Визначення кісткового віку для планування ортодонтичного лікування і перспективи використання штучного інтелекту в діагностиці кісткового віку у підлітків (огляд літератури)

Анотація

Актуальність. Визначення кісткового віку є важливим компонентом у плануванні ортодонтичного лікування підлітків. Оцінка біологічного віку пацієнта дозволяє спрогнозувати етапи росту і зрілості скелета, що відіграє вирішальну роль у виборі оптимального часу для втручання. Точне визначення періодів активного росту кісток допомагає уникнути рецидивів і забезпечити стабільність результатів ортодонтичного лікування.

Мета. Проаналізувати сучасні методи визначення кісткового віку, включаючи рентгенографію кисті та цефалометричні методи, оцінити їх надійність та практичне значення для ортодонтії.

Методи. Проведено аналіз наукових публікацій, що висвітлюють традиційні та сучасні підходи до визначення кісткового віку. Увагу зосереджено на методах рентгенографії кисті та цефалометричних підходах, а також новітніх розробках, як-от штучний інтелект, який може поліпшити точність і знизити суб’єктивність оцінки.

Основні методи визначення. В огляді висвітлено метод Грейліха і Пайла, який базується на порівнянні рентгенограм кисті з еталонними знімками; метод Таннера-Уайтхауса, що передбачає детальний аналіз зон закостеніння; цефалометричний метод Baccetti, який знижує необхідність додаткового радіаційного навантаження на пацієнта.

Висновки. Сучасні методи визначення кісткового віку є надійними інструментами для прогнозування росту кісток у підлітків, що особливо важливо для ефективного планування ортодонтичного лікування. Розвиток технологій штучного інтелекту має перспективи для подальшого вдосконалення методів діагностики, підвищення швидкості та точності оцінки кісткової зрілості.