Порівняння ефективності використання черезшкірної електричної стимуляції нервів та мікрострумової стимуляції нервів в зменшенні клінічної симптоматики у хворих на дисфункцію скронево-нижньощелепного суглоба

Автор(и)

  • А. М. Прощенко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця https://orcid.org/0000-0003-0847-1408
  • І. А. Шинчуковський Національний медичний університет імені О. О. Богомольця https://orcid.org/0000-0002-1571-3877

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2024-6-72

Ключові слова:

скронево-нижньощелепний суглоб, дисфункція, біль, електротерапія, фізіотерапія

Анотація

Анотація. Сьогодні поширеність дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба серед населення світу складає приблизно 80 %. Досить часто це захворювання суттєво погіршує якість життя людини, іноді навіть призводячи до інвалідизації. Сьогодні наявні методи лікування дисфункції скронево нижньощелепного за допомогою електротерапії, зокрема Transcutaneous electrical nerve stimulationTENS і мікрострумова стимуляція нервів Мicrocurrent electrical nerve stimulationMENS, що вважається досить перспективним напрямом подальших досліджень.

Метою дослідження було порівняння ефективності TENS- та MENS-терапії у зменшенні клінічної симптоматики у пацієнтів із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба.

Матеріали та методи: усього у досліджені взяли участь 40 учасників, яких було рандомно поділено на дві групи. Група І отримувала лікування із застосуванням TENS-терапії, група ІІ — із застосуванням MENS-терапії. Періодичність лікування складала 2 сеанси на тиждень, загальна тривалість лікування — 10 сеансів.

Результати. Порівняно між вихідним значенням та результатом наприкінці 10 сеансу показники ВАШ у І групи знизились на 37,5 %, у ІІ групи — на 27,03 %. При порівняних результатах лікування за ВАШ між вихідним рівнем та через 1 міс. після лікування показники у І групи продемонструвало зменшення болю на 33,33 %, в ІІ групи — на 22,98 %. Покращення максимального відкривання рота на 10 сеанс порівняно з вихідним рівнем у І групи становило 12,98 %, а у ІІ групи — на 10,67 %. Із порівняння показників максимального відкривання рота між вихідним рівнем та через 1 міс. після лікування у І групи спостерігалось збільшення даного параметра на 11,87 %, у ІІ групи — на 9,43 %.

Висновки: згідно з результатами дослідження, застосування TENS- та MENS-терапії є ефективним у лікуванні розладів скронево-нижньощелепного суглоба, проте протягом лікування TENS-терапія демонструвала дещо кращі результати зменшення клінічної симптоматики. Однак через 1 міс. після закінчення лікування ефект від електротерапії дещо зменшується, але все одно, клінічна симптоматика є кращою, порівняно з початковою ситуацією.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

А. М. Прощенко, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

кандидат медичних наук, доцент кафедри ортопедичної стоматології

І. А. Шинчуковський, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

кандидат медичних наук, доцент кафедри стоматології Інституту післядипломної освіти

Посилання

Karakaş, Merve, and Haydar Gök. Effectiveness of pulsed electromagnetic field therapy on pain, functional status, and quality of life in patients with chronic non-specific neck pain: A prospective, randomized-controlled study. Turkish journal of physical medicine and rehabilitation, vol. 66,2. 140–146. 18 May. 2020, DOI: https://doi.org/10.5606/tftrd.2020.5169 PMID: 32760890.

Curtis, Denise et al. The efficacy of frequency specific microcurrent therapy on delayed onset muscle soreness. Journal of bodywork and movement therapies, vol. 14,3 (2010): 272–9. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jbmt.2010.01.009 PMID: 20538225.

Yadav, Utkarsh et al. Influence of Psychosocial Factors and Parafunctional Habits in Temporomandibular Disorders: A Cross-Sectional Study. The Permanente journal, vol. 24 (2020): 19.144. DOI: https://doi.org/10.7812/TPP/19.144 PMID: 33196422.

Melzack, R, and P D Wall. Pain mechanisms: a new theory. Science (New York, N.Y.) vol. 150,3699 (1965): 971–9. DOI: https://doi.org/10.1126/science.150.3699.971 PMID: 5320816.

Fertout, Aurélie et al. Management of temporomandibular disorders with transcutaneous electrical nerve stimulation: A systematic review. Cranio : the journal of craniomandibular practice, vol. 40(3): 217–228. (2022). DOI: https://doi.org/10.1080/08869634.2019.1687986 PMID: 31709922.

Feng, Jie et al. The treatment modalities of masticatory muscle pain a network meta-analysis. Medicine, vol. 98, 46 (2019): e17934. DOI: https://doi.org/10.1097/MD.0000000000017934 PMID: 31725647.

Schiffman, Eric et al. Diagnostic Criteria for Temporomandibular Disorders (DC/TMD) for Clinical and Research Applications: recommendations of the International RDC/TMD Consortium Network* and Orofacial Pain Special Interest Group†. Journal of oral & facial pain and headache, vol. 28,1 (2014): 6–27. DOI: https://doi.org/10.11607/jop.1151 PMID: 24482784.

Valesan, Lígia Figueiredo et al. Prevalence of temporomandibular joint disorders: a systematic review and metaanalysis. Clinical oral investigations, vol. 25,2 (2021): 441–453. DOI: https://doi.org/10.1007/s00784-020-03710-w PMID: 33409693.

Rajpurohit, Bharat et al. Effectiveness of transcutaneous electrical nerve stimulation and microcurrent electrical nerve stimulation in bruxism associated with masticatory muscle pain-a comparative study. Indian journal of dental research: official publication of Indian Society for Dental Research vol. 21,1 (2010): 104–6. DOI: https://doi.org/10.4103/0970-9290.62816 PMID: 20427917.

Marmann, Peter, and Werner Wiatrek. Observational Study to Assesses the Efficacy and Safety of Microcurrent Therapy with a Portable Device in Patients Suffering from Chronic Back Pain, Skeletal System Pain, Fibromyalgia, Migraine or Depression. Medical devices (Auckland, N.Z.) vol. 16 261–280. 7 Dec. 2023, DOI: https://doi.org/10.2147/MDER.S436667 PMID: 38090106.

##submission.downloads##

Опубліковано

17.12.2024

Як цитувати

Прощенко, А. М., & Шинчуковський, І. А. (2024). Порівняння ефективності використання черезшкірної електричної стимуляції нервів та мікрострумової стимуляції нервів в зменшенні клінічної симптоматики у хворих на дисфункцію скронево-нижньощелепного суглоба. Cучасна стоматологія, (6), 72–76. https://doi.org/10.33295/1992-576X-2024-6-72

Номер

Розділ

ОРТОПЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ