Ботулотоксин і філери на основі гіалуронової кислоти у стоматологічній практиці: сучасні можливості та перспективи

T. Куцюк

doi:10.33295/1992-576X-2025-3-11

Автор(и)

T. Куцюк Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0000-0002-7020-3191

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-3-11

Ключові слова:

ортодонтичні переміщення зубів, затримка прорізування зубів, хірургічні, фармакологічні та біостимулюючі технології (лазер, фотобіомодуляція, вібрація), патологія прикусу

Анотація

Актуальність. Дермальні філери на основі ботулотоксину типу А та гіалуронової кислоти стали незамінними допоміжними засобами у різних медичних галузях, зокрема й стоматології, завдяки можливому широкому спектру клінічного застосування і терапевтичним перевагам. В останні роки у стоматології значно розширилося використання дермальних філерів на основі ботулотоксину типу А та гіалуронової кислоти завдяки розвитку методів лікування, збільшенню доказів, що підтверджують їх ефективність, та зміні уподобань пацієнтів щодо мінімально інвазивних процедур.
Мета: проаналізувати літературні джерела щодо сучасних можливостей і перспектив застосування ботулотоксину і філерів на основі гіалуронової кислоти у стоматологічній практиці.
Матеріал і методи. Інформаційний пошук та аналіз наукових джерел із використанням наукометричних баз Web of Science, PubMed, Google Scholar за останні 15 років.
Висновок. Застосування ортодонтичного лікування у поєднанні з ін’єкційною корекцією м’яких тканин, зокрема філерами, є новим і перспективним напрямом у лікуванні пацієнтів із ортодонтичною патологією. Незважаючи на обмежену кількість наукових публікацій на цю тему, перші клінічні результати доводять високу ефективність такого мультидисциплінарного підходу як у функціональному, так й естетичному аспектах.
З урахуванням актуальності питання та потенціалу для поліпшення якості життя пацієнтів, подальші дослідження у цьому напрямі є доцільними та необхідними. Цей підхід відкриває нові можливості для персоналізованого планування лікування і гармонізації обличчя без радикальних втручань.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

T. Куцюк, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

Аспірант кафедри терапевтичної стоматології

Посилання

Liew, S., Wu, W.T., Chan, H.H. et al. (2016). Consensus on changing trends, attitudes, and concepts of Asian beauty. Aesthetic plastic surgery, 40: 193–201. DOI: https://doi.org/10.1007/s00266-015-0562-0 .

Garner, J.K. (1997). Nonsurgical facelifts via cosmetic dentistry: Fact or fiction. Current Opinion Cosmetic Dentistry, 4: 76–80. PMID: 9663055.

Maci, M., Fanelli, C., Lorusso, M. et al. (2024). Botulinum toxin type a and hyaluronic acid dermal fillers in dentistry: A systematic review of clinical application and indications. J. Clin. Med. Res., 16(6): 273–283. DOI: https://doi.org/10.14740/jocmr5202. PMID: 39027812.

Lighthall, J.G. (2018). Rejuvenation of the upper face and brow: Neuromodulators and fillers. Facial Plast. Surg., 34(02): 119–127. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0038-1637004 .

Serrera-Figallo, M.A., Ruiz-de-León-Hernández, G., Torres-Lagares, D. et al. (2020). Use of botulinum toxin in orofacial clinical practice. Toxins (Basel), 12(2): 112. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins12020112. PMID: 32053883.

Shah-Desai, S., Sezgin, B., Dhillon, B. et al. (2023). Elevating aesthetics: patient-specific treatment with hyaluronic acid fillers to improve appearance and psychosocial wellbeing. EMJ, 8(2): 10–18. DOI: https://doi.org/10.33590/emj/10306368 .

Tran Cao P. (2020). The use of botulinum toxin and dermal fillers to enhance patients’ perceived attractiveness: Implications for the future of aesthetic dentistry. Dent. Clin. North. Am., 64(4): 659–668. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cden.2020.06.003. PMID: 32888515.

Carruthers, A. (2003). History of the clinical use of botulinum toxin A and B. Clin. Dermatol., 21(6): 469–472. DOI: https://doi.org/10.1016/j.clindermatol.2003.11.003 .

Alster, T.S., Harrison, I.S. (2020). Alternative clinical indications of botulinum toxin. Am. J. Clin. Dermatol., 21(6): 855–880. DOI: https://doi.org/10.1007/s40257-020-00532-0. PMID: 32651806.

Hong, S.O. (2023). Cosmetic treatment using botulinum toxin in the oral and maxillofacial area: A narrative review of esthetic techniques. Toxins (Basel), 15(2): 82. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins15020082. PMID: 36828397; PMCID: PMC9964918.

Patel, J., Cardoso, J.A., Mehta, S. (2019). A systematic review of botulinum toxin in the management of patients with temporomandibular disorders and bruxism. Br. Dent. J., 226(9): 667–672. DOI: https://doi.org/10.1038/s41415-019-0257-z

Muñoz Lora, V.R.M., Del Bel Cury, A.A., Jabbari, B., Lacković, Z. (2019). Botulinum toxin type a in dental medicine. J. Dent. Res., 98(13): 1450–1457. DOI: https://doi.org/10.1177/0022034519875053. PMID: 31533008.

Hosgor, H, Coskunses, F.M., Altindis, S. (2023). Assessing change in functional outcomes and quality of life in myogenic temporomandibular disorders undergoing botulinum toxin injection: A before and after comparison. J. Stomatol. Oral. Maxillofac. Surg., 124(4): 101434. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jormas.2023.101434. PMID: 36914004.

Oksanen, E., Männistö, V., Kormi, E., Vallioniemi, H., Suojanen, J. (2022). Temporomandibular disorder patients benefit from intramuscular botulinum toxin type a injections. J. Craniofac. Surg., 33(4): 1159–1161. DOI: https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000008331. PMID: 34743162.

Villa, S., Raoul, G., Machuron, F., Ferri, J., Nicot, R. (2019). Improvement in quality of life after botulinum toxin injection for temporomandibular disorder. J. Stomatol. Oral. Maxillofac. Surg., 120(1): 2–6. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jormas.2018.10.007. PMID: 30385428.

Kim, S.Y., Kim, Y.K., Yun, P.Y., Bae, J.H. (2018). Treatment of non-odontogenic orofacial pain using botulinum toxin-A: a retrospective case series study. Maxillofac. Plast. Reconstruct. Surg., 40: 1–5. DOI: https://doi.org/10.1186/s40902-018-0159-z .

Al-Wayli, H. (2017). Treatment of chronic pain associated with nocturnal bruxism with botulinum toxin. A prospective and randomized clinical study. J. Clin. Exp. Dent., 9(1): e112. DOI: https://doi.org/10.4317/jced.53084

Shehri, Z.G., Alkhouri, I., Hajeer, M.Y., Haddad, I., Abu Hawa, M.H. (2022). Evaluation of the efficacy of low-dose botulinum toxin injection into the masseter muscle for the treatment of nocturnal bruxism: A randomized controlled clinical trial. Cureus, 14(12): 32180. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.32180. PMID: 36474649.

Bianco, E., Tagliabue, R., Mirabelli, L., Maddalone, M. (2022). Assessment of electromyographic changes in a patient with masseter hypertrophy and muscle pain after botulinum injections: A case report and 5 months follow-up. J. Contemp. Dent. Pract., 23(2): 226–231. DOI: https://doi.org/10.5005/jp-journals-10024-3296. PMID: 35748454.

Aguilera, S.B., Brown, L., Perico, V.A. (2017). Aesthetic treatment of bruxism. J. Clin. Aesthet. Dermatol., 10(5): 49. PMCID: PMC5479477; PMID: 28670358.

Erdil, D., Bagis, N., Eren, H., Camgoz, M., Orhan, K. (2022). The evaluation of the relationship between changes in masseter muscle thickness and tooth clenching habits of bruxism patients treated with botulinum toxin A. J. Med. Ultrasound., 31(1): 22–28. DOI: https://doi.org/10.4103/jmu.jmu_51_22. PMID: 37180633. PMCID: PMC10173841.

De la Torre Canales, G., Câmara-Souza, M.B., Do Amaral, C.F., Garcia, R.C.M.R., Manfredini, D. (2017). Is there enough evidence to use botulinum toxin injections for bruxism management? A systematic literature review. Clin. Oral. Investigat., 21: 727–734. DOI: https://doi.org/10.1007/s00784-017-2092-4 .

Balanta-Melo, J., Dallaserra, M., Verdugo-Paiva, F., Martin, C., Villanueva, J. (2024). Botulinum toxins for sleep bruxism. Cochrane Database Syst. Rev., 4: CD015010. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD015010. PMCID: PMC11025494.

de Lima, M.C., Rizzatti Barbosa, C.M., Duarte Gavião, M.B., Ferreira Caria, P.H. (2024). Is low dose of botulinum toxin effective in controlling chronic pain in sleep bruxism, awake bruxism, and temporomandibular disorder? Cranio, 42(4): 421–428. DOI: https://doi.org/10.1080/08869634.2021.1973215. PMID: 34488556.

Pearl, C., Moxley, B., Perry, A., Demian, N., Dallaire-Giroux, C. (2022). Management of trigeminal neuralgia with botulinum toxin type A: Report of two cases. Dent. J. (Basel), 10(11): 207. DOI: https://doi.org/10.3390/dj10110207. PMID: 36354652; PMCID: PMC9689410.

Alebouyeh, M.R., Entezary, S.R., Salehi, S., Saadat, S. (2025). Efficacy of botulinum toxin injection via coronoid approach in refractory trigeminal neuralgia: A case report and literature review. Pain. Med. Case Rep., 9(1): 81–84. PMID: 40257349.

Tereshko, Y., Dal Bello, S., Lettieri, C. et al. (2024). Botulinum toxin type a for trigeminal neuralgia: A comprehensive literature review. Toxins (Basel), 16(11): 500. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins16110500. PMID: 39591255. PMCID: PMC11597931.

Yoshida, K. (2022). Botulinum toxin therapy for oromandibular dystonia and other movement disorders in the stomatognathic system. Toxins, 14(4): 282. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins14040282.

Comella, C.L. (2018). Systematic review of botulinum toxin treatment for oromandibular dystonia. Toxicon, 147: 96–99. DOI: https://doi.org/10.1016/j.toxicon.2018.02.006. PMID: 29453996.

Bhidayasiri, R., Maytharakcheep, S., Truong, D.D. (2022). Patient selection and injection techniques for botulinum neurotoxin in oromandibular dystonia. Clin. Park. Relat. Disord., 7: 100160. DOI: https://doi.org/10.1016/j.prdoa.2022.100160. PMID: 36033904; PMCID: PMC9399243.

Reyes, F.I., Shoval, H.A., Tenaglia, A., Kim, H. (2022). Ultrasound-guided onabotulinumtoxina injections to treat oromandibular dystonia in cerebral palsy. Toxins (Basel), 14(3): 158. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins14030158. PMID: 35324655.

Strohl, M.P., Chang, C.F., Ryan, W.R., Chang, J.L. (2021). Botulinum toxin for chronic parotid sialadenitis: A case series and systematic review. Laryngoscope Investig. Otolaryngol., 6(3): 404–413. DOI: https://doi.org/10.1002/lio2.558. PMID: 34195360.

Lovato, A., Restivo, D.A., Ottaviano, G., Marioni, G., Marchese-Ragona, R. (2017). Botulinum toxin therapy: Functional silencing of salivary disorders. Acta Otorhinolaryngol. Ital., 37(2): 168. DOI: https://doi.org/10.14639/0392-100X-1608

Shaw, L., Bazzell, A.F., Dains, J.E. (2019). Botulinum toxin for side-effect management and prevention of surgical complications in patients treated for head and neck cancers and esophageal cancer. J. Adv. Pract. Oncol., 10(1): 40. PMID: 31308987. PMCID: PMC6605704.

Mittal, S.O., Jabbari, B. (2020). Botulinum neurotoxins and cancer — A review of the literature. Toxins (Basel), 12(1): 32. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins12010032. PMID: 31948115.

de Sanctis Pecora, C., Shitara, D. (2021). Botulinum toxin type A to improve facial symmetry in facial palsy: A practical guideline and clinical experience. Toxins (Basel), 13(2): 159. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins13020159.

Heydenrych, I. (2020). The treatment of facial asymmetry with botulinum toxin: current concepts, guidelines, and future trends. Ind. J. Plast. Surg., 53(02): 219–229. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0040-1715189.

Miller, M.Q., Hadlock, T.A. (2020). Beyond botox: Contemporary management of nonflaccid facial palsy. Facial Plast. Surg. Aesthet. Med., 22(2): 65–70. DOI: https://doi.org/10.1089/fpsam.2020.0009.

Kanerva, M. (2021). Buccinator synkinesis treated by botulinum toxin in facial palsy and hemifacial spasms. J. Plast. Reconstr. Aesthet. Surg., 74(7): 1464–1469. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bjps.2020.12.002. PMID: 33358465.

Mijiritsky, E., Mortellaro, C., Rudberg, O., Fahn, M., Basegmez, C., Levin, L. (2016). Botulinum toxin type A as preoperative treatment for immediately loaded dental implants placed in fresh extraction sockets for full-arch restoration of patients with bruxism. J. Craniofac. Surg., 27(3): 668–670. DOI: https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000002566. PMID: 27092916.

Kwon, K.H., Shin, K.S., Yeon, S.H., Kwon, D.G. (2019). Application of botulinum toxin in maxillofacial field: Part III. Ancillary treatment for maxillofacial surgery and summary. Maxillofac. Plast. Reconstr. Surg., 41(1): 45. DOI: https://doi.org/10.1186/s40902-019-0226-0. PMID: 31709199.

Ferrillo, M., Sommadossi, E., Raciti, L. et al. (2025). The role of botulinum toxin for masseter muscle hypertrophy: A comprehensive review. Toxins (Basel), 17(2): 91. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins17020091.

Kim, D., Park, J.H., Favero, V., Mah, J., Jung, Y.S., Kim, S.T. (2020). Effect of botulinum toxin injection on asymmetric lower face with chin deviation. Toxins (Basel), 12(7): 456. DOI: https://doi.org/10.3390/toxins12070456. PMID: 32708942.

Kang, Y.J., Cha, B.K., Choi, D.S. et al. (2019). Botulinum toxin-A injection into the anterior belly of the digastric muscle for the prevention of post-operative open bite in class II malocclusions: A case report and literature review. Maxillofac. Plast. Reconstr. Surg., 41: 17. DOI: https://doi.org/10.1186/s40902-019-0201-9.

Mücke, T., Löffel, A., Kanatas, A. et al. (2016). Botulinum toxin as a therapeutic agent to prevent relapse in deep bite patients. J. Craniomaxillofac. Surg., 44(5): 584–589. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jcms.2016.01.021. PMID: 27020772.

Polo, M. (2022). Botulinum toxin and smile design. Dent. Clin. North. Am., 66(3): 419–429. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cden.2022.03.003. PMID: 35738736.

Le Louarn, C. (2001). Botulinum toxin A and facial lines: the variable concentration. Aesthet. Plast. Surg., 25: 73–84. DOI: https://doi.org/10.1007/s002660010100.

Sheen, D., Clarkson, E. (2020). Botox and dermal fillers: Review and its role in the dental office. Dent. Clin. North. Am., 64(2): 325–339. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cden.2019.12.002. PMID: 32111272.

Prasad, P., Khair, A.B., Najib, S.M., Talab, S.I. (2024). A review on the expanding role of dentists in facial esthetics. J. Pharm. Bioallied. Sci., 16(5): 4230–4234. DOI: https://doi.org/10.4103/jpbs.jpbs_718_24. PMID: 40061661.

Karakostas, P., Davidopoulou, S., Kalfas, S. (2022). Use of hyaluronic acid in periodontal disease treatment: A systematic review. J. Contemp. Dent. Pract., 23(3): 355–370. DOI: https://doi.org/10.5005/jp-journals-10024-3308.

Casale, M., Moffa, A., Vella, P. et al. (2016). Hyaluronic acid: Perspectives in dentistry. A systematic review. Int. J. Immunopathol. Pharmacol., 29(4): 572–582. DOI: https://doi.org/10.1177/0394632016652906.

Miglani, A., Vishnani, R., Reche, A., Buldeo, J., Wadher, B., (2023). Hyaluronic acid: Exploring its versatile applications in dentistry. Cureus, 15(10): e46349. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.46349.

Mamajiwala, A.S., Sethi, K.S., Raut, C.P., Karde, P.A., Mamajiwala, B.S. (2021). Clinical and radiographic evaluation of 0.8% hyaluronic acid as an adjunct to open flap debridement in the treatment of periodontal intrabony defects: randomized controlled clinical trial. Clin. Oral. Investig., 25(9): 5257–5271. DOI: https://doi.org/10.1007/s00784-021-03834-7. PMID: 33598778.

Eliezer, M., Imber, J.C., Sculean, A., Pandis, N., Teich, S. (2019). Hyaluronic acid as adjunctive to non-surgical and surgical periodontal therapy: A systematic review and meta-analysis. Clin. Oral. Investig., 23(9): 3423–3435. DOI: https://doi.org/10.1007/s00784-019-03012-w. PMID: 31338632.

Lee, W.P., Kim, H.J., Yu, S.J., Kim, B.O. (2016). Six-month clinical evaluation of interdental papilla reconstruction with injectable hyaluronic acid gel using an image analysis system. J. Esthet. Restorat. Dent., 28(4): 221–230. DOI: https://doi.org/10.1111/jerd.12216.

Patil, S.C., Dhalkari, C.D., Indurkar, M.S. (2020). Hyaluronic acid: ray of hope for esthetically challenging black triangles: a case series. Contemp. Clinic. Dent., 11(3): 280–284. DOI: https://doi.org/10.4103/ccd.ccd_42_19.

Ebrahimi, R., Khorshidi, H., Boroumand, R., Azadikhah, A., Haddadi, P., MScD, D. (2023). Evaluation of the effect of hyaluronic acid injection on the reconstruction of reduced interdental papillae in patients referred to shiraz school of dentistry. J. Dent. (Shiraz), 24(3): 305–311. DOI: https://doi.org/10.30476/dentjods.2022.94766.1808. PMID: 37727351.

Górski, B., Skierska, I., Szerszeń, M., Mańka-Malara, K. (2023). Tunnel technique with cross-linked hyaluronic acid in addition to subepithelial connective tissue graft, compared with connective tissue graft alone, for the treatment of multiple gingival recessions: 6-month outcomes of a randomized clinical trial. Clin. Oral. Investig., 27(5): 2395–2406. DOI: https://doi.org/10.1007/s00784-023-04887-6. PMID: 36735090.

Bal, A., Panda, S., Mohanty, R. et al. (2023). Effectiveness of hyaluronic acid gel injection with and without PRGF for management of interdental papillary loss: A randomized clinical trial. J. Funct. Biomat., 14(2): 114. DOI: https://doi.org/10.3390/jfb14020114.

Hashem, A.S., Issrani, R., Elsayed, T.E.E., Prabhu, N. (2019). Topical hyaluronic acid in the management of oral lichen planus: A comparative study. J. Investig. Clin. Dent., 10 (2): 12385. DOI: https://doi.org/10.1111/jicd.12385.

Yilmaz, N., Demirtas, N., Kazancioglu, H.O., Bayer, S., Acar, A.H., Mihmanli, A. (2017). The efficacy of hyaluronic acid in postextraction sockets of impacted third molars: A pilot study. Niger. J. Clin. Pract., 20(12): 1626–1631. DOI: https://doi.org/10.4103/1119-3077.224131. PMID: 29378998.

Monje, A., Ravida, A., Helms, J.A., Brunski, J.B. (2019). Relationship Between Primary / Mechanical and Secondary / Biological Implant Stability. Int. J. Oral Maxillofac. Implants, 34. DOI: https://doi.org/10.11607/jomi.19suppl.g1.

Cervino, G., Meto, A., Fiorillo, L. et al. (2021). Surface treatment of the dental implant with hyaluronic acid: An overview of recent data. Int. J. Environ. Res. Publ. Health, 18(9): 4670. DOI: https://doi.org/https://doi.org/10.3390/ijerph18094670.

Zhai, P., Peng, X., Li, B., Liu, Y., Sun, H., Li, X. (2020). The application of hyaluronic acid in bone regeneration. Int. J. Biol. Macromol., 151: 1224–1239. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijbiomac.2019.10.169. PMID: 31751713.

Arpağ, O.F., Damlar, I., Altan, A., Tatli, U., Günay, A. (2018). To what extent does hyaluronic acid affect healing of xenografts? A histomorphometric study in a rabbit model. J. Appl. Oral Sci., 26: 20170004. DOI: https://doi.org/10.1590/1678-7757-2017-0004. PMID: 29364337.

Al-Khafaji, M.Q.M., Althobaiti, N.S.A., Alhassani, N.F.M., Alnahwi, Z.A.H. et al. (2023). The application and efficacy of hyaluronic acid fillers for chin enhancement and retrusion correction: A systematic review of patient-reported outcomes. Cureus, 15(11): 48807. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.48807. PMID: 38098909.

Chen, B., Ma, L., Wang, J. (2022). Chin augmentation with hyaluronic acid: An injection technique based on anatomical morphology. Dermatol. Surg., 48(7): 747–751. DOI: https://doi.org/10.1097/DSS.0000000000003459. PMID: 35482662.

Ou, Y., Wu, M., Liu, D. et al. (2023). Nonsurgical chin augmentation using hyaluronic acid: A systematic review of technique, satisfaction, and complications. Aesthetic. Plast. Surg., 47(4): 1560–1567. DOI: https://doi.org/10.1007/s00266-023-03335-w. PMID: 37036507.

Go, B.C., Frost, A.S., Friedman, O. (2023). Using injectable fillers for chin and jawline rejuvenation. World J. Otorhinolaryngol. Head. Neck. Surg., 9(2): 131–137. DOI: https://doi.org/10.1002/wjo2.93. PMID: 37383337.

Kyriazidis, I., Spyropoulou, G.A., Zambacos, G., Tagka, A. et al. (2024). Adverse events associated with hyaluronic acid filler injection for non-surgical facial aesthetics: A systematic review of high level of evidence studies. Aesthetic. Plast. Surg., 48(4): 719–741. DOI: https://doi.org/10.1007/s00266-023-03465-1. PMID: 37563436.