Дослідження взаємозв’язку психоневрологічних та дегенеративних порушень у пацієнтів при больовій дисфункції скронево-нижньощелепних суглобів.

Анотація

Резюме. Збільшення поширеності больових дисфункцій скронево-нижньощелепних суглобів (БД СНЩС), які відповідно до сучасних поглядів теорії об’єднаних патогенезів мають нейромускулярний, оклюзійно-артикуляційний, психофізіологічний, психоемоційний та ішемічний складник компонентів, до 82-87% серед загальних звернень пацієнтів стоматологічного профілю свідчить про необхідність все нових наукових досліджень у даному напрямку. А збільшення проявів феномену болю та його різноманіття при дисфункціях СНЩС свідчить про те, що традиційна терапія залишається недостатньо ефективною та потребує корекцій та вдосконалення.

Метою даного дослідження є вивчення та порівняльний аналіз характеру та ступеню психоневрологічних та дегенеративно-дистрофічних порушень у пацієнтів з больовою дисфункцією СНЩС.

Матеріали та методи дослідження. Репрезентативний контингент хворих нараховував 48 осіб, з яких 11 (22,9 %) пацієнтів – особи чоловічої статі, 37 (77,1 %) пацієнтів – особи жіночої статі. Аналіз стоматологічного статусу пацієнтів проводили за даними стандартного клінічного обстеження, стандартного та, авторського анкетування, скороченого «Гамбурзького» обстеження. У пацієнтів діагностовано дефекти зубів та зубних рядів, ускладнені підвищеним стиранням твердих тканин зубів, вторинними деформаціями, травматичною оклюзією, дисфункцією СНЩС та парафункцією жувальних м’язів.

Для оцінювання психоневрологічного стану пацієнта, ми використовували методи діагностики синдрому вегетативної дисфункції, у тому числі й сегментарної. Інтенсивність больового синдрому оцінювали за візуально-аналоговими шкалами. Оцінювали особистісну та ситуаційну тривожність та депресію. Визначали ситуативну та особистісну тривожність у пацієнтів із захворюваннями зубощелепного апарату за тестом Спілбергера-Ханіна (State-Trait Anxiety Inventory _ STAI)/ чи ступінь тяжкості депресії за шкалою депресії L.Radloff, до якої долучені пункти опитувальників A.Beck та W.Zung.

Результати. Порушення центральної вегетативної регуляції виявлені в обстежених пацієнтів і вони були проявлені головним болем, немотивованим подовженим убфебрилітетом та синкопальними станами без ознак судомної готовності на енцефалограмі при проведенні енцефалографії. Вегетативну дистонію з пароксизмальним плином діагностували у 9 (18,8%) пацієнтів, вагоінсулярні пароксизмальні порушення – у 3 (6,3%) пацієнтів. Дисфункції СНЩС та порушення вегетативної діяльності нервової системи на тлі стресорних ситуацій створюють активаційну та дезадаптуючу дію на регуляторні механізми. Так, серед досліджуваної групи пацієнтів депресія була діагностована у 39(81,3%) пацієнтів, у тому числі: лег- кий ступінь – 21 особа (43,8%), середній – 14 осіб (29,2%), тяжкий – 4 особи (8,3%).

Висновки. В результаті проведеного нами дослідження була доведена та обґрунтована доцільність застосування запропонованої комплексної програми діагностики функційного стану зубощелепної, постуральної та автономної нервової системи пацієнтів для інтегративної оцінки взаємозв’язку оклюзійних порушень щелеп із порушеннями постури та вегетативної дисфункції у пацієнтів з патологією скронево-нижньощелепних суглобів. Мультидисциплінарний підхід в лікуванні сприяв результативній та швидкій реабілітації пацієнтів із больовою дисфункцією СНЩС. Необхідність запропонованих    реабілітаційних заходів пов’язана зі створенням індивідуальних лікувально реабілітаційних алгоритмів, які обов’язково враховують стан прояву власне стоматологічної патології пацієнта, його загальносоматичний стан, психоневрологічний статус, вік та стан опорно-рухового апарату в цілому.

Ключові слова: скронево-нижньощелепні суглоби, ортопедична стоматологія, дефект зубного ряду, жувальні м’язи, опорно-рухова система, психоневрологічний стан, дегенеративно-дистрофічні порушення, оклюзія.