Современная стоматология №5 за 2015 год - page 6

О
днією з важливих задач сучасної стоматології,
що пов’язані із проблемою збереження зубів, є
вдосконалення консервативних методів ліку-
вання запалення тканин верхівкового періодонту. Її акту-
альність обумовлена значною розповсюдженістю періо-
донтиту [1, 2]. На сьогодні в населення України відміча-
ється значна (до 90 %) кількість дефектів коронкової
частини зуба. Згідно з даними різних досліджень, їх при-
чиною є значна (до 98 %) розповсюдженість карієсу та
його ускладнень – пульпіту й періодонтиту [3, 4, 5, 6, 7].
Серед основних патогенетичних факторів, що викликають
запалення періодонту, важливе місце відводять мікрофло-
рі. Тому ефективне лікування багато в чому залежить від
застосування антибактеріальних засобів, запобігання вто-
ринного інфікування, неадекватноого вибору методів і
засобів пломбування кореневих каналів і т. п. [8, 9, 10].
Тяжкість і розвиток запального процесу обумовлені ступе-
нем вірулентності інфекційного агента та рівнем імунуло-
гічної реактивності макроорганізму [21, 22]. Проведені
дослідження показали, що якісної медикаментозної оброб-
ки добре прохідних кореневих каналів вдається досягти не
більш ніж у 70 % випадків [11, 12, 13, 14]. Тривалий без-
симптомний період формування деструктивних вогнищ у
періодонті суттєво змінює властивості довколишніх тка-
нин, приєднання мікробного фактора стає причиною вида-
лення зуба та одонтогенних ускладнень [19, 20].
При лікуванні апікального періодонтиту необхідно
пригнітити запальний процес у періодонті та не допуска-
ти його розповсюдження, домогтись відновлення кістко-
вої структури у вогнищі деструкції, забезпечити віднов-
лення функції періодонту та виключити можливість
інфекційно-алергійного та токсичного впливу на організм
[22, 12, 16, 23]. Даної мети досягають за допомогою
ретельної інструментальної обробки інфікованих корене-
вих каналів; раціональної антибактеріальної терапії, про-
тизапальної та стимулюючої дії медикаментозних препа-
ратів на періодонт [15].
В останнє десятиліття досягнуті значні успіхи в ендо-
донтичному лікуванні одонтогенних запальних процесів.
Проте, на жаль, відмічається обмежений вибір препаратів
для стимуляції регенерації уражений періапікальних тка-
нин [18].
Метою
роботи було клінічне вивчення ефективності
застосування запропонованої лікувальної композиції для
тимчасового заповнення кореневих каналів при лікуванні
хронічного періодонтиту у віддаленні строки лікування.
Матеріали та методи дослідження
Дане дослідження було проведено у групі із 40-а паці-
єнтів, в яких лікували 40 зубів із хронічним періодонтитом
(16 із хронічним гранулюючим і 24 із хронічним грануле-
матозним періодонтитом).
Кореневі канали зубів із хронічним періодонтитом
обробляли інструментально, обов’язково розкриваючи апі-
кальний отвір у межах не більше 0,2 мм. Проводили меди-
каментозну обробку каналів з їх подальшим висушуванням
за допомогоюпаперовихштифтів. На скляній пластинці або
одноразових аркушах паперового блокноту для замішуван-
ня замішували до консистенції рідкої пасти складові запро-
понованої лікувальної композиції (метронідазол, тіотриазо-
лін, кліпдент-гл). За допомогою кореневої голки чи канало-
наповнювача дану медикаментозну композицію вводили в
кореневий канал. Через відкритий верхівковий отвір ком-
поненти пасти проникали в періодонт і періапікальні ткани-
ни і справляли на них лікувальну дію. Порожнину зуба
закривали герметичною пов’язкою зі штучного дентину.
Якщо на рентгенограмах був виявлений дефект кістко-
вої тканини періапікальної ділянки більш значних розмірів
чи з анамнезу з’ясовували, що кореневий канал був відкри-
тим протягом тривалого проміжку часу, то тактику ліку-
вання трохи змінювали. Після ретельної інструментальної
та медикаментозної обробки кореневого каналу під час пер-
шого відвідування дану медикаментозну композицію вико-
ристовували не у вигляді пасти, а вносили її в кореневий
канал на турунді. Для цього на скляній пластинці або на
паперовому аркуші замішували в рівній кількості метроні-
дазол і тіотриазолін. Потім поступово додавали у змішаний
розчин гранули кліпдент-гл до утворення розчину насиче-
но білого кольору. Ним просочували ватну турунду, яку
вводили в кореневий канал зуба. Порожнину зуба закрива-
ли герметичною пов’язкою зі штучного дентину.
Через кілька днів за відсутності скарг у пацієнта вида-
ляли герметичну пов’язку, пасту з кореневого каналу, коре-
невий канал промивали та висушували. Проводили
6
ТЕРАПЕВТИЧЕСКАЯ СТОМАТОЛОГИЯ
СОВРЕМЕННАЯ СТОМАТОЛОГИЯ 5/2015
Віддалені результати
застосування лікувальної композиції
для тимчасового заповнення кореневих каналів
Мета:
вивчити ефективність застосування лікувальної композиції для лікування хронічних періодонтитів у віддалені строки
спостереження.
Матеріали та методи.
Проведено клінічне дослідження 40-а пацієнтах із хронічним періодонтитом, яких лікували із засто-
суванням запропонованої лікарської композиції для тимчасового заповнення кореневих каналів. Проведене клініко-рентге-
нологічне обстеження пацієнтів перед лікуванням та у віддалені строки (12 місяців) після лікування.
Результати.
Отримані в результаті клінічного дослідження дані свідчать про високу ефективність лікувальної композиції
в якості антимікробного засобу та засобу для стимуляції регенерації кісткової тканини. У віддалені строки спостережень
(12 місяців) відмічене зменшення розмірів патологічного вогнища в періапікальній ділянці.
Висновки.
Запропонована лікувальна композиція має виражену антимікробну дію, стимулює регенерацію кісткової тка-
нини, що підтверджують результати віддаленого спостереження через 12 місяців. Це дає підстави рекомендувати дану
лікувальну композицію для лікування хронічних періодонтитів.
Ключові слова:
хронічний періодонтит, паста для тимчасового заповнення кореневого каналу, метронідазол, тіотріазолін,
кліпдент-гл, віддалені строки спостереження.
УДК 616.314.163-74:615.46:678+57.013+579
Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, м. Київ, Україна
А.В. Борисенко, Ю.Ю. Кодлубовський
Cover I,Cover II,1,2,3,4,5 7,8,9,10,11,12,13,14,15,16,...116
Powered by FlippingBook