Експериментальне дослідження процесів твердіння синтетичного остеопластичного матеріалу easy-graft® при різних способах його приготування

  • Y. Kostenko
  • Y. Mochalov
Ключові слова: кістка, пластика, β-трикальцій-фосфат, easygraft, витримка

Анотація

Резюме. Використання остеопластичних матеріалів для ліквідації первинних і вторинних дефектів кісткової тканини щелеп є щоденною практикою для більшості стоматологічних клінік у світі. Перспективними з клінічної точки зору виглядають синтетичні матеріали, в тому числі композиційні за своєю суттю і з наявністю полімерного компонента в складі. Вони мають остеокондуктивні властивості і застосування таких матеріалів пов'язане з меншими ризиками, ніж застосування матеріалів природного походження. З огляду на наявність у клініцистів питань щодо ризику передчасного затвердіння матеріалу easygraft® CLASSIC та easygraft® CRYSTAL при тривалих мані- пуляціях (заповнення кісткових дефектів складної форми, операції синус-ліфтингу), а інструкція виробника не містить конкретних вказівок по часу витримування матеріалу в розчині N-метил-2-пірролідону (BioLinker®). Було проведено серію експериментів із дослідження тривалості періоду пластичності матеріалу easygraft® Sunstar GUIDOR залежно від тривалості витримування в розчині BioLinker® у двох варіантах моделі кісткової рани (курячий білок з фізіологічним розчином натрію хлориду і гомогенат курячої печінки з фізіологічним розчином). Кількість демонстраційних зразків easygraft® – 12, час витримки матеріалу в біорозчиннику – 20 секунд, 40 секунд, 1 хвилина, 5 хвилин, 10 хвилин, 20 хвилин. Механічні властивості матеріалу в моделі рани перевірялися мануально, за допомогою металевого стоматологічного вигнутого пінцета.
Результати. Період пластичності матеріалу easygraft® при внесенні останнього в білкову модель кісткової рани коливався в діапазоні 46 секунд – 8 хвилин 5 секунд; спостерігалася майже пряма пропорційна залежність від тривалості періоду витримування матеріалу в біорозчиннику. Стосовно другої моделі кісткової рани (з гомогенізованою печінкою), то матеріал починав тверднути приблизно на 10-й секунді після внесення, і період пластичності становив від 4 секунд – до 2 хвилин 40 секунд. При цьому, лінійної залежності від часу витримки в біорозчиннику не спостерігалося. Матеріал, витриманий в BioLinker® протягом 5 хвилин і довше, твердів в моделі рани в період від 2 хвилин і 35 секунд до 2 хвилин 50 секунд.
Висновки. Отримані результати можуть бути приводом до вдосконалення клінічних рекомендацій по використанню матеріалу easygraft® від Sunstar GUIDOR® в клініці при ліквідації дефектів кістки великих обсягів і виконанні операції синус-ліфту. У таких випадках матеріал доцільно готувати (змішувати з BioLinker®) «ex tempore» – за 5–10 хвилин до внесення в рану.
Ключові слова: кістка, пластика, β-трикальцій-фосфат, easygraft, витримка.

Біографія автора

Y. Mochalov

Мочалов Юрий Александрович – канд. мед. наук, доцент,
доцент кафедры хирургической стоматологии, челюстно-лицевой хирургии и онкостоматологии стоматологического факультета
Государственного высшего учебного заведения «Ужгородский национальный университет».
Специальность – «Хирургическая стоматология», «Детская стоматология», «Организация и управление здравоохранением».
Адрес: 88015, Украина, Ужгород, ул. Университетская, 16-а, стоматологический факультет УжНУ.
Тел.: +38 (067) 994-37-73. E-mail: u.mochalov@gmail.com.

Посилання

1. Kumar P. Bone grafts in dentistry / P. Kumar, B. Vinitha, G. Fathima // J. Pharm.
Bioall. Sci. – 2013. – Vol. 5. – P. 125–127.
2. Thesleff T. Cranioplasty with adipose-derived stem cells, beta-tricalcium phosphate
granules and supporting Mesh: Six-Year Clinical Follow-Up Results / T. Thesleff,
K. Lehtimäki, T. Niskakangas, S. Huovinen, B. Mannerström, S. Miettinen, R. Seppänen-
Kaijansinkko, J. Öhman // Stem. Cells Transl. Med. – 2017. – Vol. 6 (7). – P. 1576–1582.
3. Joshi C.P. Alveolar ridge preservation using autogenous tooth graft versus beta-tricalcium
phosphatealloplast: a randomized, controlled, prospective, clinical pilot study / C.P. Joshi,
N.H. Dani, S.U. Khedkar // J. Indian Soc. Periodontol. – 2016. – Vol. 20 (4). – P. 429–434.
4. Okada T. Long-term radiographic assessment of maxillary sinus floor augmentation using
beta-tricalcium phosphate: analysis by cone-beam computed tomography / T. Okada, T. Kanai,
T. Tachikawa, M. Munakata, S. Kasugai // Int. J. Implant. Dent. – 2016. – Vol. 2 (1). – P. 8–11.
5. Alan H. The histological study of osseous regeneration following implantation of
various bone graft biomaterials / H. Alan, E. Farahani, S. Tunik, G. Kavak // Niger J. Clin.
Pract. – 2016. – Vol. 19 (4). – P. 517–522.
6. Седуш Н.Г. Кинетика полимеризации лактида и гликолида, свойства и биоме-
дицинские применения полученных полимеров: дис. ... канд. физ.-мат. наук: 01.04.17 /
Седуш Н.Г. – Москва, 2015. – 151 с.
7. Гумаргалиева К.З. Деструкция полимеров в биологически активных и модель-
ных средах. Кинетические аспекты: Автореф. дис. … д-ра хим. наук / Гумаргалиева К.З. –
Москва, 1997. – 27 с.
8. Штильман М.И. Биодеградация полимеров / М.И. Штильман // Журнал Сибир-
ского федерального университета: Серия «Биология». – 2015. – № 2. – С. 113–130.
9. Биосовместимые материалы: Учебное пособие. Под ред. В.И. Севастьянова,
М.П. Кирпичникова. – М., 2011. – С. 212–240.
10. Медицинские лабораторные технологии: руководство по клинической лабо-
раторной диагностике: в 2 т. / В.В. Алексеев и др.; под ред. А.И. Карпищенко. – 3-е
изд., перераб. и доп. – Т. 1. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2012. – 472 с.
11. Сидоренко Л.И. Биология кур: учеб. пособие / Л.И. Сидоренко, В.И. Щерба-
тов. – Краснодар: КубГАУ, 2016. – 244 с.
Опубліковано
2018-08-31
Розділ
ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВА ХІРУРГІЯ ТА ХІРУРГІЧНА СТОМАТОЛОГІЯ