Оцінка лікування больового синдрому у пацієнтів з м’язово-суглобовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба за функціональним станом жувальних м’язів

Анотація

Актуальність. Лікування дисфункції скронево-нижньощелепного суглоба — це міждисциплінарна проблема, яка включає міжфаховий комплексний одночасний підхід для усунення факторів, що зумовлюють розвиток дисфункційного стану скронево-нижньощелепного суглоба.

Мета. Дослідити динаміку змін функціонального стану жувальних м’язів та больового синдрому на тлі ортопедичного лікування модифікованою оклюзійною шиною у пацієнтів з м’язово-суглобовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба (МСД СНЩС).

Матеріали та методи. Серед обстежених осіб (421 особа) шляхом рандомізації відібрано для аналізу 85 пацієнтів: 63 (74 %) жінки та 22 (26 %) чоловіки з МСД СНЩС. Середній вік пацієнтів M ± SD 36,2 10,8 року. Визначена сукупність була розподілена на три групи згідно з діагностичними критеріями скронево-нижньощелепних розладів. В І групу увійшли 8 (10 %) пацієнтів з дисковими розладами, у ІІ групу — 30 (35 %) пацієнтів з міалгіями, у ІІІ групу — 47 (55 %) пацієнтів з комбінованою патологією (дискові розлади та міалгії). Больовий синдром був оцінений за допомогою візуальної аналогової шкали (ВАШ) до та після лікування, симптоми фізичного болю і прояви дисфункції скронево нижньощелепного суглобу досліджували за результатами анкетування. Функціональний стан м’язів вивчали за результатами електроміографії. Статистичну оцінку результатів дослідження проведено за дисперсійним аналізом (ANOVA) та непараметричними критеріями Краскела-Уолліса та Манна Уітні.

Результати. Встановлено статистично значущі відмінності за виразністю больового синдрому (p < 0,05) у групах (Гр. І, Гр. ІІ, Гр. ІІІ: Ме І = 1,5 бала, Ме ІІ = 4,7 бала, Ме ІІІ = 4,3 бала). Після лікування в кожній із груп больовий синдром зменшився та склав Ме І = 0,7 бала, Ме ІІ — 1,3 бала та Ме ІІІ = 1,2 бала за відсутності статистично значущих відмінностей між показниками (p > 0,05). Індекс крутного моменту (То %) у групах спостереження до лікування встановлено: Гр І — 10,02 ± 5,21, Гр ІІ — 9,29 ± 5,91 та Гр ІІІ — 8,03 ± 3,2 без статистично значущих відмінностей між групами (р > 0,05). Після лікування у всіх групах було визначено зміни показників То %: Гр І — 7,69 ± 3,52, Гр ІІ — 6,15 ± 3,51, Гр ІІІ — 5,31 ± 1,97 зі статистично значущими відмінностями між групами (р < 0,01). До лікування індекс асиметрії As % визначено у Гр І — 11,32 ± 5,18, у Гр ІІ — 11,55 ± 7,81 та у Гр ІІІ — 14,04 ± 4,58 без статистично значущих відмінностей між групами (р > 0,05). Після лікування виявлено зниження As % у Гр І — 5,7 ± 3,47, у Гр ІІ — 6,54 ± 3,47 та у Гр ІІІ — 11,54 ± 3,72 зі статистично значущими відмінностями між групами (р < 0,01). До лікування встановлено індекс активності ATTIV % у Гр І — 9,13 ± 5,15, у Гр ІІ — 16,82 ± 7,75 та у Гр ІІІ — 15,54 ± 5,02 без статистично значущих відмінностей між групами (р > 0,05). Після лікування визначено зниження показників ATTIV %: Гр І — 6,76 ± 3,34, Гр ІІ — 10,33 ± 4,34 та Гр ІІІ — 11,51 ± 3,87 зі статистично значущими відмінностями між групами(р < 0,01).

Висновки. Застосування модифікованої оклюзійної шини ефективно покращує функціональний стан жувальних м’язів та зменшує больовий синдром у пацієнтів з м’язово-суглобовою дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба.