Ефективність озонотерапії при лікуванні периімплантиту

Анотація

Резюме. Для профілактики ускладнень у післяопераційний період застосовуються різні препарати загального та місцевого впливу, зокрема антисептики, антибіотики та препарати сульфаніламідного ряду, які традиційно використовуються у стоматологічній практиці після будь-яких амбулаторних операцій. У той же час, як показує досвід, ці заходи не завжди виявляються ефективними, що зберігає частоту ускладнень після дентальної імплантації на досить високому рівні. Тому, як і раніше, гостро стоїть питання подальшої розробки методів фізіотерапії, спрямованих на компенсацію мікроциркуляторних порушень та посилення регенераційних та репаративних процесів, що сприяють зміцненню імплантатів. В останні роки для профілактики хірургічних ускладнень у стоматології все ширше стали застосовуватися різні методи сучасної фізіотерапії, що мають досить виражену протизапальну, аналгетичну та регенераційну дію, проте далеко не у всіх випадках ці впливи є в достатній мірі результативними. Зазначені обставини суттєво актуалізують пошук та розробку нових, більш ефективних фізіотерапевтичних методів корекції ранніх ускладнень дентальної імплантації, висуваючи їх на кордон пріоритетних науково-практичних завдань сучасної медицини. Ця обставина визначила основний зміст цього дослідження.