосування терміну «Скронево-нижньощелепні розлади» (СНЩР), їх таксономічних груп із клінічними характеристиками у власних наукових клінічних дослідженнях. Методологічною основою формування досліджуваних клінічних груп вибрано прийняту міжнародним науковим товариством Таксономічну класифікацію скронево-нижньощелепних розладів, 2013 р., а науковим інструментом категоризації об’єктів – розроблені на засадах доказовості міжнародні Діагностичні критерії СНЩР (DC-TMD), 2013 р. Це дає можливість проводити дослідження в середині кожної групи, аналізувати закономірності розвитку патології, особливості її перебігу, диференційовано підходити до вибору тактики лікувально профілактичних заходів. Проведення досліджень за міжнародними дослідницькими протоколами суттєво спрощує спілкування та наукове обговорення в міжнародних професійних колах.
Ключові слова: скронево-нижньощелепні розлади, дефініції та класифікації СНЩР, МКХ-10, МКХ-11, МКХ-10-КМ (США), таксономічна класифікація СНЩР.

 

Біографії авторів

Світлана Миколаївна Клочан

Клочан Світлана Миколаївна – доцент кафедри ортопедичної стоматології НМАПО імені П.Л. Шупика.
Тел.: (067) 291-05-10. E-mail: klochan.svitlana@gmail.com.

Віталій Іванович Біда, Інститут стоматології НМАПО ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Біда Віталій Іванович – завідувач кафедри ортопедичної стоматології НМАПО ім. П.Л. Шупика.

Ольга Анатоліївна Омельяненко, Інститут стоматології НМАПО ім. П.Л. Шупика, м. Київ, Україна

Омельяненко Ольга Анатоліївна – доцент кафедри ортопедичної стоматології НМАПО ім. П.Л. Шупика.

Посилання

1. Costen J.B. Syndrome of ear and sinus symptoms associated with disturbed function
of the temporomandibular joint // Ann. Otol. (St. Louis). – 1934. – Vol. 43. – P. 1–15.
2. Манфреддини Д. Височно-нижнечелюстніе расстройства Современные кон-
цепции диагностики и лечения // Издательский дом «Азбука»: Москва, СПб, Киев, Алма-
ты, Вильнюс, 2013. – С. 11–17, 167.
3. Laskin D.M. Etiology of the pain-dysfunction syndrome // J. Am. Dent. Assoc. –
1969; 79: 14–53.
4. Ash M.M. Paradigmatic shifts in occlusion and temporomandibular disorders //
J. Oral Rehabil. 2001; 28: 1–13.
5. Helkimo M.J., Bailey J.O., Ash M.M. Correlation of electromyographic silent period
duration and the Helkimo Dysfunction index // Acta odont.scand., 1979. – Vol. 37. –
P. 51–56.
6. Bell W.E. Clinical management of temporomandibular disorders. – Chicago: Year
Book Medical Publications. – 1982.
7. McNeill C., Bell W.E., DeLaat A., Dworkin S.F. Craniomandibular disorders: Guidelines
for evaluation, diagnosis and management. The American Academy of Craniomandibular
Disorders. – Chicago: Quintessence. – 1990.
8. Рожко М.М., Неспрядько В.П. Ортопедична стоматологія. – Київ: Книга плюс,
2003. – С. 476.
9. Яценко О.І., Рибалов О.В., Іваницька О.С., Яценко П.І. Клініко-рентгенологічна
характеристика больового синдрому скронево-нижньощелепного суглоба // Стоматоло-
гія. – 2015. – Вип. 2. – Том 1 (118). – С. 363–366.
10. Мірза О.І. Діагностика і лікування больового синдрому дисфункції скро нево-
нижньощелепного суглоба: Автореф. дис. … д-ра мед. наук. – Полтава. – 2002. – 27 с.
11. Смаглюк Л.В. Структура симптомів дисфункції скронево-нижньощелепного
суглоба в залежності від морфо-функціонального стану зубощелепної ділянки /
Л.В. Смаглюк, Н.М. Трофіменко // Вісник стоматології. – 2005. – № 2. – С. 75–77.
12. International Classification of Diseases 11-th Revision The global standard for
diagnostic health information [Електронний ресурс]// World Health Organization, ISD-11:
version: 2018. Режим доступу: https://icd.who.int/.

13. The International Classification of Diseases, 10-th Revision, clinical Modification,
2017 (The 2017 ICD-10-CM) [Електронний ресурс] // Free reference website designed for
the fast lookup of all current American ICD-10-CM (diagnosis) and ICD-10-PCS (procedure)
medical billing codes. 2017 ICD – 10-CМ. Режим доступу: http://www.icd10data.com.
14. The International Classification of Diseases, 9-th Revision, clinical Modification
(ICD-9-CM) [Електронний ресурс] // Free online searchable 2009 ICD – 9-CМ. Режим
доступу: http://icd9cm.chrisendres.com.
15. American Academy of Orofacial Pain. Orofacial Pain: Guidelines for assessment,
diagnosis, and management / Leeuw R., Klasser G.D. eds. 5-th edition. – Chicago, IL: Quintessence
Publishing; 2013: 127–186.
16. McNeill C. Management of temporomandibular disorders: concepts and controversies
// J. Prosthet. Dent. – 1997; 77: 510–22.
17. LeResche L. Epidemiology of temporomandibular disorders: Implications for the
investigation of etiologic factors // Crit. Rev. Oral Biol. Med. – 1997; 8: 291–305.
18. Laskin D.M. Etiology of the pain-dysfunction syndrome // J. Am. Dent. Assoc. –
1969; 79: 147–53.
19. Leresche L. Epidemiology of temporomandibular disorders: implications for the
investigation of etiologic factors // Crit. Rev. Oral Biol. Med. – 1997; 8: 291–305.
20. Okeson J. Etiology of functional disturbances in the masticatory system. In: Management
of Temporomandibular Disorders and Occlusion. 7-th ed. – St. Louis, Mo: Elsevier
Mosby Inc.; 2013: 102–69.
21. Stohler C.S. Clinical perspectives on masticatory and related muscle disorders. In:
Sessle B.J., Bryant P.S., Dionne R.A., eds. // Temporomandibular Disorders and Related Pain
Conditions. – Vol. 4. Seattle, Wash: IASP Press; 1995: 3–30.
22. Kopp S. Degenerative and inflammatory temporomandibular joint disorders. In:
Sessle B.J., Bryant P.S., Dionne R.A., eds. // Temporomandibular Disorders and Related Pain
Conditions. – Vol 4. Seattle, Wash: IASP Press; 1995: 119–32.
23. Dolwich M.F. Temporomandibular joint disk displacement. In: Sessle B.J.,
Bryant P.S., Dionne R.A., eds. // Temporomandibular Disorders and Related Pain Conditions.
– Vol. 4. Seattle, Wash: IASP Press; 1995: 79–113.
24. Clark G.T., Delcanho R.E., Goulet J.-P. The utility and validity of Current Diagnostic
orocedures for defining temporomandibular disorders patients // Adv. Dent Res. – August,
1993. – 7 (2): 97–112.
25. Schiffman E.L., Ohrbach R., Truelove E.L. et al. The Research Diagnostic Criteria
for Temporomandibular Disorders. V: Methods used to establish and validate revised Axis I
diagnostic algorithms // J. Orofac. Pain. – 2010; 24: 63–78.
26. Look J.O., John M.T., Tai F. et al. The Research Diagnostic Criteria for Temporomandibular
Disorders. II: Reliability of Axis I diagnoses and selected clinical measures //
J. Orofac. Pain. – 2010; 24: 25–34.
27. Schiffman E., Ohrbach R., Truelove E. et al. Diagnostic criteria for temporomandibular
disorders (DC/TMD) for clinical and research applications: Recommendations of
the International RDC/TMD Consortium Network* and Orofacial Pain Special Interest Group //
J. Oral Facial. Pain Headache. – 2014; 28: 6–27.
28. Ohrbach R.1, Gonzalez Y.1, List T.2, Michelotti A.3, Schiffman E.4. Diagnostic
Criteria for Temporomandibular Disorders (DC/TMD), Clinical Examination Protocol Version:
January 6, 2014 www.rdc-tmdinternational.org.
Опубліковано
2018-11-26
Розділ
МАТЕРІАЛИ IХ (XVI) З’ЇЗДУ ГО «АСОЦІАЦІЯ СТОМАТОЛОГІВ УКРАЇНИ»