Генетичні та епігенетичні фактори виникнення карієсу

  • Євген Якович Костенко
  • Олександр Ярославович Білинський
Ключові слова: карієс, інтенсивність карієсу, поширеність карієсу, генетика, близнюки, епігенетика, навколишнє середовище, рН слини

Анотація

Резюме. У роботі проведено аналіз літературних даних про питання причин виникнення карієсу, включаючи найбільш розповсюджені епігенетичні фактори, такі, як незадовільний рівень гігієни ротової порожнини, показники збалансованості, достатнього обсягу або дефіциту харчування, характеру їжі, біогеохімічні та територіальні чинники, вміст мікро- та макроелементів у воді та ґрунті, рівень забрудненості навколишнього середовища тощо, а також, ураховуючи генетичну складову типу групи крові, структуру твердих тканин зуба, у тому числі набір генів, які відповідають за виникнення й розвиток каріозної патології. Установлено, що в умовах дефіциту фтору та йоду фактори навколишнього середовища відіграють роль критично визначальних у формуванні популяційно-характерного патерну змін стоматологічного статусу, пов’язаного з показниками поширеності та інтенсивності карієсу. Проте варіації даних показників частково можна опосередкувати впливом генетично-асоційованих чинників. Результати проведеного аналізу дозволили встановити можливості для формулювання кількох незалежних аналітичних підходів, які би сприяли встановленню значущості генетичної складової у структурі прогнозу карієсу з точки зору взаємодії з умовами зовнішнього середовища, фактично визначаючи, наскільки окремі середовищні чинники здатні впливати на зміни генетичної схильності до каріозної патології шляхом її якісної та кількісної модифікації. Ураховуючи вищенаведені дані, можна резюмувати, що сукупність усіх наявних на сьогодні досліджень ролі фактора спадковості у структурі ризику виникнення чи прогресування каріозної патології умовно розділяється на дві великі категорії: ідентифікацію специфічних локалізованих змін генотипу та верифікацію комбінацій або ж сукупностей таких змін, які можуть визначати схильність до ризику карієсу.
Ключові слова: карієс, інтенсивність карієсу, поширеність карієсу, генетика, близнюки, епігенетика, навколишнє середовище, рН слини.

Біографії авторів

Євген Якович Костенко

Костенко Євген Якович – д-р мед. наук, професор кафедри ортопедичної стоматології ДВНЗ «УжНУ»;

Олександр Ярославович Білинський

Білинський Олександр Ярославович – старший викладач кафедри терапевтичної стоматології ДВНЗ «УжНУ».

Посилання

1. Agler CS, Shungin D, Zandoná AGF, Schmadeke P, Basta PV, Luo J, ... & Schaefer AS. (2019). Protocols, methods, and tools for genome-wide association studies
(GWAS) of dental traits // In Odontogenesis (pp. 493–509). Humana Press, New York, NY.
2. Ballantine JL, Carlson JC, Ferreira Zandoná AG, Agler C, Zeldin LP, Rozier RG, ... & McNeil DW. (2018). Exploring the genomic basis of early childhood caries: a pilot
study // International journal of paediatric dentistry, 28 (2), 217–225.
3. Bhatia S. & Gupta N. (2017). Role of genetics in dental caries // Br. J. Pharm. Med. Res., 2, 242–6.
4. Fernando S, Speicher DJ, Bakr MM, Benton MC, Lea RA, Scuffham PA, ... & Johnson NW. (2015). Protocol for assessing maternal, environmental and epigenetic risk
factors for dental caries in children // BMC oral health, 15 (1), 167.
5. Govil M, Mukhopadhyay N, Weeks DE, Feingold E, Shaffer JR, Levy SM, ... & Crout RJ. (2018). Novel caries loci in children and adults implicated by genome-wide analysis
of families // BMC oral health, 18 (1), 98.
6. Hajishengallis E, Parsaei Y, Klein MI & Koo H. (2017). Advances in the microbial etiology and pathogenesis of early childhood caries // Molecular oral microbiology, 32 (1), 24–34.
7. Hatipoglu O & Saydam F. (2019). Effects of the carbonic anhydrase VI gene polymorphisms on dental caries: A meta-analysis // Dental and Medical Problems, 56 (4), 395–400.
8. Kutsch VK & Young DA. (2011). New directions in the etiology of dental caries disease // Journal of the California Dental Association, 39 (10), 716–721.
9. Piekoszewska-Ziętek P, Turska-Szybka A & Olczak-Kowalczyk D. (2017). Single nucleotide polymorphism in the aetiology of caries: systematic literature review // Caries
research, 51 (4), 425–435.
10. Rechmann P, Chaffee BW, Rechmann BM & Featherstone JD. (2019). Caries management by risk assessment: results from a Practice-Based Research Network study //
Journal of the California Dental Association, 47 (1), 15.
11. Ritter AV, Eidson RS & Donovan TE. (2014). Dental caries: etiology, clinical characteristics, risk assessment, and management // Sturdevant’s Art & Science of Operative
Dentistry-E-Book, 41.
12. Shungin D, Haworth S, Divaris K, Agler CS, Kamatani Y, Lee MK, ... & Teumer A. (2019). Genome-wide analysis of dental caries and periodontitis combining clinical and
self-reported data // Nature communications, 10 (1), 1–13.
13. Silva MJ, Kilpatrick NM, Craig JM, Manton DJ, Leong P, Burgner DP & Scurrah KJ. (2019). Genetic and early-life environmental influences on dental caries risk: a twin
study // Pediatrics, 143 (5), e20183499.
14. Silva MJ, Kilpatrick NM, Craig JM, Manton DJ, Leong P, Ho H, ... & Scurrah KJ. (2020). A twin study of body mass index and dental caries in childhood // Scientific
Reports, 10 (1), 1–7.
15. Wang X, Shaffer JR, Weyant RJ, Cuenco KT, DeSensi RS, Crout R, ... & Marazita ML. (2010). Genes and their effects on dental caries may differ between primary and
permanent dentitions // Caries Research, 44 (3), 277–284.
16. Wang X, Shaffer JR, Zeng Z, Begum F, Vieira AR, Noel J, ... & Boerwinkle E. (2012). Genome-wide association scan of dental caries in the permanent dentition // BMC
oral health, 12 (1), 57.
17. Yildiz G, Ermis RB, Calapoglu NS, Celik EU. & Türel GY. (2016). Gene-environment interactions in the etiology of dental caries // Journal of dental research, 95 (1), 74–79.
18. Antonenko MIu, Zelynska NA ta Melnychuk TA. (2015). Rol mizhdystsplinarnoho navchannia v rozuminni etiolohii ta patohenezu karioznoi khvoroby // Sovremennaia stomatolohyia,
(3), 116–117.
19. Bezvushko EV ta Mykychak IV. (2012). Vzaiemozviazok kariiesu zubiv iz somatychnoiu patolohiieiuv ditei, yaki prozhyvaiut u raionakh, riznykh za ekolohichnoiu sytuatsiieiu //
Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh, (4).
20. Bulkyna NV ta Mahdeeva LD. (2013). Analyz rasprostranennosty y yntensyvnosty karyesa zubov sredy kliuchevыkh vozrastnыkh hrupp vzrosloho naselenyia h. Saratova //
Rossyiskyi stomatolohycheskyi zhurnal, (6).
21. Hodovanets OI ta Rozhko MM. (2015). Osoblyvosti stanovlennia zuboshchelepnoi systemy u ditei z dyfuznym netoksychnym zobom // Visnyk problem biolohii i medytsyny, 2 (2).
22. Yerem TV. Vplyv ekoloho-hihiienichnykh faktoriv na zakhvoriuvanist kariiesom zubiv u meshkantsiv riznykh bioheokhimichnykh zon Zakarpattia [Tekst] / T.V. Yerem, M.D.
Varha // Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu: Seriia: Medytsyna / vidp. red. V.I. Rusyn. – Uzhhorod: TOV «Spektral», 2015. – Vyp. 1 (51). – S. 190–194.
23. Yerem TV ta Varha MD. (2015). Tverdist vody ta pokaznyky stomatolohichnoho zdorovia naselennia Zakarpatskoi oblasti // Problemy klinichnoi pediatrii, (3), 57–60.
24. Zharkova OA. (2010). Sovremennыe podkhodы k dyahnostyke faktorov ryska voznyknovenyia karyesa // Vestnyk Vytebskoho hosudarstvennoho medytsynskoho unyversyteta, 9 (3).
25. Zadorozhna IV ta Povorozniuk VV (2013). Poshyrenist ta intensyvnist kariiesu zubiv u ditei Ukrainy: rezultaty kliniko-epidemiolohichnoho obstezhennia // Problemy
osteolohii, 16 (№ 4), 55–60.
26. Kazakova RV, Melnyk VS ta Bilyshchuk MV. (2013). Porivnialnyi analiz pokaznykiv kariiesu zubiv i zakhvoriuvan tkanyn parodonta u pidlitkiv, yaki prozhyvaiut u riznykh
ekolohichnykh umovakh // Novyny stomatolohii, 1, 78–79.
27. Litynska OV, Melnychuk HM ta Kovalchuk LIe. (2016). Perspektyvy vyvchennia henetychnykh i epihenetychnykh chynnykiv u vynyknenni ta rozvytku kariiesu zubiv //
Klinichna stomatolohiia, 3, 10–14.
28. Melnyk VS. Otsinka ryzyku rozvytku kariiesu zubiv u ditei u silskii mistsevosti / V.S. Melnyk, L.F. Horzov, O.V. Kohut // Klinichna stomatolohiia. – 2016. – № 1. – S. 68–73.
29. Melnyk VS, Horzov LF ta Horzov VV. (2016). Strukturna kharakterystyka biotopu karioznykh porozhnyn riznoi lokalizatsii u ditei // Molodyi vchenyi, 2, 165–168.
30. Okushko VR. (2013). Nasledstvennыi faktor karyesa v kachestve эpyhenetycheskoho fenomena // Ynnovatsyy v stomatolohyy, 1.
31. Ostrovskaia SS ta Herasymchuk PH. (2019). Medyko-henetycheskye yssledovanyia oralnoho mykrobyoma u detei // Visnyk problem biolohii i medytsyny, 4 (1), 43–47.
32. Povorozniuk VV, Zadorozhna IV ta Pavliuk TD. (2011). Strukturno-funktsionalnyi stan zubiv i parodonta u ditei, shcho prozhyvaiut u riznykh rehionakh Ukrainy (klinikoepidemiolohichne
doslidzhennia) // Visnyk stomatolohii, 4, 105–106.
33. Rakhmanov RS, Alykberov MKh, Bakhmudov HH, Hadzhyybrahymov DA, Hryshyn YA, Omarova ZA y Zharhalov SY. (2018). Otsenka ryska razvytyia karyesa tverdыkh tkanei
zubov u vzrosloho naselenyia pry kompleksnom vozdeistvyy pohodno-klymatycheskykh y professyonalnыkh faktorov // Zdorove naselenyia y sreda obytanyia, 1 (298).
34. Rozhko MM ta Hodovanets OI. (2016). Analiz chynnykiv ryzyku rozvytku kariiesu zubiv u ditei, khvorykh na dyfuznyi netoksychnyi zob // Halytskyi likarskyi visnyk, 23,
chyslo 1, 78–81.
35. Syrotkina OV ta Udod OA. (2013). Strukturno-funktsionalna kyslotostiikist emali u prohnozuvanni karioznoho urazhennia zubiv // Pytannia eksperymentalnoi ta klinichnoi
medytsyny, 17, t. 2, 290–294.
36. Smoliar NI, Soviak OO. i Makukh HV. (2014). Alelnyi polimorfizm hena retseptora vitaminu D (VDR) u ditei z dekompensovanoiu formoiu kariiesu // Ynnovatsyy v stomatolohyy,
3 (5).
37. Soviak OO, Smoliar NI ta Makukh HV. (2015). Alelnyi polimorfizm hena amelohenina sered ditei z riznoiu intensyvnistiu kariiesu // Visnyk problem biolohii i medytsyny,
2 (1), 359–362.
38. Udaltsova KO ta Pysarenko OA (2015). Kariies tymchasovykh zubiv: anatomichna i henetychna skhylnist // Ukrainskyi stomatolohichnyi almanakh, 3.
39. Fera OV, Kostenko YeIa, Fera MO, Kryvanych VM, Sachuk AS, Demchuk VV, ... i Chepara SV. (2017). Osoblyvosti vplyvu faktoriv dovkillia na zakhvoriuvanist na kariies
sered naselennia vikom vid 18 do 24 rokiv u m. Uzhhorod i Uzhhorodskomu raioni // Dovkillia ta zdorovia, 4 (84).
40. Khomenko LO, Ostapko OI, Duda OV. (2011). Ekolohichni aspekty stomatolohichnykh zakhvoriuvan u ditei // Clinical Dentistry, 1–2.
Опубліковано
2021-03-15
Розділ
ТЕРАПЕВТИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ