Оцінка клініко-антропометричних та рентгенологічних показників у пацієнтів із затримкою прорізування зубів фронтальної групи верхньої щелепи

Н. Ю. Малашенко

doi:10.33295/1992-576X-2024-3-31

Автор(и)

Н. Ю. Малашенко Національний університет охорони здоров’я імені П.Л. Шупика https://orcid.org/0000-0002-2714-7606

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2024-3-31

Ключові слова:

затримка прорізування зубів, антропометричне дослідження, рентгенографія, КЛКТ, травма зубів, мезіодистальне вкорочення зубної дуги

Анотація

Вступ. Затримка прорізування зубів є актуальною ортодонтичною проблемою, однак у більшості випадків її розпізнають випадково під час звичайного стоматологічного огляду. Тому вкрай важливо, щоб стоматологи якомога раніше діагностували дану патологію, оскільки раннє втручання може допомогти запобігти багатьом ускладненням. Лікування зубів із затримкою прорізування вимагає мультидисциплінарної співпраці між дитячими стоматологами, ортодонтами, хірургами та ортопедами.
Мета. Оцінити клініко-антропометричні та рентгенологічні показники у дітей 7–14 років із затримкою прорізування фронтальної групи зубів верхньої щелепи.

Матеріал і методи дослідження. Дослідження проводили серед дітей 7–14 років із затримкою прорізування зубів, які проживають в Україні. Пацієнти були поділені на 2 групи: I група – діти 7–9 років із раннім змінним прикусом – 49 (44,9 %); II група – 60 (55,1 %) осіб віком від 10 до 14 років на завершальному етапі змінного прикусу. 18 осіб із санованою порожниною рота без патології прикусу становили контрольну групу. Після ретельного збору анамнезу і зовнішнього огляду нами проведені наступні дослідження, зокрема клінічні, антропометричні, рентгенологічні та статистичні.

Результати. Затримка прорізування зубів (ЗПЗ) у віці 7–9 років була переважно у хлопців, а у віковій категорії 10–14 років суттєво переважали дівчатка. Серед дітей 10–14 років затримку прорізування іклів верхньої щелепи визначали із частотою 80 %. З’ясовано, що основними причинами ЗПЗ у дітей 7–9 років були травма попередніх молочних зубів (у 65,3 %) та раннє видалення попередника (у 73,5 %). У групі 10–14 років травма попередників визначена у 16,7 %, а раннє видалення – у 73,3 % дітей. Із дорослішанням дитини із ЗПЗ фронтальної групи ми спостерігали значні зміни розмірів щелеп із нестачею місця для прорізування, переважно вестибулярне положення зубів із затримкою прорізування (44 %). Кути нахилу більше 15° ми виявили у 52,3 % дітей дослідних груп.

Висновок. Аналізуючи дані анамнезу, клініко-антропометричних та рентенологічних досліджень, можна припустити, що із дорослішанням пацієнтів, зростає кількість зубів із несприятливим розташуванням, що перешкоджає їхньому успішному переміщенню у зубну дугу. Особливо це стосується іклів в умовах нестачі місця для прорізування.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографія автора

Н. Ю. Малашенко , Національний університет охорони здоров’я імені П.Л. Шупика

кафедра стоматології Національного університету охорони здоров’я імені П. Л. Шупика
E-mail: natalimalashenko13@gmail.com

Посилання

Aldowsari, Mannaa, Faisal S. Alsaif, Mohammed S. Alhussain et al. (2022). Prevalence of Delayed Eruption of Permanent Upper Central Incisors at a Tertiary Hospital in Riyadh, Saudi Arabia. Children 9, 11, 1781. https://doi.org/10.3390/children9111781.

Jeong Y., Shin J., Park S., Jeong T., Lee E. (2024). Morphometric Comparison and Prognostic Analysis of Permanent Maxillary Central Incisors with Eruption Disturbances-A Cross-Sectional Study. Children (Basel), 11(3), 307. doi: 10.3390/children11030307. PMID: 38539342; PMCID: PMC10969374.

Tan C., Ekambaram M., Yiu C. K. Y. (2018). Prevalence, characteristic features, and complications associated with the occurrence of unerupted permanent incisors. PLoS One, 13(6), e0199501.

Seehra J., Yaqoob O., Patel S., O’Neill J., Bryant C., Noar J., Morris D., Cobourne M.T. (2018). National clinical guidelines for the management of unerupted maxillary incisors in children. Br Dent J., 224(10), 779–785. doi: 10.1038/sj.bdj.2018.361. PMID: 29795486.

Hui J., Niu Y., Jin R., Yang X., Wang J., Pan H., Zhang J. (2022). An analysis of clinical and imaging features of unilateral impacted maxillary central incisors: A cross-sectional study. Am J Orthod Dentofacial Orthop., 161(2), 96–104. doi: 10.1016/j.ajodo.2021.03.014. Epub 2021 Aug 7. PMID: 34373151.

Larysa Dakhno, Nataliia Malashenko, Kostiantyn Lykhota. (2023). Poshyrenist zatrymky prorizuvannia postiinykh perednikh zubiv verkhnoi shchelepy sered ukrainskykh ditei: retrospektyvne renthenohrafichne doslidzhennia z vykorystanniam danykh KLKT. Ukrainskyi stomatolohichnyi zhurnal, 2 (1), 61–70. https://doi.org/10.56569/UDJ.2.1.2023.61-70.

Lygidakis N.N., Chatzidimitriou K., Theologie-Lygidakis N., Lygidakis N.A. (2015). valuation of a treatment protocol for unerupted maxillary central incisors: retrospective clinical study of 46 children. Eur Arch Paediatr Dent. 16(2), 153–64. doi: 10.1007/s40368-014-0150-z. Epub 2014 Nov 5. PMID: 25370386.

Agastra E., Saettone M., Parrini S., Cugliari G., Deregibus A., Castroflorio T. (2023). Impacted Permanent Mandibular Canines: Epidemiological Evaluation. J Clin Med., 2(16), 5375. doi: 10.3390/jcm12165375. PMID: 37629417; PMCID: PMC10455905.

Bhuvaneswarri J., Chandrasekaran S.C. (2018). Failure of Eruption of Permanent Tooth. Int J Appl Basic Med Res., 8(3), 196–198. doi: 10.4103/ijabmr.IJABMR_366_17. PMID: 30123755; PMCID: PMC6082007.

Tkachenko P.I. Starchenko I.I., Bilokon S.O., Hurzhii O.V., (2014). Kliniko-morfolohichni aspekty anomalii rozvytku zubiv (monohrafiia). Poltava, TOV, ASMI, 79 s.

Flis P.S., Brodetska L.O. (2019). Analiz renthenolohichnykh osoblyvostei roztashuvannia retenovanykh zubiv u obstezhenykh patsiientiv. Visnyk stomatolohii, 3 (3), 47–53.