Вплив дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба на якість життя пацієнтів

Ю. Г. Коленко; І. Г. Дядік

doi:10.33295/1992-576X-2025-4-30

Автор(и)

Ю. Г. Коленко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця https://orcid.org/0000-0003-1659-3333
І. Г. Дядік Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна https://orcid.org/0009-0006-2962-2155

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-4-30

Ключові слова:

скронево-нижньощелепний суглоб, дисфункція, DC/TMD Axis I-II questionnaires (Diagnostic Criteria for Temporomandibular Disorders), Jaw Functional Limitation Scale (JFLS-20, вісь II), якість життя

Анотація

Актуальність. Згідно з даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, захворювання скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) характеризуються високою поширеністю і належать до числа патологій зубощелепної системи, які зустрічаються найчастіше. Головним чином, частота проявів дисфункції СНЩС спостерігається у дорослих віком 35–45 років, досягаючи 75 % випадків. Висока поширеність і виражений вплив даної патології на якість життя пацієнтів визначають необхідність її комплексного вивчення.
Мета: проаналізувати основні скарги пацієнтів з дисфункцією СНЩС та їх вплив на якість життя.
Матеріали й методи. Для виявлення порушень скронево-нижньощелепного суглоба було обстежено 224 пацієнти. На підставі критеріїв включення, невключення та виключення в дослідженні взяли участь 135 пацієнтів обох статей (від 20 до 60 років), що склало 60,3 % від усіх, хто звернувся за стоматологічною допомогою у стоматологічний медичний центр Національного медичного університету імені О. О. Богомольця. Вік учасників дослідження від 20 до 60 років. Для збору анамнезу, виявлення скарг пацієнта, оцінки функцій жувального апарату та СНЩС, аналізу можливих постуральних і психосоматичних факторів використовували анкети DC/TMD Axis I-II questionnaires (Diagnostic Criteria for Temporomandibular Disorders), Jaw Functional Limitation Scale (JFLS-20, вісь II). Статистичний аналіз виконаний за допомогою програми MedStat та Microsoft Excel; за допомогою критерію Стьюдента визначали статистично значущу різницю між показниками; за допомогою критерію Шапіро-Уілка проводили перевірку розподілу варіаційного ряду на нормальність. Для оцінювання зв’язку між показниками використовували коефіцієнт Спірмена.
Результати. Пацієнти з діагнозом дисфункції СНЩС демонструють виражені функціональні обмеження та психоемоційні порушення, тоді як у пацієнтів, які вперше звернулися, спостерігаються лише початкові або помірні симптоми без значного впливу на якість життя.
Висновок. Анкети DC/TMD Axis I-II questionnaires (Diagnostic Criteria for Temporomandibular Disorders), Jaw Functional Limitation Scale (JFLS-20, вісь II) є короткими та інформативними інструментами для визначення якості життя пацієнтів з захворюваннями СНЩС.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Ю. Г. Коленко, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

Доктор медичних наук, професор, завідувачка кафедри терапевтичної стоматології

І. Г. Дядік, Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, Київ, Україна

Кандидат медичних наук, асистент кафедри ортопедичної стоматології

Посилання

Ohrbach, R., Sharma, S. (2024). Temporomandibular disorders: Definition and etiology. Semin in Orthod, 30(3), 237–242. DOI: https://doi.org/10.1053/j.sodo.2023.12.011.

Li, D.T.S., Leung, Y.Y. (2021). Temporomandibular disorders: Current concepts and controversies in diagnosis and management. Diagnostics (Basel), 11(3), 459. PMID: 33800948. DOI: https://doi.org/10.3390/diagnostics11030459.

List, T., Jensen, R.H. (2017). Temporomandibular disorders: Old ideas and new concepts. Cephalalgia, 37(7), 692–704. DOI: https://doi.org/10.1177/0333102416686302.

Lambert, C.A. et al. (2014). Chronic HPA axis response to stress in temporomandibular disorder. J Dent Hyg, 88 Suppl 1(Suppl 1), 5–12. PMID: 25071145. PMCID: PMC4987539

Marini, I. et al. (2013). The prevalence of temporomandibular disorders in patients with late whiplash syndrome who experience orofacial pain: a case-control series study. J Am Dent Assoc, 144(5), 486–490. DOI: https://doi.org/10.14219/jada.archive.2013.0150.

Kapos, F. P., Exposto, F. G., Oyarzo, J. F., Durham, J. (2020). Temporomandibular disorders: A review of current concepts in aetiology, diagnosis and management. Oral Surg, 13(4), 321–334. DOI: https://doi.org/10.1111/ors.12473.

Melis, M., Di Giosia, M., Zawawi, K. H. (2012). Low level laser therapy for the treatment of temporomandibular disorders: a systematic review of the literature. Cranio, 30(4), 304–12. DOI: https://doi.org/10.1179/crn.2012.045.

Maísa Soares Gui, Marcele J. P., Celia, M. Rizzatti-Barbosa. (2015). Temporomandibular disorders in fibromyalgia syndrome: a short-communication. Rev Bras Reumatol, 55(2), 189–94. DOI: https://doi.org/10.1016/j.rbr.2014.07.004.

Ilgunas, A., Fjellman-Wiklund, A., Häggman-Henrikson, B., Lobbezoo, F., Visscher, C.M., Durham, J., Lövgren, A. (2023). Patients’ experiences of temporomandibular disorders and related treatment. BMC Oral Health, 23(1), 653. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-023-03230-5.

Gauer, R. L., Semidey, M. J. (2015). Diagnosis and treatment of temporomandibular disorders. Am Fam Physician, 91(6), 378–86. PMID: 25822556.

Schiffman, E., Ohrbach, R., Truelove, E., Look, J., Anderson, G., Goulet, J.-P., List, T., Svensson, P., Gonzalez, Y., Lobbezoo, F. (2014). Diagnostic criteria for temporomandibular disorders (DC/TMD) for clinical and research applications: Recommendations of the International RDC/TMD Consortium Network and Orofacial Pain Special Interest Group. J Oral Facial Pain Headache, 28(1), 6–27. DOI: https://doi.org/10.11607/jop.1151.

Ohrbach, R., Dworkin, S. (2016). The evolution of TMD diagnosis: Past, present, future. J Dent Res, 95(10), 1093–101. DOI: https://doi.org/10.1177/0022034516653922.

Palmer, J., Durham, J. (2021). Temporomandibular disorders. BJA Educ, 21(2), 44–50. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bjae.2020.11.001.

Gharavi, S.M., Qiao, Y., Faghihimehr, A., Vossen, J. (2022). Imaging of the Temporomandibular Joint. Diagnostics (Basel), 12(4), 1006. DOI: https://doi.org/10.3390/diagnostics12041006.

Kmeid, E., Nacouzi, M., Hallit, S., Rohayem, Z. (2020). Prevalence of temporomandibular joint disorder in the Lebanese population, and its association with depression, anxiety, and stress. Head Face Med, 16(1), 19. DOI: https://doi.org/10.1186/s13005-020-00234-2.