Періотестометрія опорних зубів при ортопедичному лікуванні частковими знімними протезами

Анотація

Актуальність. Періотестометрія (ПТ) — діагностичний метод, який дозволяє виявити початкові зміни патологічної рухливості зубів або зубних протезів. Цей метод також дозволяє спостерігати динаміку змін в тканинах пародонту після проведення стоматологічного лікування.
Метою цього дослідження є моніторинг змін показників ПТ зубів у пацієнтів, що одночасно користуються незнімними ортопедичними конструкціями та частковими знімними пластинковими протезами (ЧЗПП), та аналіз цих даних залежно від типу зуба та навантаження від зубних протезів.
Матеріали і методи. У Центрі стоматології Університетської клініки ІФНМУ обстежено 50 пацієнтів, проведено ПТ та визначено рухомість зубів за індексом рухомості Міллера: 39 особам проведено ортопедичне лікування часткової адентії за допомогою ЧЗПП – дослідницька група; 11 осіб зі здоровими зубними рядами - контрольна група. Показники ПТ та рухомість зубів за індексом рухомості Міллера проводили до протезування та через 1, 2 та 3 роки після. Досліджувані зуби були розподілені залежно від навантаження, яке припадало на них від фіксуючих елементів (І-ІІІ групи) та за морфофункціональним типом (різці, ікла, премоляри та моляри).
Результати. Середні показники ПТ до лікування становили 13,09±2,82 у.о. для різців 8,79±3,02 у.о. (ікла), 13,15±3,12 у.о. і 9,08±2,36 у.о. (премоляри і моляри). Достовірне збільшення показників ПТ спостерігалося в І групі через два та три роки використання протезів порівняно з даними до протезування на 47,1% та 92,96% для різців, 22,07% та 30,94% для ікол та на 42,35% і 82,67% для премолярів. (р≤0,05). Показник ПТ премолярів ІІ групи через 3 роки збільшився на 31,42%. Показники ПТ усіх зубів ІІІ групи були вірогідно знижені порівняно з даними до лікування. Визначення рухливості зубів за Міллером в більшості випадків було неінформативним, за винятком зменшення рухливості різців ІІІ групи після протезування та збільшення рухливості різців, ікол та премолярів І групи через 3 роки використання ЧЗПП, порівняно з даними до протезування. (р≤0,05).