Современная стоматология №5 за 2015 год - page 14

14
ПАРОДОНТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 5/2015
Актуальність
Ротова порожнина людини – екологічна система різ-
номанітних мікроорганізмів, яка відіграє важливу роль у
життєдіяльності організму в цілому. Найбільше значення
має резидентна або постійна бактеріальна флора, яка
формує видове представництво та залишається в кон-
кретного індивідуума протягом тривалого часу. Мобіль-
ність екосистеми ротової порожнини залежить від чис-
ленних внутрішніх і зовнішніх факторів [1].
Порожнину рота розглядають як неоднорідне сере-
довище. У ній виділяють кілька ділянок – ареалів розсе-
лення мікрофлори, які характеризуються різноманіттям
фізико-хімічних властивостей і здатністю підтримувати
життєдіяльність кожної мікробної популяції. Такий еко-
логічний розподіл пов’язаний з особливостями архітек-
тоніки ротової порожнини, а також взаємозв’язком між
різними анатомічними структурами [2].
Інвазію бактерій у тканини передує їх адгезія до
поверхонь клітин та анатомічних структур. При цьому
реалізується послідовна зміна мікроорганізмів – одна з
важливіших форм взаємодії у процесі еволюції мікробних
спільнот. Фіксація патогенних мікроорганізмів на поверх-
ні епітелію частіше відбувається після того, як інші бак-
терії формують для них певні умови середовища [4].
Серед представників нормального мікробіоценозу
порожнини рота найбільше фізіологічне значення має рід
Lactobacillus. У процесі життєдіяльності вони утворюють
молочну кислоту, яка затримує ріст інших мікроорганіз-
мів: стафілококів, кишкової палички [5, 6].
Наявність у порожнині рота складок слизової обо-
лонки, міжзубних проміжків, ясенних кишень та інших
утворень, в яких затримуються залишки їжі, десквамова-
ний епітелій, слина створюють сприятливі умови для
розмноження мікроорганізмів. Пертубації мікрофлори
частіше вторинні. Виконання лікувальних маніпуляцій, а
саме: відновлення каріозних порожнин з використанням
клинців, накладання кофердаму, некоректне препаруван-
ня зубів та ін. сприяють зміні екології порожнини рота, а
реставраційні матеріали негативно впливають на вже
сформований біоценоз проксимальних просторів та
порожнини рота взагалі (Манджавідзе Н.Г., 2002; Дміт-
рієва, 2004). Результати досліджень довели, що множин-
ний карієс, захворювання пародонта та слизової оболон-
ки порожнини рота супроводжуються дисбіотичними
станами, вираженість яких відповідає ступеню тяжкості
захворювання (Ефимович О.И., 2002). Проте є лише
поодинокі літературні відомості про стан мікробіоценозу
міжзубних проміжків у разі зміни їх анатомо-топографіч-
них параметрів [6].
Метою
дослідження було вивчення автохтонної мік-
рофлори міжзубних проміжків при відновленні апрокси-
мальних каріозних порожнин у хворих на генералізова-
ний пародонтит з наявними та відсутніми міжзубними
сосочками.
Матеріали та методи
При стоматологічному обстеженні 150 пацієнтів, які
звернулись за стоматологічною допомогою, було виявле-
но 100 пацієнтів з генералізованим пародонтитом і каріє-
сом апроксимальних поверхонь бокових зубів, у яких
проводили подальше обстеження 1200 міжзубних про-
міжків. Клінічний аналіз проксимальних просторів у
пацієнтів дозволів виявити 125 проміжків (10,7 %) з
апроксимальним карієсом і відсутнім міжзубним сосоч-
ком (PIS – 0 ступінь), 670 проміжків (56,24 %) з апрок-
симальним карієсом і міжзубним сосочком, яким зай-
мав менше половини об’єму міжзубного проміжку
(PIS – I ступінь), 280 проміжків (24,05 %) з апрокси-
мальним карієсом і міжзубним сосочком, який займав
більше половини об’єму міжзубного проміжку (PIS – II
ступінь) і 125 (10,71 %) проміжків з відсутнім апрокси-
мальним карієсом та збереженим міжзубним сосочком
Аналізмікробіоценозуміжзубних проміжків
при лікуванні апроксимального карієсу
у хворих на генералізований пародонтит
УДК 616.311.2+616.314-002
А.М. Політун
1
, Г.О. Оболонська
1
, С.М. Титаренко
2
Мета дослідження:
вивчення автохтонної мікрофлори міжзубних проміжків при відновленні апроксимальних каріозних
порожнин у хворих на генералізований пародонтит з наявністю та відсутністю міжзубних сосочків.
Методи:
клінічного скрінінга інтерпроксимальних проміжків за допомогою індексу міжзубних сосочків PIS (Jemt,1997); мік-
робіологічного дослідження біоматеріалу міжзубних проміжків у хворих на генералізований пародонтит з наявними та від-
сутніми міжзубними сосочками.
Результати.
Клінічний аналіз проксимальних просторів у пацієнтів дозволів виявити 125 проміжків (10,7 %) з апроксимальним
карієсом та відсутнім міжзубним сосочком (PIS – 0 ступінь) і 125 (10,71%) проміжків із відсутнім апроксимальним карієсом і збере-
женимміжзубним сосочком (PIS – III ступінь). Показники загального обсіменіння та видовий склад автохтонної мікрофлори міжзуб-
них проміжків із збереженим міжзубним сосочком відповідали нормативним. В усіх отриманих мазках з міжзубних проміжків з
наявним апроксимальним карієсом і відсутнім міжзубним сосочком було відмічено зсув кількісного складу мікрофлори міжзубних
проміжків та пригнічення росту нормальної мікрофлори.
Висновки.
Мікробіоценоз інтактних міжзубних проміжків не був порушеним і відповідав нормативним показникам. В отри-
маних мазках з міжзубних проміжків з наявним апроксимальним карієсом та відсутнім міжзубним сосочком було виявлено I
ступінь дисбіотичних порушень мікроекології проксимальних просторів (Іванова Л.А. зі співавт. (2004)). Отримані дані
демонструють необхідність відновлення апроксимальних каріозних порожнин у хворих на генералізований пародонтит та
апроксимальний карієс з урахуванням анатомо-топографічних особливостей міжзубних проміжків.
Ключові слова:
автохтонна мікрофлора, інтактні міжзубні проміжки, апроксимальний карієс, міжзубний сосочок, генералізований
пародонтит, дисбіотичні порушення.
1
Приватний вищий навчальний заклад «Київський медичний університет УАНМ», Київ, Україна
2
ІХ АНМН України ім. О.О. Шалімова, лабораторно-діагностичний відділ, Київ, Україна
Cover I...,4,5,6,7,8,9,10,11,12,13 15,16,17,18,19,20,21,22,23,24,...116
Powered by FlippingBook