Конфігурація інтеграційних особливостей генетичної детермінованості еритроцитарних антигенів червоним плескатим лишаєм слизової оболонки порожнини рота

Автор(и)

  • Людмила Леонідівна Решетник Національний медичний університет імені О. О. Богомольця https://orcid.org/0000-0001-9295-7800
  • Тетяна Анатоліївна   Шуминська Національний медичний університет імені О. О. Богомольця https://orcid.org/0000-0002-3566-3838

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2024-4-17

Ключові слова:

слизова оболонка порожнини рота, червоний плескатий лишай, еритроцитарні системи крові, генетична детермінованість

Анотація

Актуальність. Протягом останніх років майже вдвічі зросла кількість хворих на червоний плескатий лишай (ЧПЛ) слизової оболонки порожнини рота (СОПР) шляхом збільшення агресивних форм ЧПЛ з можливим ризиком до малігнізації. Лише деякі поодинокі дослідження вказують на генетичну детермінованість до ЧПЛ СОПР, але частіше ці дані були отримані спираючись на недостатньо адекватні та сучасні методи дослідження, що ускладнюють вірну інтерпретацію отриманих результатів.

Мета — вивчити наявність генетичної детермінованості еритроцитарних антигенів крові до червоного плескатого лишаю слизової оболонки порожнини рота.

Матеріали та методи. Пацієнти були розподілені на 2 групи — основна група — 278 пацієнтів на ЧПЛ СОПР (віком 26–65 років) та контрольна — 298 осіб (донори крові), з відсутністю стоматологічних та захворювань внутрішніх органів і систем. Групи були однорідними за віком і статтю. Клініко-рентгенологічні, імуногенетичні та статистичні методи були застосовані.

Результати дослідження. Ерозивна форма ЧПЛ в 54,2±0,4% випадків асоціювалася з 0(І) групою, а гіперкератозна форма була поєднана з групою 0(І) тільки в 28,7±1,8% випадків. B (ІІІ) та АВ (ІV) групи рідше асоціювалися з ерозивною формою ЧПЛ і спостерігалися у 17,3 0,1 і 2,0±0,1% випадків відповідно. Інтегрованість А(ІІ) групи при ерозивній формі ЧПЛ була вірогідно нижче, ніж при носійстві 0(І) і становила 30,5±0,1%, проте показник був вище, ніж в осіб з B (ІІІ) та АВ (ІV) груп. Гіперкератозна форма ЧПЛ частіше спостерігалася при А(ІІ) носійстві, ніж при 0(І) і становила 44,1±0,1% проти 28,7±1,8% відповідно. З групою крові B(ІІІ) взаємозв’язок з ЧПЛ не простежується.

Висновок. Встановлено корелятивний зв’язок з еритроцитарними антигенами крові системи АВО у хворих ЧПЛ СОПР. Деталізовані групи ризику для розвитку ерозивної та гіперкератозної форми ЧПЛ у хворих з патологією шлунково-кишкового тракту О(І)> А(ІІ)> В(ІІІ) - при ерозивній формі та А(ІІ)> О(І)> В(ІІІ) - при гіперкератозній.

Ключові слова: слизова оболонка порожнини рота, червоний плескатий лишай, еритроцитарні системи крові, генетична детермінованість.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Людмила Леонідівна Решетник , Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

PhD, доцент кафедри стоматології Інституту післядипломної освіти, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Київ, Україна.

E-mail: reshetnik.lujdmila@gmail.com
+38 (097) 281 73 08

 

Тетяна Анатоліївна   Шуминська , Національний медичний університет імені О. О. Богомольця

кандидат медичних наук, доцент кафедри стоматології Інституту післядипломноїосвіти, Національного медичного університету імені О. О. Богомольця, Київ, Україна.

E-mail: shuminskaya1968@gmail.com
+38 (098) 044 00 08

 

Посилання

Warnakulasuriya, S.; Kujan, O.; Aguirre-Urizar, J.M.; Bagan, J.V.; González-Moles, M.Á.; Kerr, A.R.; Lodi, G.; Mello, F.W.; Monteiro, L.; Ogden, G.R.; et al. Oral potentially malignant disorders: A consensus report from an international seminar on nomenclature and classification, convened by the WHO Collaborating Centre for Oral Cancer. Oral Dis. 2021, 27, 1862-1880. https://doi.org/10.1111/odi.13704 PMid:33128420

Warnakulasuriya, S. Oral potentially malignant disorders: A comprehensive review on clinical aspects and management. Oral Oncol. 2020, 102, 104550. https://doi.org/10.1016/j.oraloncology.2019.104550 PMid:31981993

González-Moles, M.Á.; Warnakulasuriya, S.; González-Ruiz, I.; González-Ruiz, L.; Ayén, Á.; Lenouvel, D.; Ruiz-Ávila, I.; Ramos-García, P. Worldwide prevalence of oral lichen planus: A systematic review and meta-analysis. Oral Dis. 2021, 27, 813-828. https://doi.org/10.1111/odi.13323 PMid:32144836

Carrozzo, M.; Porter, S.; Mercadante, V.; Fedele, S. Oral lichen planus: A disease or a spectrum of tissue reactions? Types, causes, diagnostic algorhythms, prognosis, management strategies. Periodontology 2000 2019, 80, 105-125. https://doi.org/10.1111/prd.12260 PMid:31090143

Alrashdan, M.S.; Cirillo, N.; McCullough, M. Oral lichen planus: A literature review and update. Arch. Dermatol. Res. 2016, 308, 539-551. https://doi.org/10.1007/s00403-016-1667-2 PMid:27349424

Bermejo-Fenoll, A.; Sánchez-Siles, M.; López-Jornet, P.; Camacho-Alonso, F.; Salazar-Sánchez, N. A retrospective clinicopathological study of 550 patients with oral lichen planus in south-eastern Spain. J. Oral Pathol. Med. 2010, 39, 491-496. https://doi.org/10.1111/j.1600-0714.2010.00894.x PMid:20456611

Iocca, O.; Sollecito, T.P.; Alawi, F.; Weinstein, G.S.; Newman, J.G.; De Virgilio, A.; Di Maio, P.; Spriano, G.; Pardiñas López, S.; Shanti, R.M. Potentially malignant disorders of the oral cavity and oral dysplasia: A systematic review and meta-analysis of malignant transformation rate by subtype. Head Neck 2020, 42, 539-555. https://doi.org/10.1002/hed.26006 PMid:31803979

Louisy, A.; Humbert, E.; Samimi, M. Oral Lichen Planus: An Update on Diagnosis and Management. Am. J. Clin. Dermatol. 2023. https://doi.org/10.1007/s40257-023-00814-3 PMid:37713153

Parlatescu, I.; Tovaru, M.; Nicolae, C.L.; Sfeatcu, R.; Didilescu, A.C. Oral health-related quality of life in different clinical forms of oral lichen planus. Clin. Oral Investig. 2020, 24, 301-308. https://doi.org/10.1007/s00784-019-02951-8 PMid:31098713

Eisenberg, E. Oral lichen planus: A benign lesion. J. Oral Maxillofac. Surg. 2000, 58, 1278-1285. https://doi.org/10.1053/joms.2000.16629 PMid:11078140

van der Meij, E.H.; van der Waal, I. Lack of clinicopathologic correlation in the diagnosis of oral lichen planus based on the presently available diagnostic criteria and suggestions for modifications. J. Oral Pathol. Med. 2003, 32, 507-512. https://doi.org/10.1034/j.1600-0714.2003.00125.x PMid:12969224

Schlosser, B.J. Lichen planus and lichenoid reactions of the oral mucosa. Dermatol. Ther. 2010, 23, 251-267. https://doi.org/10.1111/j.1529-8019.2010.01322.x PMid:20597944

Edwards, P.C.; Kelsch, R. Oral lichen planus: Clinical presentation and management. J. Can. Dent. Assoc. 2002, 68, 494-499.

Giuliani, M.; Troiano, G.; Cordaro, M.; Corsalini, M.; Gioco, G.; Lo Muzio, L.; Pignatelli, P.; Lajolo, C. Rate of malignant transformation of oral lichen planus: A systematic review. Oral Dis. 2019, 25, 693-709. https://doi.org/10.1111/odi.12885 PMid:29738106

White, B.A.; Lockhart, P.B.; Connolly, S.F.; Sonis, S.T. The use of infrared thermography in the evaluation of oral lesions. Int. J. Tissue React. 1987, 9, 105-114.

Indicative features of tissue and microbial sensitization in the pathogenesis of generalized parodontitis associated with rheumatoid arthritis A.M. Proschenko, N.S. Proschenko, L.L. Reshetnyk, N.A. Zelinskaya, N.V. Chervonna, Т.А. Melnychyk Medicni perspektivi. 2024;29(2):168-174 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2024.2.307620

Hruzieva TS, Lekhan VM, Ohniev VA, Haliienko LI, Kriachkova LV, Palamar BI, et al. [Biostatistics]. Vinnytsia: New Book; 2020. 384 p. Ukrainian. Available from: https://nk.in.ua/pdf/1989.pdf

##submission.downloads##

Опубліковано

28.08.2024

Як цитувати

Решетник , Л. Л., & Шуминська,Т.А. . (2024). Конфігурація інтеграційних особливостей генетичної детермінованості еритроцитарних антигенів червоним плескатим лишаєм слизової оболонки порожнини рота. Cучасна стоматологія, (4), 17. https://doi.org/10.33295/1992-576X-2024-4-17

Номер

Розділ

ПАРОДОНТОЛОГІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають