Современная стоматолоия №4 за 2015 год - page 9

Для вирішення поставлених завдань були викорис-
тані клінічні, імунологічні та електронно-мікоскопічні
дослідження.
Ураховуючи той факт, що на еритроцитах людини
знаходиться більш ніж 20 антигенних систем, ми визнали
за необхідне в першу чергу звернути увагу на системи
АВО, P
1
, MN, Lewis, оскільки останніми роками були
отримані підтвердження приналежності їх до систем тка-
нинної сумісності. Групі антигени АВО присутні не тіль-
ки у крові, а й у слині. Антигени цієї системи тісно
пов’язані з факторами Lewis, які визначають ефектив-
ність місцевого імунітету. Визначення генетичних марке-
рів крові та слини проводилось у реакції гемаглютинації.
Були використані кролячі рідкі абсорбовані сироватки
анти-М, анти-N, козячі рідкі абсорбовані сироватки анти-
Р, козячі рідкі абсорбовані сироватки анти Je
a
та Je
b
виробництва НДІ вакцин і сироваток, гемаглютинуючі
ізосироватки
α
, b та ізоімунніе аглютинуючі антирезусні
сироватки анти D групи (І), А
b
(ІІ), В
α
(ІІІ), АВ
о
(IV)
Київської міської станції переливання крові. Відносний
ступінь ризику захворювань визначали за формулою
В. Woolf [2]:
X = ,
де Х – відносний ризик захворювання; Ра – частота
виявлення антигену у хворих; Рк – частота виявлення
антигену в осіб контрольної групи.
Роль групоспецифічних факторів крові як вірогідних
генетичних маркерів карієсу зубів досліджена в 93 осіб
віком 12–14 років. Репрезентативність матеріалу вста-
новлено при порівняльній оцінці частоти виявлення груп
крові у 3227 донорів крові – жителів України.
Результати та їх обговорення
Унаслідок проведених досліджень було визначено,
що найбільший ризик розвитку карієсу спостерігається
в В
α
(ІІІ) групі (2, 8), нижчий ризик захворювання від-
мічено в А
b
(ІІ) групі (1,3), в АВ
о
(IV) групі показник
ризику був достатньо низьким і склав 0,83, а найнижчий
ризик захворювання відмічено в О
α
b
(І) групі – 0,6. Вод-
ночас установлено, що переважно гострий перебіг каріє-
су зубів найчастіше спостерігається в О
α
b
(І) групі –
42,7±2,1 %, t = 1,9, у певній мірі рідше він реєструється в
А
b
(ІІ) групі – 38,4±2,1 %, t = 0,1. АВ
о
(IV) група рідко
супроводжувалась переважно гострим перебігом –
4,3±0,9 %, t = 2,0.
Установлено, що множинний карієс зустрічався
частіше за все в О
α
b
(І) та А
b
(ІІ) группах – 40,5±1,9 %,
t = 1,1 та 44,9±1,98 %, t = 2,5 відповідно.
У результаті проведеного дослідження виявлено
низку гено-фенотипових комбінацій – «критичних»,
«проективних», таких, що мають вплив на частоту каріє-
су зубів та відносний ризик захворювання. До «критич-
них» генотипів віднесено Р
1
+
, носіями якого частіше
були особи, які страждають карієсом зубів. Показник від-
носного ризику в них дорівнював 2,13. Окрім антигену
Р
1
+
до «критичних» фенотипів віднесено фенотипи М,
Je
(a-d+)
, Rh
-
. Ризик розвитку захворювання відповідно
складав 3,3; 4,9 та 1,83. Вірогідність розвитку карієсу в
носіїв зазначених антигенів була в 2–5 разів вище. До
«протективних» антигенів, які забезпечують стійкість до
карієсу зубів, були віднесені фенотипи P
1
-
, N, MN, Rh
+
,
Je
(a+d-)
, які найчастіше зустрічались у людей без карієсу
зубів. Показники відносного ризику розвитку карієсу
при цих фенотипах були незначними.
Таким чином, установлено гено- та фенотипи крові
та слини, які не тільки визначають частоту та ризик
захворювання, а й зумовлюють характер перебігу та мно-
жинність патологічного процесу в твердих тканинах зуба.
Не менш важливим, на наш погляд, є питання про
спосіб реалізації генетичної програми. Слушним було
припустити можливу реалізацію генетичної програми
через структуру емалі.
Ми обмежились дослідженням ультраструктури
емалі в осіб – носіїв ізогемаглютинінів крові системи
АВО(Н). Це було обумовлено доступністю її визначення
в практичній охороні здоров’я в порівняні з іншими сис-
темами, швидким отриманням результату про носійство
ізогемаглютиніну системи АВО, високою інформативніс-
тю тесту.
При аналізі поверхні зразків емалі зубів людей, які
мають О
α
b
(І) групу крові, виявляли гомогенне покриття,
яке, вірогідно, є органічною оболонкою емалі. Органічна
речовина мала гомогенну структуру. У значній кількості
виявлялись контури мікроорганізмів. Обриси емалевих
призм практично не простежувалися. Структура, що
спостерігалася, відповідала зонам некристалічного ком-
поненту емалі.
Власне структура зразків емалі зубів осіб, які мали
О
α
b
(І) групу крові системи АВО, на поперечному пере-
тині мала вигляд, за якого емалеві призми віддалено
нагадували форму «риб’ячої луски». Усередині призм
кристали не завжди мали однакову орієнтацію. Унаслі-
док цього щільність структури не була достатньо вираже-
ною, суттєво відрізнялась одна від одної на різних ділян-
ках. У деяких кристалах відмічено поперечну смугас-
тість. Їх торці в більшості випадків мали заокруглення.
Кристали не щільно прилягали один до одного. На межі
із призмами, що розташовані нижче, було зафіксовано
чітко оконтурований вінчик гіпермінералізації.
У поздовжньому перетині у препаратах цієї групи
внутрішня структура характеризувалась нашаруванням
призм, що мають витягнуту трикутну форму. Зауважимо,
що висота й товщина призм були різними, у той час як їх
ширина суттєво не відрізнялась.
Під час аналізу зразків емалі осіб з А
b
(ІІ) групою
крові поверхня емалі характеризувалась негомогенною
структурою, відмічено фестончату форму рельєфу, спос-
терігалась велика кількість фіністр, що мають овальну,
круглу, фестончату форму різного розміру. У деяких
зонах досліджуваних зразків можна було визначити
структуру окремих кристалів. У цілому ж у поверхні, що
досліджували, добре визначались контури емалевих
призм. На поперечному перетині при дослідженні цієї
групи виявлені добре оконтуровані призми, які не відмі-
чались еквівалентністю. Аркади одних призм були злегка
зігнуті, аркади інших – вигинались, нерідко приймаючи
форму серпа. Щільність упаковки кристалів відносно
невисока, структура представлялась пористою, відстань
між кристалами в ряді дільниць збільшена й досить добре
виражена, а торці заокруглені, у результаті чого структу-
ра емалі характеризувалась таким малюнком, де «стріч-
ки» призм мали різну товщину, довжину, у ряді місць
конверговані або нашаровувались одна на одну.
Препарати емалі зубів осіб з В
α
(ІІІ) групою крові
характеризувались тим, що на поверхні емалі органічна
оболонка лише у вигляді невеликих острівців покривала
органічний компонент. Контури емалевих призм
визначались у ряді випадків у вигляді стрічок, іноді у
вигляді овального перетину. У деяких зонах можна було
визначити структуру окремих кристалів з чіткою попе-
речною смугастістю. При поперечному перетині внутрі-
шня структура емалі характеризувалась тим, що контури
емалевих призм мали форму «замкової щілини», рельєф
на всій поверхні закономірно повторювався. Призми
були упаковані щільно, лише в деяких випадках спосте-
рігалась поперечна смугастість. Торці кристалів характе-
ризувались деякою округленістю. Відзначено, що від-
стань від однієї призми до іншої була трохи збільшеною.
9
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 4/2015
Pa(1
Pк)
Рк(1
Ра)
Cover I...,Cover II,1,2,3,4,5,6,7,8 10,11,12,13,14,15,16,17,18,19,...132
Powered by FlippingBook