Современная стоматология №5 за 2015 год - page 39

Вступ
Захворювання ротової порожнини людини мають
настільки велику поширеність, що дана проблема має не
тільки медичний, а й соціальний характер [1, 2]. Одним
з найважливіших завдань, поставлених ВООЗ, є корек-
ція стоматологічного здоров’я, критерієм якого є зни-
ження карієсу зубів. У дітей України також спостеріга-
ється висока стоматологічна захворюваність [3, 4].
Карієс зубів є важливою проблемою здоров’я рото-
вої порожнини, особливо серед малозабезпечених
верств населення не тільки у країнах з високим еконо-
мічним розвитком, а й у країнах, що розвиваються. У
літературі поширеність карієсу асоціюється з багатьма
факторами, такими як низький соціально-економічний
статус, обмежений доступ до стоматологічної допомоги,
низькі показники стоматологічної санації, відсутність
регулярних стоматологічних візитів, погана гігієна
ротової порожнини, високий рівень уживання цукру,
недостатня забезпеченість фторидами та сполуками
кальцію.
При взаємодії фтору з мінеральними компонента-
ми кісткової тканини й зубів утворюються важкороз-
чинні сполуки, також він сприяє осадженню зі слини
фосфату кальцію, що зумовлює процеси ремінераліза-
ції при початковому карієсі. Певну протикаріозну роль
відіграє й те, що фтор впливає на ферментативні систе-
ми зубних бляшок і бактерії слини, а його дефіцит у
поєднанні з іншими чинниками (нераціональне харчу-
вання, несприятливі умови праці та побуту) викликає
карієс зубів.
Питна вода є основним джерелом фторидів, опти-
мальна концентрація яких складає 0,7–1,2 мг/л, висо-
кий ризик розвитку карієсу зубів виникає при їх вмісті
менше 0,5 мг/л. На території Прикарпаття вода госпо-
дарсько-питного призначення містить низьку кількість
фторидів, їх рівень – від слідів або повної відсутності до
0,5 мг/л [5, 6], також у ній виявлено значно нижче, ніж
оптимальні норми, вміст йоду, фтору та молібдену, що
зумовлює розвиток ендемічних захворювань (ендеміч-
ного зобу, карієсу та ін.).
У добовому харчовому раціоні жителя Прикарпат-
тя, в якому переважають продукти місцевого походжен-
ня, вміст фтору в 4–5 разів менше оптимальної величи-
ни [6]. Взаємодія геохімічних чинників середовища та
організму людини здійснюється в послідовних ланках
біогеохімічного ланцюга й залежить від природних кон-
центрацій хімічних елементів і порогової чутливості
індивідууму. У випадках, коли дисбаланс вмісту хіміч-
них елементів перевищує компенсаторні можливості
організму, формуються різноманітні захворювання
людей [7].
На виникнення стоматологічних захворювань
істотно впливають загальні чинники, які приводять до
функціонального порушення роботи органів і систем
організму, особливо в період формування та дозрівання
тканин зуба [1]. Особливий інтерес викликає взає-
мозв’язок карієсу зубів із системними порушеннями
організму, що координують його основні фізіологічні
функції.
Анатомо-фізіологічні властивості зубів, загальна
опірність і реактивні властивості організму відіграють
суттєву роль, забезпечуючи карієсрезистентність, яка
визначається не тільки станом зубних тканин, а й гоме-
остазом у ротовій порожнині [8].
Основними факторами регуляції кальцій-фосфорно-
го обміну є вітамін D, гормон паращитоподібних залоз –
паратгормон та щитоподібної –тиреокальцитонін.
Дефіцит вітаміну D – поширена проблема в педіат-
ричній практиці. При порушенні метаболізму цього
вітаміну D дітей до трьох років розвивається рахіт, у
старшому віці – остеопенічний синдром, у зв’язку з чим
діагностика рівня забезпеченості вітаміном D і проведен-
ня активної профілактики його недостатності можуть
суттєво впливати на поширеність, прогресування та
39
ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ И ДЕТСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 5/2015
Показники карієсу
та мінеральної щільності кісткової тканини
в дітей гірської зони Прикарпаття
з дефіцитом та недостатністю вітаміну D
Резюме.
Карієс зубів є поширеною проблемою здоров’я ротової порожнини. У зв’язку з цим актуальним є вивчення віта-
міну D, дефіцит якого впливає на розвиток багатьох захворювань.
Метою
статті є дослідження впливу дефіциту вітаміну D на інтенсивність карієсу та структурно-функціональний стан кістко-
вої тканини у дітей, які проживають в гірській зоні Прикарпаття.
Матеріали та методи.
Було обстежено 50 дітей різних вікових груп – 12 років (15 хлопців і 11 дівчат) і 15 років (11 хлопців
і 13 дівчат). Дослідження мали епідеміологічний характер, відбір пацієнтів здійснювався шляхом сліпої вибірки.
Результати та висновки.
Отримані результати свідчать про те, що у більшості обстежених дітей спостерігався дефіцит або
субоптимальний рівень 25(OH)D у сироватці крові. Виявлено сильний позитивний кореляційний зв’язок між рівнем 25(OH)D
сироватки крові та показниками структурно-функціонального стану кісткової тканини у хлопців, більше виражений у віці 12
років – між усіма значеннями ультразвукової денситометрії, тоді як у 15 – з показниками швидкості поширення ультразвуку
через кістку. У 15-річних дітей встановлено наявність негативного кореляційного зв’язку між інтенсивністю карієсу та кон-
центрацією 25(OH)D у сироватці крові.
Ключові слова:
карієс, структурно-функціональний стан кісткової тканини, вітамін D, діти.
УДК 616.314-002+613.95+61.577.16
1
ДВНЗ “Івано-Франківський національний медичний університет”, м. Івано-Франківськ, Україна
2
ДУ “Інститут геронтології імені Д.Ф. Чеботарьова НАМН України”,
Український науково-медичний центр проблем остеопорозу, м. Київ, Україна
І.В. Задорожна
1
, В.В. Поворознюк
2
, Н.І. Балацька
2
Cover I...,29,30,31,32,33,34,35,36,37,38 40,41,42,43,44,45,46,47,48,49,...116
Powered by FlippingBook