Морфологічні особливості сполучної тканини в експериментальній моделі пародонтита та ортодонтичного лікування щурів
DOI:
https://doi.org/10.33295/1992-576X-2019-4-68Ключові слова:
експериментальне моделювання,щури, пародонтитАнотація
Вступ. Висока поширеність основних стоматологічних захворювань диктує необхідність пошуку оптимальних засобів, методів профілактики й лікування з урахуванням патогенетичних механізмів розвитку. Тому вивчення структури стоматологічних і супутніх соматичних захворювань, установлення домінантних патогенетичних факторів при стоматологічних захворюваннях у пацієнтів із загальносоматичною патологією, що визначають вибір адекватного лікувально-профілактичної дії, є актуальними.
Мета: дослідити морфологічні зміни, що відбуваються у тканинах щурів, на яких було відтворено експериментальну модель пародонтита з ураженням сполучної тканини пародонта, для експериментального вивчення патогенезу пародонтита та розробки методів профілактики й медикаментозного лікування даного захворювання.
Методи. Експеримент провели на 90 білих щурах лінії Вістар. Експериментальна модель пародонтита у щурів дозволила констатувати, що остеопоротичні зміни кістки альвеолярного паростка в експериментальних тварин на рівні різців супроводжувалися запально-деструктивними змінами пародонтального комплексу, набряклістю ясенного краю, гіперемією, млявою ексудацією й рухомістю зубів I, II та III ступенів важкості, нерівномірним стиранням зубів.
Результати. Експериментальна модель пародонтита у щурів дозволила констатувати, що остеопоротичні зміни кістки альвеолярного паростка експериментальних тварин на рівні різців супроводжувалися запально-деструктивними змінами пародонтального комплексу, набряком ясенного краю, гіперемією, ексудацією, рухливістю зубів I, II і III ступеня тяжкості, нерівномірним стиранням зубів. При морфологічному дослідженні в кістках альвеолярних паростків щурів спостерігилась резорбція кісткової тканини, а також некротичні зміни в епітеліальних тканинах.
Висновки. Спосіб моделювання пародонтита шляхом використання купренілу, гідрокортизону та моделювання ортодонтичного лікування дозволили скоротити тривалість експерименту до 21-ї доби та отримати більш агресивну форму протікання пародонтита.
Ключові слова: експериментальне моделювання,щури, пародонтит.
Завантаження
Посилання
almanah. 2008. № 4. P. 105–109 [in Russian]
2. Bravo JF. Clinical Study of Hereditary Disorders of Connective Tissues in a
Chilean Population. Joint Hypermobility Syndrome and Vascular EhlerDanlos Syndrome.
Arthritis Rheum. 2006. 54 (2). P. 515–523
3. Keer R, Grahame R. Hypermobility syndrome: Recognition and management for
physiotherapists. Harley street, 2003. P. 234
4. Vavricka SR. Periodontitis and gingivitis in inflammatory bowel disease: a casecontrol
study. Inflamm Bowel Dis. 2013. Vol. 19 (13). P. 2768–2777
5. Yeowell HN, LC. Walker. Ehlers-Danlos syndrome type VI results from a nonsense
mutation and a splice site-mediated exon-skipping mutation in the lysyl hydroxylase
gene. Proc. Assoc. Am. Physicians. 2007. V. 109 (4). P. 383–396
6. HS Oz and JL Ebersole. A novel murine model for chronic inflammatory alveolar
bone loss, Journal of Periodontal Research, vol. 45, № 1, pp. 94–99, 2010
7. Helieh S Oz, David A Puleo. Animal models for periodontal disease. Journal of
Biomedicine and Biotechnology Volume 2011 (2011), Article ID 754857, 8 pages
8. X Cai, C Li, G Du, and Z Cao. Protective effects of baicalin on ligature-induced
periodontitis in rats, Journal of Periodontal Research, vol. 43, № 1, pp. 14–21, 2008
9. K Nakajima, N Hamada, Y Takahashi et al. Restraint stress enhances alveolar
bone loss in an experimental rat model, Journal of Periodontal Research, vol. 41, № 6,
pp. 527–534, 2006.