Застосування різних типів реставраційних стоматологічних матеріалів під час розладів скронево-нижньощелепного суглоба (огляд літератури)

А. М. Пірожкова

doi:10.33295/1992-576X-2025-2-61

Автор(и)

А. М. Пірожкова приватна практика, м. Житомир, Україна https://orcid.org/0009-0003-3571-0256

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-2-61

Ключові слова:

розлади скронево-нижньощелепного суглоба, літію дисилікат, діоксид цирконію, реставрації, конструкції

Анотація

На сьогодні актуальним є питання поліпшення ефективності лікування розладів скронево-нижньощелепного суглоба. За даними світової статистики, від цієї патології страждає від 3 до 7 % населення.

Мета: оцінити ефективність застосування стоматологічних реставраційних матеріалів, таких як фотополімерні композити світлового тверднення, літію дисилікат та діоксид цирконію.

Матеріал і методи. Використано наукометричні бази медичних даних PubMed, SCOPUS, Google Scholar, Cochrane library за такими ключовими словами: temporomandibular joint, disorders, minimally invasive, occulusal, composits, lithium disilicate.

Результати. Згідно з проаналізованими сучасними наукометричними базами даних, методом лікування розладів скронево-нижньощелепного суглоба є реставрація зубних рядів постійними конструкціями із застосуванням прямих композитних реставрацій, конструкцій на основі діоксиду цирконію та літію дисилікату. Основною перевагою композитних реставрацій є малоінвазивний підхід, проте це рішення є проблематичним з погляду довговічності. Перевагою конструкцій на основі діоксиду цирконію та літію дисилікату є витримування навантаження, а отже, стабільність і довговічність.

Висновки. На відміну від керамічних, композитні реставрації схильні до переломів і сколювань. З керамічних реставрацій успішна реабілітація зубних рядів виявлена за використання як літій-дисилікатної кераміки, так і діоксид-цирконієвої.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Carlsson, G. E., Egermark, I., Magnusson, T. (2002). Predictors of signs and symptoms of temporomandibular disorders: A 20-year follow-up study from childhood to adulthood. Acta Odontol. Scand., 60(3), 180–185. DOI: https://doi.org/10.1080/000163502753740214.

Albagieh, H., Alomran, I., Binakresh, A., Alhatarisha, N., Almeteb, M., Khalaf Y. et al. (2023). Occlusal splints-types and effectiveness in temporomandibular disorder management. Saudi Dent. J. 35(1), 70–79. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sdentj.2022.12.013.

Michelotti, A., Rongo, R., D’Antò, V., Bucci, R. (2020). Occlusion, orthodontics, and temporomandibular disorders: Cutting edge of the current evidence. J. World Fed. Orthod., 9(3S), S15–S18. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ejwf.2020.08.003.

Perry, H. T. (1995). Temporomandibular joint dysfunction: from Costen to the present. Ann. Acad. Med. Singap., 24(1), 163–167. PMID: 7605085.

McNeill, C. (1990). Craniomandibular Disorders: Guidelines for Evaluation, Diagnosis and Management. Quintessence.

Almăşan, O. C., Băciuţ, M., Almăşan, H. A., Bran, S., Lascu, L., Iancu, M. et al. (2013). Skeletal pattern in subjects with temporomandibular joint disorders. Arch. Med. Sci., 9(1), 118–126. DOI: https://doi.org/10.5114/aoms.2013.33072.

Almășan, O. C., Băciuț, M., Băciuț, G. (2012). Influența disfuncției temporomandibulare asupra tiparului scheletic la subiecți cu anomalie de clasa a III-a scheletică. [ The influence of temporomandibular dysfunction on the skeletal pattern in patients with class 3 skeletal abnormality. ]. Clujul. Medical., 85(S1), 47–50.

Nota, A., Chegodaeva, A. D., Ryakhovsky, A. N., Vykhodtseva, M. A., Pittari, L., Tecco, S. (2022). One-stage virtual plan of a complex orthodontic/prosthetic dental rehabilitation. Int. J. Environ. Res. Public. Health., 19(3), 1474. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph19031474.

Nota, A., Ryakhovsky, A. N., Bosco, F., Tecco, S. (2021). A full digital workflow to design and mill a splint for a patient with temporomandibular joint disorder. Appl. Sci., 11, 372. DOI: https://doi.org/10.3390/app11010372.

Mickeviciute, E., Baltrusaityte, A., Pileicikiene, G. (2017). The relationship between pathological wear of teeth and temporomandibular joint dysfunction. Stomatologija, 19(1), 3–9. PMID: 29243678.

Anusavice, K. J., Phillips, R. W., Shen, C., Rawls, H. R. (2013). Phillips’ science of dental materials, 12th ed., St. Louis Mo: Elsevier/Saunders.

Kruzic, J., Arsecularatne, J., Tanaka, C., Hoffman, M., Cesar, P. (2018). Recent advances in understanding the fatigue and wear behavior of dental composites and ceramics. J. Mech. Behav. Biomed. Mater., 88, 504–533. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmbbm.2018.08.008.

Lindberg, A. (2005). Resin composites: sandwich restorations and curing techniques.

Sideridou, I., Karabela, M., Micheliou, C., Karagiannidis, P., Logothetidis, S. (2009). Physical properties of a hybrid and a nanohybrid dental light-cured resin composite. J. Biomater. Sci. Polym. Ed., 20, 1831–1884. DOI: https://doi.org/10.1163/156856208X386435.

Craig, R. G., Sakaguchi, P. J. M., Sakaguchi, R. L. (2006). Craig’s restorative dental materials, 13th ed., St. Louis: Mo: Mosby Elsevier.

Spiller, M. (2012). Dental composites: a comprehensive review. Acad. Dent. Learn. OSHA. Train, 23, 1–36.

Hervás-García, A., Martínez-Lozano, M.A., Cabanes-Vila, J., Barjau-Escribano, A., Fos-Galve, P. (2006). Composite resins. A review of the materials and clinical indications. Med. Oral. Patol. Oral. Cir. Bucal., 11(2), E215–220. PMID: 16505805.

Bevenius, J., Evans, S., L’Estrange, P. (1994). Conservative management of erosion-abrasion. A system for the general practitioner. Aust. Dent. J., 39, 4–10. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1834-7819.1994.tb05537.x.

Poyser, N., Porter, R., Briggs, P., Kelleher, M. (2007). Demolition experts: management of the parafunctional patient: 2. Restorative management strategies. Dent. Update, 34, 262−268. DOI: https://doi.org/10.12968/denu.2007.34.5.262.

Mehta, S. B., Francis, S., Banerji, S. (2016). A guided, conservative approach for the management of localized mandibular anterior tooth wear. Dent. Update, 43(2), 106–112. DOI: https://doi.org/10.12968/denu.2016.43.2.106.

Mehta, S. B., Banerji, S., Millar, B. J., Suarez-Feito J. M. (2012). Current concepts on the management of tooth wear: part 2. Active restorative care 1: the management of localised tooth wear. Br. Dent. J., 212(2), 73–82. DOI: https://doi.org/doi:10.1038/sj.bdj.2012.48.

Mehta, S. B., Banerji, S., Millar, B. J., Suarez-Feito, J. M. (2012). Current concepts on the management of tooth wear: part 4. An overview of the restorative techniques and dental materials commonly applied for the management of tooth wear. Br. Dent. J., 212(4), 169–177. DOI: https://doi.org/10.1038/sj.bdj.2012.137.

Chantler, J. G. M., Pirc, M., Strauss, F. J., Rohr, N., Thoma, D. S., Ioannidis, A. (2024). Rehabilitation of the worn dentition with direct and indirect minimally invasive concepts — A systematic review and meta-analysis. J. Esthet. Restor. Dent. DOI: https://doi.org/10.1111/jerd.13384.

Milosevic, A., Burnside, G. (2016). The survival of direct composite restorations in the management of severe tooth wear including attrition and erosion: A prospective 8-year study. J. Dent., 44, 13–19. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdent.2015.10.015.

Chee, H. T., Wan Bakar, W. Z., Ghani, Z. A., Amaechi, B. T. (2018). Comparison of composite resin and porcelain inlays for restoration of noncarious cervical lesions: An In vitro study. Dent. Res. J. (Isfahan), 15(3), 215–219. PMID: 29922341.

Crins, L. A. M. J., Opdam, N. J. M., Kreulen, C. M., Bronkhorst, E. M., Sterenborg, B. A. M. M., Huysmans, M. C. D. N. J. M. et al. (2021). Randomized controlled trial on the performance of direct and indirect composite restorations in patients with severe tooth wear. Dent Mater., 37(11), 1645–1654. DOI: https://doi.org/10.1016/j.dental.2021.08.018.

Seidel, A., Belli, R., Breidebach, N., Wichmann, M., Matta, R.E. (2020). The occlusal wear of ceramic fixed dental prostheses: 3-Year results in a randomized controlled clinical trial with split-mouth design. J. Dent., 103, 103500. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdent.2020.103500.

Gang Wei (2019). The survival of all ceramic crowns with a zirconia core (Lava™). J. Dent. Oral. Maxillofac. Surg. DOI: https://doi.org/10.31579/2643-6612/011.

Opdam, N., Frankenberger, R., Magne, P. (2016). From “direct versus indirect” toward an integrated restorative concept in the posterior dentition. Oper. Dent., 41(S7), S27–S34. DOI: https://doi.org/10.2341/15-126-LIT.

Breemer van den, C. R. G., Özcan, M., Cune, M. S., Giezen van der, R., Kerdijk, W., Gresnigt, M. M. M. (2017). Effect of immediate dentine sealing on the fracture strength of lithium disilicate and multiphase resin composite inlay restorations. J. Mech. Behav. Biomed. Mater., 72, 102–109. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmbbm.2017.04.002.

Zhang, Y. R., Du, W., Zhou, X. D., Yu, H. Y. (2014). Review of research on the mechanical properties of the human tooth. Int. J. Oral. Sci., 6(2), 61–69. DOI: https://doi.org/10.1038/ijos.2014.21.

Ma, L., Guess, P. C., Zhang, Y. (2013). Load-bearing properties of minimal-invasive monolithic lithium disilicate and zirconia occlusal onlays: finite element and theoretical analyses. Dent. Mater., 29(7), 742–751. DOI: https://doi.org/10.1016/j.dental.2013.04.004.

Rosentritt, M., Preis, V., Behr, M., Hahnel, S., Handel, G., Kolbeck, C. (2012). Two-body wear of dental porcelain and substructure oxide ceramics. Clin. Oral. Investig., 16(3), 935–943. DOI: https://doi.org/10.1007/s00784-011-0589-9.