Аналіз домінуючих мікробних асоціацій у порожнині рота й особливості їх чутливості до антибактеріальних та антисептичних препаратів
DOI:
https://doi.org/10.33295/1992-576X-2018-5-37-39Ключові слова:
ізоляти антибіотикорезистентності, патогенні мікроорганізми, умовно-патогенні мікроорганізми, анти- бактеріальна активність, антимікотична активністьАнотація
Актуальність. Умовно-патогенні бактерії відіграють значну роль у розвитку запальних захворювань. Зростаюча тенденція до формування антибіотикорезистентних мікроорганізмів обумовлює актуальність моніторингу чутливості мікроорганізмів до антимікробних препаратів і розробки нових підходів до антимікробної терапії.
Мета: вивчити домінуючих представників мікробіоти ротової порожнин, установити їх чутливість до антибактеріальних та антисептичних препаратів.
Матеріали та методи. З метою вивчення мікробних асоціацій провели бактеріологічне дослідження патологічного матеріалу з осередку запального процесу із застосуванням диференційно-діагностичних поживних середовищ і наступною ідентифікацією ізольованих культур на основі морфологічних, тинкторіальних і біохімічних властивостей. Визначення антибіотикочутливості ізолятів проводили дискодифузійним методом, до антисептиків – методом дифузії в агар.
Результати. Установлено, що в 43,60 % випадків з осередку запального процесу висівали бактерії роду Staphylococcus; у 27,6 % пацієнтів з генералізованим парадонтитом були виділені бактерії роду Streptococcus, які належали до видів S. pyogenes, S. agalactiae, S. viridans, S. mutans, S. pneumoniae; у 20 % пацієнтів ізолювали бактерії роду Enterobacteriaceae. Установлено високий ступінь антибіотикорезистентності мікроорганізмів, ізольованих з осередків запального процессу при генералізованому пародонтиті: 65 % ізолятів були стійкими як мінімум до семи антибіотиків. Три ізоляти Klebsiella rhinoskleromatis та один Streptococcus pyogenes були стійкими до більш ніж 20 антибіотиків. Усі ізоляти були стійкими до ампіциліну, еритроміцину, тетрацикліну. Установлено, що найбільш ефективними по відношенню до ізолятів були фторхінолони та цефоперазон/сульбактам. З антисептиків декасан проявляв широкий спектр антимікробної активності, проте в застосованій дозі не впливав на Candida spp. Найвищу протистафілококову дію проявляв антибактеріальний препарат Діоксидин. Антимікозна дія на грибів роду Candida виявлена лише при застосуванні хлоргексидину.
Висновки. Установлені закономірності обумовлюють актуальність індивідуального підходу до підбору антибактеріальної терапії з визначенням антибіотикочутливості збудників запального процесу та розробки комплексного підходу до корекції умовно-патогенної мікробіоти.
Ключові слова: ізоляти антибіотикорезистентності, патогенні мікроорганізми, умовно-патогенні мікроорганізми, антибактеріальна активність, антимікотична активність.
Завантаження
Посилання
anti-inflammatory potential therapy for opportunistic microorganisms. The journal of infection
in developing countries, 10 (05), 494. doi: 10.3855/jidc.7610 Balouiri M., Sadiki M. & Ibnsouda
S.K. (2016). Methods for in vitro evaluating antimicrobial activity: A review. Journal
of pharmaceutical analysis, 6 (2), 71–79. doi: 10.1016/j.jpha.2015.11.005.
2. Bascones Martinez A., & Figuero Ruiz E. (2005). Periodontal diseases as bac -
terial infection. Avances en periodoncia e implantologia Oral, 17(3). doi: 10.4321/s 1699-
65852005000300002.
3. Cohen, ML. (1992) Epidemiology of drug resistance: implications for a postantimicrobial
era. Science 257:1050-1055. doi: 10.1126/science.257.5073.1050 Davies J.,
Davies D. (2010). Origins and evolution of antibiotic resistance. Microbiol mol biol Rev., 74,
417^33. doi: 10.1128/MMBR.00016-10 DOI: https://doi.Org/l 0.18524/2307-4663.2014.1
(25148199 Faustova M.O. Sensitivity of dominant pathogens of infectious and inflammatory
complications after dental implantation to antibiotics and antiseptics. (2017). Annals of
Mechnikov Institute, 2, 68.
4. GroBner-Schreiber B., Teichmann J., Hannig M., Dorfer C., Wenderoth D.F. &
Ott S.J. (2009). Modified implant surfaces show different biofilm compositions underin vivoconditions.
Clinical oral implants research, 20(8), 817-826. doi: 10.1111 /j. 1600-
0501.2009.01729.
5. Hirsch R.S., & Clarice N.G. (1989). Infection and Periodontal Diseases. Clinical
Infectious Diseases, 11(5), 707-715. doi: 10.1093/clinids/l 1.5.707 Jakobi M., Stumpp S.,
Stiesch M., Eberhard J., & Heuer W. (2015). The Periimplant and periodontal microbiota in
patients with and without clinical signs of inflammation. Dentistry Journal, 3 (2), 24–42. doi:
10.3390/dj3020024 Krisenko О.V., Skljar T.V., Voronkova O.S., Sirokvasha O. A., & Shev -
chenko T. M. (2014). Features of microbial assotiation composition an antibioticresistence
of oral cavity microflora. Microbiology&Biotechnology, 1(25), 35-44. doi: 10.18524/2307-
4663.2014.1(25).48199 (in Ukrain).
6. Kryvtsova M., Salamon I. Susceptibility of opportunistic pathogenic microorganism
to plant essential oils // The 4-th International Mediterranean Symposium on Medicinal
and aromatic plants. Abstract book Apr 18-22, 2018, Antalya, Tukrey. – 46 p.
7. Kryvtsova M.V., Kohuch T.T., Salamon I., Spivak M.J. (2018). Antimicrobial activity
of some essential oils on Candida genus clinical isolates. Mikrobiolohichnyi zhumal, 80 (4),
3–12. doi:10.15407/microbiolj80.04.003 Mazur I.P., Bakshutova N.A., Stavskaja D.M. (2014).
Klinicheskaja і mikrobiologicheskaja effektivnost primenenija mestnyh protivomikrobnyh і
antisepticheskih preparatov pri lechenii zabolevanij parodonta. Sovremennaja Stomatologija,
1, 32–39. (in Russian).
8. Mazur I.P., Stavskaja D.M., & Gelashvili L.T. (2016). Primenenie farmacevticheskih
preparatov v stomatologii. Sovremennaja stomatologija, 2, 24- 27. (in Russian).
9. Mazur I.P., Slobodjannik M.V (2016). Sistemnye antibakterial'nye preparaty v
parodontologii. Sovremennaja stamotologija, 1,38-42. (in Russian).
10. Roberts M.C. (1998). Antibiotic resistance in oral/respiratory bacteria. Critical
reviews in oral biology & medicine, 9(4), 522–540.
11. doi:10.1177/10454411980090040801.
12. Samojlenko A.V. (2001). Patogeneticheskoe znachenie razlichnyh parodontal'nyh
mikroorganizmov v razvitii immunologicheskih і klinicheskih narushenij u bol'nyh
generalizovannym parodontitom // Ukrains'kij stomatologichnij al'manah, 6,44-47. (in Russian).
13. Scannapieco F.A., Mylotte J.M. (1996). Relationships between periodontal disease
and bacterial pneumonia. J periodontol 1996; 67:1114-1122.
14. Stubbings W. & Labischinski H. (2009). New antibiotics for antibiotic-resistant
bacteria. FI000 Biology Reports, 1. doi: 10.3410/b 1-40 Trivedi M., Singh A., Sethi P.,
Singh S., Jha C.S., Firoz N., & Tiwari R.K. (2013). Effect of certain medicinal plant extracts
on bacterial-flora of human oral cavity. Medicinal plants – international journal of phytomedicines
and related industries, 5(3), 168. doi:10.5958/j.0975-6892.5.3.027.
15. Tada A., Senpuku H., Motozawa Y., Yoshihara A., Hanada N. & Tanzawa H.
(2006). Association between commensal bacteria and opportunistic pathogens in the dental
plaque of elderly individuals. Clinical Microbiology and Infection, 12(8), 776-781. doi:
10.111 l/j.l469-0691.2006.01497.x.
16. Toncheva K.D., Korol D.M., Kyndyj D.D., Kyndyj V.D., Yarkovoj V.V., Korobejnykov
L.S. (2015). Byoplenky v stomatolohyy. Stomatolohycheskaya payka s praktyke. 5
(10). 36–44. (in Russian).
17. Vorobets N. M., Kryvtsova M. V., Rivis O.Yu., Spivak M.Ya., Yavorska H.V.,
Semenova H.M. (2018). Antimicrobial activity of phytoextracts on opportunistic oral bacteria,
yeast and bacteria from probiotics. Regulatory mechanisms in biosystems. 9 (3), 68–72. doi:
10.15421/021855 Yoshida A., & Ansai T. (2012). Microbiological diagnosis for periodontal
diseases. Periodontal diseases – a clinician’s guide, doi: 10.5772/26482.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
