Епідеміологія синдрому обструктивного апное сну (оглядова стаття)

В. В. Ганчук; Т. М. Костюк

doi:10.33295/1992-576X-2025-5-84

Автор(и)

В. В. Ганчук Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0000-7545-0282
Т. М. Костюк Національний медичний університет ім. О.О. Богомольця м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-6351-5181

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-5-84

Ключові слова:

синдром обструктивного апное сну, ортодонтія, дихальні шляхи, розлади дихання, зубощелепні деформації, аномалії, ортодонтичний апарат, CPAP, MAD, апное, хропіння

Анотація

Анотація. Розлади дихання під час сну (SRBD — sleep related breathing disorders) становлять групу патологічних станів, серед яких вирізняють первинне хропіння, синдром обструктивного апное сну, синдром резистентності верхніх дихальних шляхів, а також центральне апное та гіповентиляцію, пов’язану зі сном. Клінічно синдром обструктивного апное сну (СОАС) характеризується гучним хропінням, фрагментарністю сну, переривчастим диханням, частими пробудженнями через задуху, денною сонливістю, ранковою гіпертензією, зниженням рівню кисню в крові, вранішнім головним болем. Загалом у світі на СОАС страждають близько мільярда людей.
Епізоди гіпоксії, які виникають щоночі під час сну, призводять до невідворотних змін у фізичному, фізіологічному та психічному станах людини починаючи від денної сонливості, роздратованості, відчутті хронічної втоми та закінчуючи складними порушеннями функціонування серцево-судинної системи. У більш складних випадках СОАС може призвести до раптової зупинки серця уві сні, інсультів, а також до фатальних наслідків через надмірну сонливість під час водіння за кермом, виконування спеціалізованих завдань тощо.
Звуження дихальних шляхів, дистальна оклюзія, вторинні дефекти дистальної групи зубів, звуження щелеп, неправильне положення язика, положення під’язикової кістки — це все стоматологічні фактори, які можуть не тільки впливати на якість дихання уві сні, а й бути причинами виникнення СОАС. Роль ортодонта, як фахівця, який працює з верхніми дихальними шляхами, положенням щелеп, розмірами щелеп є беззаперечною, як у ранньому виявленні симптомів розладів сну, зокрема СОАС, так і у лікуванні проявів СОАС. Для цього застосовують інтраоральні апарати для репозиції нижньої щелепи у дорослих (MAD) (у співпраці з сомнологом), апарати для лікування наявної патології прикусу, які впливають на збільшення ширини дихальних шляхів.
Мета: проаналізувати та оцінити наявні дані про поширеність розладів сну, зокрема синдрому обструктивного апное сну (СОАС), впливу наявних розладів дихання уві сні на якість життя, ефективності застосування інтраоральних апаратів по типу MAD у лікуванні пацієнтів із СОАС на основі вивчення світових наукових джерел за останні роки, що ідентифікують недоліки та переваги в застосуванні MAD у порівнянні з CPAP при лікуванні обструктивного апное сну та обґрунтовують необхідність участі ортодонта в діагностиці та лікуванні СОАС.
Результати та висновки. Синдром обструктивного апное сну є одним з найпоширеніших захворювань і водночас найскладнішим для діагностики. Завуальована симптоматика розладів сну призводить до незворотних когнітивних, психологічних та фізіологічних порушень. Етіологія виникнення розладів сну досить широка та охоплює, окрім патології верхніх дихальних шляхів, краніофаціальні аномалії та деформації: ретрогнатію, звуження щелеп, опускання під’язикової кістки, парафункцію язика. Лікується СОАС трьома методами: з застосуванням CPAP-терапії, використанням апаратів для репозиції нижньої щелепи (MAD) та хірургічно. Окремим блоком зазначене ортодонтичне лікування, яке здатне вплинути на збільшення об’єму дихальних шляхів. Роль ортодонтичного лікування та використання інтраоральних апаратів для висування нижньої щелепи в рамках терапії СОАС, вказує на необхідність підняття рівня обізнаності ортодонтів щодо порушень дихання уві сні та активної позиції в діагностуванні та лікуванні СОАС у співпраці з сомнотерапевтами.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Thorpy, M. J. (1990). Classification of sleep disorders. J Clin Neurophysiol, 7(1), 67–81. PMID: 2406285. DOI: https://doi.org/10.1097/00004691-199001000-00006.

AASM (1997). The International Classification of Sleep Disorders, Revised. Westchester IL. U.S.A. ISBN: 0-9657220-1-5.

AASM. (2023). The AASM International Classification of Sleep Disorders – Third Edition, Text Revision (ICSD-3-TR). Darien, IL. URL: https://aasm.org/clinical-resources/international-classification-sleep-disorders/

Donovan, L. M., & Kapur, V. K. (2016). Prevalence and characteristics of central compared to obstructive sleep apnea: analyses from the sleep heart health study cohort. Sleep, 39(7), 1353–1359, 2016. DOI: https://doi.org/10.5665/sleep.5962.

McLaren, A. T., Bin-Hasan, S., & Narang, I. (2019). Diagnosis, management and pathophysiology of central sleep apnea in children. Paediatr Respir Rev, 30: 49–57, DOI: https://doi.org/10.1016/j.prrv.2018.07.005.

Zitting, K.-M., Lockyer, B. J., Azarbarzin, A., et al. (2023). Association of cortical arousals with sleep-disordered breathing events. J Clin Sleep Med, 19(5), 899–912. DOI: https://doi.org/10.5664/jcsm.10492.

Behrents, R. G., Shelgikar, A. V., Conley, R. S., Flores-Mir, C., Hans, M., Levine, M., et al. (2019). Obstructive sleep apnea and orthodontics: An American Association of Orthodontists White Paper. Am J Orthod Dentofacial Orthop, 156(1), 13-28.e1. PMID: 31256826. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajodo.2019.04.009.

Remmers, J. E., deGroot, W. J., Sauerland, E. K., Anch, A. M. (1978). Pathogenesis of upper airway occlusion during sleep. J Appl Physiol Respir Environ Exerc Physiol, 44(6), 931–8. PMID: 670014. DOI: https://doi.org/10.1152/jappl.1978.44.6.931.

Kushida, C. A., Littner, M., Morgenthaler, T., et al. (2005). Practice parameters for the indications for polysomnography and related procedures: An update for 2005. Sleep, 28(4), 499–521. DOI: https://doi.org/10.1093/sleep/28.4.499.

Chesson, A. L. Jr., Ferber, R. A., Fry, J. M, et al. (1997). The indications for polysomnography and related procedures. Sleep, 20(6), 423–87. DOI: https://doi.org/10.1093/sleep/20.6.423.

Flemons, W. W., Douglas, N. J., Kuna, S. T., Rodenstein, D. O., & Wheatley, J. (2004). Access to diagnosis and treatment of patients with suspected sleep apnea. Am J Respir Crit Care Med, 169(6), 668–72. PMID: 15003950. DOI: https://doi.org/10.1164/rccm.200308-1124PP.

Jennum, P., & Riha, R. L. (2009). Epidemiology of sleep apnoea/hypopnoea syndrome and sleep-disordered breathing. Eur Respir J, 33(4), 907–14. PMID: 19336593. DOI: https://doi.org/10.1183/09031936.00180108.

Flemons, W. W., Littner, M. R., Rowley, J. A., Gay, P., et al. (2003). Home diagnosis of sleep apnea: a systematic review of the literature. An evidence review cosponsored by the American Academy of Sleep Medicine, the American College of Chest Physicians, and the American Thoracic Society. Chest, 124(4), 1543–79. PMID: 14555592. DOI: https://doi.org/10.1378/chest.124.4.1543.

No authors listed. (1999). Sleep-related breathing disorders in adults: recommendations for syndrome definition and measurement techniques in clinical research. The Report of an American Academy of Sleep Medicine Task Force. Sleep, 22(5), 667–689. PMID: 10450601.

Kushida, C. A., Littner, M. R., Hirshkowitz, M., Morgenthaler, T. I., Alessi, C. A., Bailey, D., Boehlecke, B., Brown, T. M., Coleman J. Jr, Friedman, L., Kapen, S., Kapur, V. K., Kramer, M., Lee-Chiong, T., Owens, J., Pancer, J. P., Swick, T. J., Wise, M. S.; American Academy of Sleep Medicine.(2006). Practice parameters for the use of continuous and bilevel positive airway pressure devices to treat adult patients with sleep-related breathing disorders. Sleep, 29(3), 375–80. PMID: 16553024. DOI: https://doi.org/10.1093/sleep/29.3.375.

Berry, R. B., Albertario, C. L., Harding, S. M., et al. for the American Academy of Sleep Medicine. (2018). The AASM Manual for the Scoring of Sleep and Associated Events: Rules, Terminology, and Technical Specifications. Version 2.5. Darien, IL. American Academy of Sleep Medicine. [Google Scholar].

Gibson, G. J. (2004). Sleep disordered breathing and the outcome of stroke. Thorax, 59(5), 361–3. PMID: 15115855. DOI: https://doi.org/10.1136/thx.2003.020040.

Habib, A., & Phillips, B. (2007). The Spectrum of Sleep-Disordered Breathing. In: Obstructive Sleep Apnea — Pathophysiology, Comorbidities, and Consequences. CA Kushida editor. New York: Informa Healthcare USA, Inc., pp. 245–258.

Benjafield, A. V., Ayas, N. T., Eastwood, P. R., Heinzer, R., Ip, M. S. M., et al. (2019). Estimation of the global prevalence and burden of obstructive sleep apnoea: a literature-based analysis. Lancet Respir Med, 7(8), 687–698. PMID: 31300334. DOI: https://doi.org/10.1016/S2213-2600(19)30198-5.

Botros, N., Concato, J., Mohsenin, V., Selim, B., Doctor, K., & Yaggi, H. K. (2009). Obstructive sleep apnea as a risk factor for type 2 diabetes. Am J Med, 122(12), 1122-7. PMID: 19958890. DOI: https://doi.org/10.1016/j.amjmed.2009.04.026.

Daulatzai, M. A. (2015). Evidence of neurodegeneration in obstructive sleep apnea: relationship between obstructive sleep apnea and cognitive dysfunction in the elderly. J Neurosci Res, 93(12), 1778–94. https://doi.org/10.1002/jnr.23634.

Grace R. Paul, Swaroop Pinto. (2017). Sleep and the Cardiovascular System in Children. Sleep Med Clin, 12(2), 179–91. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jsmc.2017.01.004.

Bradley, T. D., & Floras, J. S. (2009). Obstructive sleep apnoea and its cardiovascular consequences. Lancet, 373(9657), 82–93. PMID: 19101028. DOI: https://doi.org/10.1016/S0140-6736(08)61622-0.

Peppard, P. E., Young, T., Palta, M., & Skatrud, J. (2000). Prospective study of the association between sleep-disordered breathing and hypertension. N Engl J Med, 342(19), 1378–84. PMID: 10805822. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJM200005113421901.

Shahar, E., Whitney, C. W., Redline, S., Lee, E. T., Newman, A. B., et al. (2001). Sleep-disordered breathing and cardiovascular disease: cross-sectional results of the Sleep Heart Health Study. Am J Respir Crit Care Med, 163(1), 19–25. PMID: 11208620. DOI: https://doi.org/10.1164/ajrccm.163.1.2001008.

Bounhoure, J. P., Galinier, M., Didier, A., & Leophonte, P. (2005). Syndromes d’apnées du sommeil et pathologie cardiovasculaire. [Sleep apnea syndromes and cardiovascular disease]. Bull Acad Natl Med, 189(3), 445–59; discussion 460–4. [In French]. PMID: 16149210.

Somers, V. K., White, D. P., Amin, R., Abraham, W. T., Costa, F., Culebras, A., Daniels, S., Floras, J. S., Hunt, C. E., Olson, L. J., Pickering, T. G., Russell, R., Woo, M., Young, T.; American Heart Association Council for High Blood Pressure Research Professional Education Committee, Council on Clinical Cardiology; American Heart Association Stroke Council; American Heart Association Council on Cardiovascular Nursing; American College of Cardiology Foundation. (2008). Sleep apnea and cardiovascular disease: an American Heart Association/american College Of Cardiology Foundation Scientific Statement from the American Heart Association Council for High Blood Pressure Research Professional Education Committee, Council on Clinical Cardiology, Stroke Council, and Council On Cardiovascular Nursing. In collaboration with the National Heart, Lung, and Blood Institute National Center on Sleep Disorders Research (National Institutes of Health). Circulation, 118(10), 1080–111. Erratum in: Circulation: 2009, 119(12):e380. PMID: 18725495. DOI: https://doi.org/10.1161/CIRCULATIONAHA.107.189375.

Pedrosa, R. P., Drager, L. F., Gonzaga, C. C., Sousa, M. G., de Paula, L. K., et al. (2011). Obstructive sleep apnea: the most common secondary cause of hypertension associated with resistant hypertension. Hypertension, 58(5), 811–7. PMID: 21968750. DOI: https://doi.org/10.1161/HYPERTENSIONAHA.111.179788.

Floras, J. S. (2014). Sleep apnea and cardiovascular risk. J Cardiol, 63(1), 3–8. PMID: 24084492. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jjcc.2013.08.009.

Gami, A. S., Olson, E. J., Shen, W. K., Wright, R. S., Ballman, K. V., Hodge, D. O., Herges, R. M., Howard, D. E., & Somers, V. K. (2013). Obstructive sleep apnea and the risk of sudden cardiac death: a longitudinal study of 10,701 adults. J Am Coll Cardiol, 62(7), 610–6. PMID: 23770166. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jacc.2013.04.080.

Hermann, D. M., & Bassetti, C. L. (2016). Role of sleep-disordered breathing and sleep-wake disturbances for stroke and stroke recovery. Neurology, 87(13), 1407–16. PMID: 27488603. DOI: https://doi.org/10.1212/WNL.0000000000003037.

Pan, L., Xie, X., Liu, D., Ren, D., & Guo, Y. (2016). Obstructive sleep apnoea and risks of all-cause mortality: preliminary evidence from prospective cohort studies. Sleep Breath, 20(1), 345–53. PMID: 26779904. DOI: https://doi.org/10.1007/s11325-015-1295-7.

Colvin, L. J., & Collop, N. A. (2016). Commercial Motor Vehicle Driver Obstructive Sleep Apnea Screening and Treatment in the United States: An Update and Recommendation Overview. J Clin Sleep Med, 12(1), 113–25. PMID: 26094916. DOI: https://doi.org/10.5664/jcsm.5408.

Young, T., Finn, L., Peppard, P. E., Szklo-Coxe, M., Austin, D., Nieto, F. J., Stubbs, R., & Hla, K. M. (2008). Sleep disordered breathing and mortality: eighteen-year follow-up of the Wisconsin sleep cohort. Sleep, 31(8), 1071–8. PMID: 18714778. PMCID: PMC2542952.

Lee, R. W. W., Chan, A. S. L., & Cistulli, P. A. (2009). Clinical approach to diagnosis of obstructive sleep apnea. In: Sleep Medicine for Dentists - A practical overview. G. J. Lavigne, Cistulli, P. A., Smith, M. T. editor. Illionois: Quintessence Publishing Co, Inc. ISBN: 978-0867154870.

Pagel, J. F. (2009). Excessive daytime sleepiness. Am Fam Physician, 79(5), 391–6. PMID: 19275068.

Dongol, E. M., & Williams, A. J. (2016). Residual excessive sleepiness in patients with obstructive sleep apnea on treatment with continuous positive airway pressure. Curr Opin Pulm Med, 22(6), 589–94. DOI: https://doi.org/10.1097/MCP.0000000000000324.

Mulgrew, A. T., Ryan, C. F., Fleetham, J. A., Cheema, R., Fox, N., Koehoorn, M., et al. (2007). The impact of obstructive sleep apnea and daytime sleepiness on work limitation. Sleep Med, 9(1), 42–53. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sleep.2007.01.009.

Stepnowsky, C., Sarmiento, K. F., Bujanover, S., Villa, K. F., Li, V. W., & Flores, N. M. (2019). Comorbidities, health-related quality of life, and work productivity among people with obstructive sleep apnea with excessive sleepiness: findings from the 2016 US National Health and Wellness Survey. J Clin Sleep Med, 15(2), 235–243. DOI: https://doi.org/10.5664/jcsm.7624.

Pépin, J. L., Viot-Blanc, V., Escourrou, P., Racineux, J. L., Sapene, M., Lévy, P., et al. (2009). Prevalence of residual excessive sleepiness in CPAP-treated sleep apnoea patients: the French multicentre study. Eur Respir J, 33(5), 1062–1067. DOI: https://doi.org/10.1183/09031936.00016808.

Gasa, M., Tamisier, R., Launois, S. H., Sapene, M., Martin, F., Stach, B., et al.; Scientific Council of the Sleep Registry of the French Federation of Pneumology-FFP. (2013). Residual sleepiness in sleep apnea patients treated by continuous positive airway pressure. J Sleep Res, 22(4), 389–97. DOI: https://doi.org/10.1111/jsr.12039.

Tregear, S., Reston, J., Schoelles, K., & Phillips, B. (2009). Obstructive sleep apnea and risk of motor vehicle crash: systematic review and meta-analysis. J Clin Sleep Med, 5(6), 573–81. PMID: 20465027. PMCID: PMC2792976.

Lal, C., Strange, C., & Bachman, D. (2012). Neurocognitive impairment in obstructive sleep apnea. Chest, 141(6), 1601–1610. DOI: https://doi.org/10.1378/chest.11-2214.

Zhou, J., Camacho, M., Tang, X., & Kushida, C. A. (2016). A review of neurocognitive function and obstructive sleep apnea with or without daytime sleepiness. Sleep Med, 23, 99–108. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sleep.2016.02.008.

Lal, C., Weaver, T. E., Bae, C. J., & Strohl, K. P. (2021). Excessive Daytime Sleepiness in Obstructive Sleep Apnea. Mechanisms and Clinical Management. Ann Am Thorac Soc, 18(5), 757–68. PMID: 33621163. DOI: https://doi.org/10.1513/AnnalsATS.202006-696FR.

Dinges, D. F., Pack, F., Williams, K., Gillen, K. A., Powell, J. W., Ott, G. E., Aptowicz, C., & Pack, A. I. (1997). Cumulative sleepiness, mood disturbance, and psychomotor vigilance performance decrements during a week of sleep restricted to 4–5 hours per night. Sleep, 20(4), 267–77. PMID: 9231952.

Fuhrman, C., Fleury, B., Nguyên, X. L., & Delmas, M. C. (2012). Symptoms of sleep apnea syndrome: high prevalence and underdiagnosis in the French population. Sleep Med, 13(7), 852–8. PMID: 22705245. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sleep.2012.04.005.

Singh, M., Liao, P., Kobah, S., Wijeysundera, D. N., Shapiro, C., & Chung, F. (2013). Proportion of surgical patients with undiagnosed obstructive sleep apnoea. Br J Anaesth, 110(4), 629–36. PMID: 23257990. DOI: https://doi.org/10.1093/bja/aes465.

Young, T., Evans, L., Finn, L., & Palta M. (1997). Estimation of the clinically diagnosed proportion of sleep apnea syndrome in middle-aged men and women. Sleep, 20(9), 705–6. PMID: 9406321. DOI: https://doi.org/10.1093/sleep/20.9.705.

Young, T., Palta, M., Dempsey, J., Skatrud, J., Weber, S., & Badr, S. (1993). The occurrence of sleep-disordered breathing among middle-aged adults. N Engl J Med, 328(17), 1230–5. PMID: 8464434. DOI: https://doi.org/10.1056/NEJM199304293281704.

Peppard, P. E., Young, T., Barnet, J. H., Palta, M., Hagen, E. W., & Hla, K. M. (2013). Increased prevalence of sleep-disordered breathing in adults. Am J Epidemiol, 177(9), 1006–14. PMID: 23589584. DOI: https://doi.org/10.1093/aje/kws342.

Young, T., Peppard, P. E., & Gottlieb, D. J. (2002). Epidemiology of obstructive sleep apnea: a population health perspective. Am J Respir Crit Care Med, 165(9), 1217–39. PMID: 11991871. DOI: https://doi.org/10.1164/rccm.2109080.

Malhotra, A., Pillar, G., Fogel, R., Beauregard, J., Edwards, J., & White, D. P. (2001). Upper-airway collapsibility: measurements and sleep effects. Chest, 120(1), 156–61. PMID: 11451832. DOI: https://doi.org/10.1378/chest.120.1.156.

Johns, M. W. (1991). A new method for measuring daytime sleepiness: the Epworth sleepiness scale. Sleep, 14(6), 540–5. PMID: 1798888. DOI: https://doi.org/10.1093/sleep/14.6.540.

Hoddes, E., Zarcone, V., Smythe, H., Phillips, R., & Dement, W. C. (1973). Quantification of sleepiness: a new approach. Psychophysiology, 10(4), 431–6. PMID: 4719486. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1469-8986.1973.tb00801.x.

Carskadon, M. A., & Dement, W. C. (1977). Sleepiness and sleep state on a 90-min schedule. Psychophysiology, 14(2), 127–33. PMID: 847063. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1469-8986.1977.tb03362.x.

Mitler, M. M., Gujavarty, K. S., & Browman, C. P. (1982). Maintenance of wakefulness test: a polysomnographic technique for evaluation treatment efficacy in patients with excessive somnolence. Electroencephalogr Clin Neurophysiol, 53(6), 658–61. PMID: 6177511. DOI: https://doi.org/10.1016/0013-4694(82)90142-0.

Kapsimalis, F., & Kryger, M. H. (2002). Gender and obstructive sleep apnea syndrome, part 1: Clinical features. Sleep, 25(4), 412–9. PMID: 12071542.

Whittle, A. T., Marshall, I., Mortimore, I. L., Wraith, P. K., Sellar, R. J., & Douglas, N. J. (1999). Neck soft tissue and fat distribution: comparison between normal men and women by magnetic resonance imaging. Thorax, 54(4), 323–8. PMID: 10092693. DOI: https://doi.org/10.1136/thx.54.4.323.

Lee, R. W. W., Chan, A. S. L., & Cistulli, P. A. (2009). Clinical approach to diagnosis of obstructive sleep apnea. In: Sleep Medicine for Dentists — A practical overview. GJ Lavigne, Cistulli, P.A., Smith, M.T. editor. Illionois: Quintessence Publishing Co, Inc. 210 p. ISBN 086715487X

Netzer, N. C., Hoegel, J. J., Loube, D., Netzer, C. M., Hay, B., Alvarez-Sala, R., Strohl, K. P.; Sleep in Primary Care International Study Group. (2003). Prevalence of symptoms and risk of sleep apnea in primary care. Chest, 124(4), 1406–14. PMID: 14555573. DOI: https://doi.org/10.1378/chest.124.4.1406.

Constanze Leineweber, Göran Kecklund, Imre Janszky, Torbjörn Åkerstedt, Kristina Orth-Gomér. (2004). Snoring and Progression of Coronary Artery Disease: The Stockholm Female Coronary Angiography Study. Sleep, 27(7), 1344- 49. DOI: https://doi.org/10.1093/sleep/27.7.1344.

Lindberg, E., Janson, C., Gislason, T., Svärdsudd, K., Hetta, J., & Boman, G. (1998). Snoring and hypertension: a 10 year follow-up. Eur Respir J, 11(4), 884–9. PMID: 9623692. DOI: https://doi.org/10.1183/09031936.98.11040884.

Guilleminault, C., Stoohs, R., Clerk, A., Cetel, M., & Maistros, P. (1993). A cause of excessive daytime sleepiness. The upper airway resistance syndrome. Chest, 104(3), 781–7. PMID: 8365289. DOI: https://doi.org/10.1378/chest.104.3.781.

David N. F. Fairbanks, Samuel A. Mickelson, B. Tucker Woodson. (2003). Snoring and obstructive sleep apnea (3rd ed.). Lippincott Williams & Wilkins. 271 p.

Li, K. K., Riley, R. W., Powell, N. B., & Guilleminault, C. (2000), Maxillomandibular Advancement for Persistent Obstructive Sleep Apnea After Phase I Surgery in Patients Without Maxillomandibular Deficiency. Laryngoscope, 110(10 Pt 1), 1684– 8. PMID: 11037825. DOI: https://doi.org/10.1097/00005537-200010000-00021.

Sullivan, C. E., Issa, F. G., Berthon-Jones, M., & Eves, L. (1981). Reversal of obstructive sleep apnoea by continuous positive airway pressure applied through the nares. Lancet, 1(8225), 862–5. PMID: 6112294. DOI: https://doi.org/10.1016/s0140-6736(81)92140-1.

Fujita, S., Conway, W., Zorick, F., & Roth T. (1981). Surgical correction of anatomic azbnormalities in obstructive sleep apnea syndrome: uvulopalatopharyngoplasty. Otolaryngol Head Neck Surg, 89(6), 923–34. PMID: 6801592. DOI: https://doi.org/10.1177/019459988108900609.

Johal, A. (2006). Health-related quality of life in patients with sleep-disordered breathing: effect of mandibular advancement appliances. J Prosthet Dent, 96(4), 298–302. DOI: https://doi.org/10.1016/j.prosdent.2006.08.012.

Ferguson, K. A., Cartwright, R., Rogers, R., & Schmidt-Nowara, W. (2006). Oral appliances for snoring and obstructive sleep apnea: a review. Sleep, 29(2), 244-62. PMID: 16494093. DOI: https://doi.org/10.1093/sleep/29.2.244.

Johal, A., & Conaghan, C. (2004). Maxillary morphology in obstructive sleep apnea: a cephalometric and model study. Angle Orthod, 74(5), 648–56. PMID: 15529500. DOI: https://doi.org/10.1043/0003-3219(2004)074<0648:MMIOSA>2.0.CO;2.

Hou, H. M., Hagg, U., Sam, K., Rabie, A. B., Wong, R. W., Lam, B., & Ip, M. S. (2006). Dentofacial characteristics of Chinese obstructive sleep apnea patients in relation to obesity and severity. Angle Orthod, 76(6), 962–9. DOI: https://doi.org/10.2319/081005-273.

Ramar, K., & Guilleminault, C. (2007). Risk factors. In: Kushida CA, ed. Obstructive sleep apnea. pathophysiology, comorbidities, and consequences. New York: Informa healthcare; p.197–222.

Terence M. Davidson. (2003). The Great Leap Forward: the anatomic basis for the acquisition of speech and obstructive sleep apnea. Sleep Med, 4(3), 185–94. PMID: 14592320. DOI: https://doi.org/10.1016/s1389-9457(02)00237-x.

Cistulli, P. A., Gotsopoulos, H., Marklund, M., & Lowe, A. A. (2004). Treatment of snoring and obstructive sleep apnea with mandibular repositioning appliances. Sleep Med Rev, 8(6), 443–57. DOI: https://doi.org/10.1016/j.smrv.2004.04.002.

Miles, P. G., Vig, P. S., Weyant, R. J., Forrest, T. D., Rockette, H. E. Jr. (1996). Craniofacial structure and obstructive sleep apnea syndrome—a qualitative analysis and meta-analysis of the literature. Am J Orthod Dentofacial Orthop, 109(2), 163–72.

Cistulli, P. A. (1996). Craniofacial abnormalities in obstructive sleep apnoea: implications for treatment. Respirology, 1(3), 167–74. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1440-1843.1996.tb00028.x.