Роль фенотипу ясен у плануванні ортодонтичного лікування та профілюванні ризику ускладнень (огляд літератури)

Антон Одноралов

doi:10.33295/1992-576X-2026-1-61

Автор(и)

Антон Одноралов Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0003-9343-5280

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2026-1-61

Ключові слова:

біотип ясен, пародонтальний фенотип, рецесія ясен, мукогінгівальні деформації, ортодонтичне лікування

Анотація

Актуальність. Фенотип ясен є ключовим компонентом, що визначає реакцію пародонта на ортодонтичне навантаження, межі безпечного переміщення зубів і ризик мукогінгівальних та естетичних ускладнень. Тонкий фенотип ясен у поєднанні з тонкою вестибулярною кортикальною пластинкою розглядається як провідний чинник ризику розвитку гінгівальних рецесій, декісценцій і фенестрацій, особливо у фронтальній ділянці.
Мета: узагальнити сучасні дані наукової літератури щодо поняття та класифікації фенотипу ясен у контексті ортодонтичного лікування, методів діагностики фенотипу ясен та альвеолярного кісткового морфотипу, з’ясувати роль фенотипу ясен як чинника ризику мукогінгівальних ускладнень під час ортодонтичного лікування.
Матеріали і методи. Наративно-аналітичний огляд літератури з елементами цільового пошуку клінічних і експериментальних досліджень у базах PubMed/MEDLINE, Scopus, Web of Science, Google Scholar та українських наукових репозитаріях за 2020–2025 рр. До аналізу включено оригінальні клінічні дослідження, проспективні й ретроспективні спостереження, систематичні огляди, метааналізи, клінічні рекомендації та експертні консенсуси.
Результати. Систематичні огляди підтверджують, що тонкий фенотип, вузька зона кератинізованих ясен, вихідні рецесії та запалення є вагомими предикторами розвитку нових або прогресування наявних рецесій під час та після ортодонтичного лікування. Надмірна вестибулярна протрузія, особливо нижніх різців, розглядається як ключовий модифікований чинник ризику, тоді як тип ортодонтичної апаратури (брекети чи елайнери) за умови адекватної гігієни не має самостійного вирішального значення. Стратифікація ризику доцільна за трьома групами: тонкий фенотип із тонким кістковим морфотипом (високий ризик); проміжний фенотип (помірний ризик із локальними «слабкими» ділянками); товстий фенотип (відносно сприятливий, але не безризиковий).
Висновки. Фенотип ясен є ключовим предиктором реакції пародонта на ортодонтичні втручання та розвиток мукогінгівальних і естетичних ускладнень. Оцінювання фенотипу ясен і альвеолярного морфотипу має бути обов’язковою складовою первинної діагностики ортодонтичного пацієнта з використанням комбінації клінічних і 3D-рентгенологічних методів. Тонкий фенотип у поєднанні з тонкою вестибулярною кісткою вимагає обмеження вестибулярних та інклінаційних переміщень, ретельного торк-контролю, індивідуалізованого вибору ретенційної стратегії та посиленого пародонтологічного супроводу. У пацієнтів із товстим фенотипом зберігається потреба в контролі гігієни та обмеженні переміщень у межах кісткової оболонки зубів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Kim, D. M., Bassir, S. H., & Nguyen, T. T. (2020). Effect of gingival phenotype on the maintenance of periodontal health: An American Academy of Periodontology best evidence review. J. Periodontol., 91(3), 311–338. DOI: https://doi.org/10.1002/JPER.19-0337.

Alasiri, M. M., Alharthi, S. S., Alqahtani, S. Q., et al. (2024). Association between Gingival Phenotype and Periodontal Disease Severity-A Comparative Longitudinal Study among Patients Undergoing Fixed Orthodontic Therapy and Invisalign Treatment. Healthcare (Basel), 12(6), 656. DOI: https://doi.org/10.3390/healthcare12060656.

Bolat, S. Y., Guliyev, R., & Lutfioglu, M. (2025). A comprehensive analysis of gingival phenotype: distribution and associated factors. BMC Oral Health, 25, 1450. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-025-06821-6.

Gupta, S., Mendiratta, A. K., Shaikh, M. A., et al. (2024). Comparison of gingival thickness by CBCT versus bone sounding in the aesthetic region. Int. Orthodont., 22(3), 100892. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ortho.2024.100892.

Aşkın, D. I., Tayman, M. A., Çelik, B., et al. (2025). Comparison of gingival and periodontal phenotype classification methods and phenotype-related clinical parameters: A cross-sectional observational study. BMC Oral Health, 25, 620. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-025-06007-0.

Wang, C. W., Yu, S. H., Mandelaris, G. A., & Wang, H. L. (2020). Is periodontal phenotype modification therapy beneficial for patients receiving orthodontic treatment? An American Academy of Periodontology best evidence review. J. Periodontol., 91(3), 299–310. DOI: https://doi.org/10.1002/JPER.19-0037.

Kadkhodazadeh, M., Amid, R., Moscowchi, A., & Mansouri, H. (2024). Periodontal phenotype modification in orthodontic patients. J. Esthet. Restor. Dent., 36(4), 548–554. DOI: https://doi.org/10.1111/jerd.13149.

Tenório, I. S., Santos, M. V. C. R. dos, Bernardino, Ítalo de M., et al. (2021). Periodontal phenotype modification therapy in a patient undergoing orthodontic treatment: A case report. Arch. Health Invest., 10(4), 667–673. DOI: https://doi.org/10.21270/archi.v10i4.5055.

Crego-Ruiz, M., & Jorba-García, A. (2023). Assessment of the periodontal health status and gingival recession during orthodontic treatment with clear aligners and fixed appliances: A systematic review and meta-analysis. Med. Oral. Patol. Oral. Cir. Bucal., 28(4), e330–e340. DOI: https://doi.org/10.4317/medoral.25760.

Bucur, S. M., Bud, E., Decusară, M., & Olteanu, C.-D. (2024). Retrospective study on orthodontic gingival recession correction using clear aligners. Medicina (Kaunas), 60(12), 2024. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina60122024.

Gül, I., Çolak, R., & Çiçek, O. (2025). Evaluation of the effect of periodontal health and orthodontic treatment on gingival recession: a cross-sectional study. BMC Oral Health, 25(1), 1069. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-025-06449-6.

Kloukos, D., Koukos, G., Pandis, N., et al. (2025). Effect of orthodontic treatment with fixed appliances on the development of gingival recession. A prospective controlled study. Eur. J. Orthodontol., 47(3), cjaf022. DOI: https://doi.org/10.1093/ejo/cjaf022.

Marschner, F., Lechte, C., Kanzow, P., Hraský, V., & Pfister, W. (2025). Systematic review and meta-analysis on prevalence and severity of gingival recession. J. Dent., 155 (2025), 105645. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdent.2025.105645.

Niemczyk, W., Niemczyk, S., Prokurat, M., et al. (2024). Etiology of gingival recession—a literature review. Wiad. Lek., 77(5), 1080–1085. DOI: https://doi.org/10.36740/WLek202405131.

Dias, A. T., Lopes, J. F., Fernandes, J. C. H., & Fernandes, G. V. O. (2025). The treatment of gingival recessions in the lower anterior area: From etiology to surgical options. Dent. J., 13(3), 93. DOI: https://doi.org/10.3390/dj13030093.

Fleming, P. S., & Andrews, J. (2024). The role of orthodontics in the prevention and management of gingival recession. Br. Dent. J., 237, 341–347. DOI: https://doi.org/10.1038/s41415-024-7781-1.

Pinho, A. C., Lobo, S., Ribeiro, S. B., Reis Cury F. dos, & Valle, L. F. C. (2025). Interrelationship between periodontics and orthodontics: A literature review. Res., Soc. Dev., 14(9). DOI: https://doi.org/10.33448/rsd-v14i9.49464.

Kalina, E., Machoy, M., & Górski, B. (2024). Interdisciplinary approaches by Polish orthodontists, periodontists, and oral surgeons to soft tissue augmentation in adult patients: A survey study. Appl. Sci., 14(21), 9647. DOI: https://doi.org/10.3390/app14219647.

Andrade, W. R. N., Gutierrez, J. L. O., Aguirre, S. J. C., et al. (2024). Benefits of orthodontic treatment in patients with reduced periodontium: A literature review. Res., Soc. Dev., 13(7). DOI: https://doi.org/10.33448/rsd-v13i7.46280.

Zhong, W., Zhou, C., Yin, Y., et al. (2025). Expert consensus on orthodontic treatment of patients with periodontal disease. Int. J. Oral. Sci., 17, 27. DOI: https://doi.org/10.1038/s41368-025-00356-w.

Hashim, N. T., Dasnadi, S. P., Ziada, H., et al. (2025). Orthodontic Management of Different Stages and Grades of Periodontitis According to the 2017 Classification of Periodontal Diseases. Dent. J., 13(2), 59. DOI: https://doi.org/10.3390/dj13020059.

Vyzhenko, Y. Y., Kuroiedova, V. D., Halych, L. B., Stasiuk, O. A., & Sokolohorska-Nykina, Yu. K. Morphological analysis of the alveolar bone in the frontal region in orthodontic patients. Reports of Morphology, 31(2), 65–73. DOI: https://doi.org/10.31393/morphology-journal-2025-31(2)-08.

Boychuk, M. M. (2025). Clinical and laboratory justification of gingival margin correction in orthopedic treatment of dentofacial anomalies: Dissertation for the degree of Doctor of Philosophy in specialty 221 — Dentistry. Uzhhorod: Uzhhorod National University. [Бойчук М. М. (2025). Клініко-лабораторне обґрунтування корекції ясенного краю при ортопедичному лікуванні зубощелепних аномалій: дис. … д-ра філос.; спец.: 221 — стоматологія. Ужгород: Ужгородський національний університет].

Boichuk, M. M., & Goncharuk-Khomyn, M. Yu. (2023). Possibilities for gingival margin apical displacement correction during orthodontic treatment as preparatory stage for prosthetic rehabilitation. Bulletin of Dentistry, 122(1), 121–128. [Бойчук М., Гончарук-Хомин М. (2023). Можливості корекції апікального зміщення ясеневого краю в ході ортодонтичного лікування як підготовчого етапу до ортопедичної реабілітації. Вісник стоматології, 122(1), 121–128]. DOI: https://doi.org/10.35220/2078-8916-2023-47-1.20.