Аналіз величини цефалометричних показників обличчя та одонтометричних параметрів щелеп зубних рядів у змінному прикусі

Анотація

Одним із основних питань ортодонтії сьогодення є вирішення проблематики оптимізації діагностики патології зубощелепного апарату, удосконалення методів відновлення міжщелепних взаємозв’язків та виключення диспропорцій. Кореляція одонтометричних показників та параметрів апікальних базисів зубних дуг є основою біометричних методів дослідження гіпсових моделей щелеп. Питання вивчення параметрів зубних дуг обох щелеп пацієнтів актуальні як з клінічного, так і морфологічного погляду [1–3, 7, 8, 11, 14, 19].

Індекси пропорційності Tonn, Gerlach, Malyhin використовують для визначення співвідношення верхніх та нижніх різців при фізіологічній оклюзії, вертикальній дизоклюзії та глибокому різцевому перекритті. Розміри зубів та зубних дуг в осіб із фізіологічною оклюзією визначаються в залежності від їх гнатичного та дентального типів. Існує взаємозв’язок між розмірами зубних дуг у сагітальній та трансверсальній площинах, наведені вище індекси застосовуються для визначення типу зубних дуг [4, 5, 8].

Нині відомі класифікації форми зубних дуг із детальним описом їхніх базових лінійних показників, методи аналізу одонтометричних та краніометричних параметрів лицьового відділу черепа. Вивчені характеристики форм та розмірів неповноцінних зубних дуг, що обумовлені частковою втратою зубів. Зазначено, що аномалії оклюзії призводять до зміни функції внаслідок порушення відповідності зубних дуг щелеп [6, 9, 12].

На цей момент досить детально систематизовані одонтометричні параметри та лінійні параметри зубних дуг у пацієнтів із доліхогнатичним, брахігнатичним та мезогнатичним типами обличчя при нормодонтії, макродонтії та мікродонтії в постійному періоді прикусу [13]. Встановлення точного діагнозу із раціональним планом ортодонтичного матеріалу запобігає можливим ускладненням при присутній варіабельності кісток лицевого черепа з різними варіантами їх будови, різними зубощелепними аномаліями, своєрідними пропорціями мозкового та лицевого відділу черепа [12].

Вітчизняні та закордонні науковці, виходячи з наявності кореляції між особливостями розмірів кісткових структур лицевого відділу черепа, виявляють персоніфіковані особливості кожного пацієнта [5, 6, 13]. Водночас інформація стосовно ключових моментів цефалометричних величин обличчя та одонтометричних показників щелеп з різним типом обличчя є досить спірною.

Теперішні  методи  діагностики  патології  зубних  дуг  вимагають уточнення та доповнення, що пояснюється, по-перше, появою нових методів дослідження; по-друге, розробкою та впровадженням нових технологій при лікуванні патології оклюзійних порушень; по-третє, підвищеними вимогами пацієнтів до лікувально-профілактичних та діагностичних заходів. Більшість методів дослідження розмірів зубних дуг та визначення відповідності розмірів зубів параметрам зубних дуг ґрунтується на вимірі окремих зубів та або груп зубів і наступним співвідношенням із запропонованими дентальними та інтердентальними індексами та коефіцієнтами. На цьому принципі проводяться методи оцінки трансверсальних та сагітальних лінійних розмірів зубних дуг (методи Pont, Linder та Harth; Korkhaus). Враховуючи відмінності індексних величин при оцінці зазначених методів (Pont та Linder-Harth), нерідко виникають складності при інтерпретації результатів дослідження. До того ж не зазначено, за яких варіантів форми зубних дуг ці методи рекомендується застосовувати у клінічній ортодонтичній практиці. Сучасні класифікації форми та розмірів зубних дуг підкріплені відомостями про основні лінійні розміри, проте вони наведені при дослідженні пацієнтів з фізіологічною оклюзією постійних зубів. Запропоновані методи вимірювання діагональних розмірів зубних дуг засновані на положенні міжіклової точки, яка при аномаліях форми та розмірів зубних дуг може змінювати своє положення.

Саме тому питання оптимізації методів визначення форми та розмірів зубних дуг з урахуванням індивідуальних особливостей щелепно-лицевої ділянки в межах діагностики сучасної ортодонтії потребує більш поглибленого та детального вивчення задля покращення діагностично-лікувальних заходів.