Новий протокол диспансеризації осіб молодого віку (18–25 років) із захворюваннями тканин пародонта, заснований на молекулярно-генетичному профілі

  • Г. Ф. Белоклицкая
  • К. О. Горголь
Ключові слова: диспансеризація, молодий вік (18–25 років), генетичні маркери, пародонтит, катаральний гінгівіт

Анотація

Актуальн сть теми. Висока поширеність захворювань тканин пародонта серед осіб молодого віку диктує необхідність пошуку більш інформативних методів діагностичного обстеження.
Мета досл дження – на підставі ідентифікації індивідуального молекулярно-генетичного профілю осіб молодого віку (18–25 років) із захворюваннями тканин пародонта і без них з використанням прогностично значущих поліморфних варіантів генів ACE, eNOS і TNF-a розробити новий протокол диспансерного спостереження.
Матер али та методи досл дження. Під спостереженням протягом 12 міс. знаходилися 40 осіб молодого віку (18 25 років) зі здоровим пародонтом, КГ і ГП початкового–І ступеня Діагноз було поставлено на підставі класифікації пародонтальних і періімплантних захворювань і станів (EFP-AAP 2017). Молекулярно-генетичне дослідження базувалось на виділенні геномної ДНК зі зразків букального епітелію.
Результати досл дження. Аналіз результатів молекулярно-генетичного дослідження осіб молодого віку зі здоровим пародонтом, КГ і ГП дозволив сформувати чотири варіанти генетичних профілів. Установлено залежність клінічних проявів КГ, ГП від індивідуального варіанту генетичного профілю. Показана можливість формування групи осіб зі станом передхвороби.
Висновки. На підставі комплексу даних про динаміку пародонтального статусу в залежності від генетичного профілю розроблено новий протокол пародонтологічної диспансеризації для осіб молодого віку (18-25 років).
Ключові слова: диспансеризація, молодий вік (18–25 років), генетичні маркери, пародонтит, катаральний гінгівіт.

Біографії авторів

Г. Ф. Белоклицкая

Г.Ф. Белоклицкая – д-р мед. наук, проф.,
заведующая кафедрой терапевтической стоматологии ИС НМАПО им. П.Л. Шупика.

К. О. Горголь

К.О. Горголь – аспирант кафедры терапевтической стоматологии ИС НМАПО им. П.Л. Шупика.

Посилання

1. Beloklickaya GF, Gorgol KO. Vedushie mestnye faktory riska v razvitii vospalitelnyh
zabolevanij parodonta u lic molodogo vozrasta. Stomatologiya. Estetika. Innovacii. 2017; (2):
203–214. [In Russian].
2. Malyar RV. Mediko-socialne obgruntuvannya optimizaciyi stomatologichnoyi dopomogi
silskomu naselennyu [avtoreferat dissertacii]. Kiyiv: Nac. med. akad. pislyadiplomnoyi
osviti imeni. P.L. Shupika; 2010. 18 s. [In Ukrainian].
3. Sanz M, Beighton D, Curtis MA, Cury J, Dige I, Dommisch H, Ellwood R, et al. Role
of microbial biofilms in the maintenance of oral health and in the development of dental caries
and periodontal diseases. Consensus report of group 1 of the Joint EFP/ORCA workshop on the
boundaries between caries and periodontal disease. J Clin Periodontol. 2017; 44 (18): 5–11.
4. Godovana OI. Zahvoryuvannya parodontu (gingivit, parodontit, parodontoz). Lviv-
Ternopil: Dzhura; 2009. 200 s. [In Ukrainian].
5. Takeuchi Y, Aramaki M, Nagasawa T, Umeda M, Oda S, Ishikawa I. Immunoglobulin
G subclass antibody profiles in Porphyromonas gingivalis-associated aggressive and
chronic periodontitis patients. Oral Microbiol. Immunol. 2006; 21: 314–8.
6. Zorina OA, Ajmadinova NK, Basova AA, Rebrnkov DV. Vzaimosvyaz molekulyarnogeneticheskih
markerov s klinicheskimi priznakami i faktorami riska razvitiya parodontita.
Stomatologiya. 2016; 95 (5): 12–18. [In Russian].
7. Yanushevich OO, Dmitrieva LA, Revazova ZE, Gurevich KG, Tebloeva LM,
Pochtarenko VA, Grudyanov AI. Parodontit. XXI vek. Moskva: GEOTAR-Media; 2016. 480 s.
[In Russian].
8. Sharma A, Pandey A, Sharma S, Chatterjee I, Mehrotra R, Sehgal A, Sharma JK.
Genetic polymorphism of glutathione S-transferase P1 (GSTP1) in Delhi population and comparison
with other global populations. Meta Gene. 2014; (2): 134–142.
9. Laine ML, Loos BG, Crielaard W. Gene polymorphisms in chronic periodontitis.
Intern. J. of Dent. 2010; (2010): 1–22.
10. Sarkisyan NG, Gankovskaya LV, Tuzankina IA, Svitich OA, Ron GI, Shershnev VN.
Associaciya polimorfnyh markerov v genah vrozhdennogo immuniteta u bolnyh parodontitom i
vospalitelnymi zabolevaniyami verhnih dyhatelnyh putej. Zhurnal mikrobiologii, epidemiologii i
immunobiologii . 2016; (1): 67–71. [In Russian].
11. Maurizio S. Tonetti. Proceedings of the World Workshop on the Classification of
Periodontal and Peri‐Implant Diseases and Conditions / Mauzizio S. Tonetti, Kenneth S. Kornman
// Journal of Clinical Periodontology. – 2018. – V. 45. – S.1–8
12. Cepov LM, Nikolaev AI. Diagnostika i lechenie zabolevanij parodonta. Moskva:
«MEDpressinform»; 2002. 192 s. [In Russian].
13. Biloklytska G, Gorgol K. Evaluation of the prognostic significance of G894T
polymorphism of eNOS gene, G308A of TNF-α gene and I/D of ACE gene in young people
(18–25 years) in the onset of periodontal disease. Stomatologia Wspуłczesna. 2018; (2): 8–17.
14. Biloklicka GF, Gorgol KO, Kir'yachenko SP. Sposib prognozuvannya rozvitku ta
rannoyi diagnostiki na etapi peredhvorobi zapalnih ta zapalno-distrofichnih zahvoryuvan tkanin
parodonta v osib molodogo viku (18–25 rokiv). Patent na korisnu model. Reyestracijnij nomer
G01N 33/48 (2006.01) A61B 5/00 vid 25.04.2018, byuleten № 8. [In Ukrainian].
Опубліковано
2020-03-24
Розділ
ПАРОДОНТОЛОГІЯ