Викорстання міофункціонального апарату Froggymouth у комплексному лікуванні пацієнтів з нічним апное
DOI:
https://doi.org/10.33295/1992-576X-2024-6-93Ключові слова:
нічне апное, цефалометрія, міофункціональні апарати, лабіотерапія, стрес, кримінальне правопорушенняАнотація
Мета дослідження. Підвищення ефективності комплексного лікування пацієнтів з нічним апное.
Методи дослідження. Проведені клінічні методи обстеження 15 осіб групи порівняння без нічного апное, серцево-судинної, ендокринної патології, без зубощелепних аномалій, шкідливих звичок та нормальним способом ковтання та 34 осіб із нічним апное віком 15–17 років. Проводили клінічне обстеження, де важливим моментом було зовнішньоротове обстеження, визначення способу ковтання та дихання, визначення стану скронево-нижньощелепних суглобів. Хворим проводили таємне анкетування з метою виявлення стресових чинників, які впливають на організм, та анкетування, щодо виявлення симпномів нічного апное. Оцінювали результати цефалометричного дослідження та порівнювали їх з результатами клінічного обстеження.
Наукова новизна. Результати клінічного та цефалометричного дослідження підтверджують зміну положення язика у пацієнтів І групи у процесі комплексної терапії, що необхідно для забезпечення прохідності верхніх дихальних шляхів під час сну у пацієнтів з нічним апное, яким лікування було доповнено апаратом Froggymouth (Франція).
Висновки. Наше дослідження показало, що у пацієнтів з нічним апное віком 15-17 років діагностовано зміни зі сторони зубо-щелепного апарату, що характеризувалося звуженням верхньої щелепи у сагітальній та трансверзальній площині. Вважаємо, що план лікування повинен бути етіопатогенетичним. Міофункціональні апарати, направлені на формування нових навичок ковтання, положення язика, та співпраця між лікарем та пацієнтом з урахуванням усіх етапів лабіотерапії повинні включатися до комплексного лікування для усунення змін положення язика у пацієнтів з нічним апное.
Завантаження
Посилання
Asok A, Leroy F, Rayman JB, Kandel ER. (2018). Molecular Mechanisms of the Memory Trace. Trends Neurosci. 2019 Jan;42(1):14–22 DOI: https://doi.org/10.1016/j.tins.2018.10.005 Epub 2018 Oct 31. PMID: 30391015; PMCID: PMC6312491.
Ali A, Richmond S, Popat H, et al. (2015). The influence of snoring, mouth breathing and apnea on facial morphology in late childhood: a three-dimensional study. BMJ Open. 2015;5(9):1–9. DOI: https://doi.org/10.1136/bmjopen-2015-009027
Basheer B, Hegde K, Bhat S, Umar D, Baroudi K. (2014). Influence of mouth breathing on the dentofacial growth of children: a cephalometric study. J Int Oral Health. 2014;6 (6):50–55. PMID: 25628484. PMCID: PMC4295456.
Fellus Patrick (2018). A simplified approach to rehabilitation of swallowing the labiotherapy. On J Dent & Oral Health. 1(2) 2018. DOI: https://doi.org/10.33552/OJDOH.2018.01.000506
Fellus Patrick and Lecendreux Michel. Swallowing Rehabilitation in a Child with Narcolepsy and Cataplexy. Scientific Archives Of Dental Sciences. 2019; 2:6:36-28 URL: https://saods.net/article/SAODS-02-0050.pdf
Flis P, Raschenko N, Filonenko V, Melnyk A. (2018). Poshurenist zuboschelepnykh anomaliy ta movlennyevykh porushen sered ditei vikom 6-12 rokiv. Sovremennaya stomatologiya. 2018; 4: 54-57. [in Ukrainian].
Hampton RS. (2018). Cultural changes in neural structure and function. PsyArXiv Preprints. 2018; 3:1-22. DOI: https://doi.org/10.31234/osf.io/52eg3
Harari D, Redlich M, Miri S, Hamud T, Gross M. (2010). The effect of mouth breathing versus nasal breathing on dentofacial and craniofacial development in orthodontic patients. Laryngoscope. 2010; 120:2089-2093. DOI: https://doi.org/10.1002/lary.20991
Harvold E, Tomer B, Vargervik K, Chierici G. (1981). Primate experiments on oral respiration. Am J Orthod. 1981;79(4):359–372. DOI: https://doi.org/10.1016/0002-9416(81)90379-1
Kanyura O. (2014). Poshyrenist ta struktyra zuboschelepnykh anomaliy u ditey (za materialamy analizu zvernen za ortodontuchnoyu dopomogoyu). Problemy viyskovoi okhorony zdorovya. 2014; 1: 510-515. [in Ukrainian]
Kaskova L, Marchenko K, Berezhna O. (2015). Poshyrenist zuboschelepnykh anomaliy u ditey z urakhuvannyam shkidlyvykh zvychok ta vidnoshennya do ortodontychnogo likuvannya. Aktualni problem sychasnoi medytsynu: Visnyk ukrainskoi medychnoi stomatologichnoi akademii. 2015; 15(1): 17-20. [in Ukrainian]
Kandel ER (2009). The biology of memory: a forty-year perspective. J. Neurosci. 2009; 29 (41): 12748–56. PMC 6665299. PMID 19828785. DOI: https://doi.org/10.1523/JNEUROSCI.3958-09.2009
Kozliakovskyy P (2004). Zahalna psykhologia: navchalnyy posibnyk v 2 tomakh, T. 2. Mykolayiv, 2004: 240. [in Ukrainian]14. Naugolnyuk L (2015). Psykhologiya stresu. Lviv: Lvivskyy derzhavnyy universytet. 2015: 324. [in Ukrainian]
Morais-Almeida M, Wandalsen G, Solé D. (2019). Growth and mouth breathers. J Pediatr (Rio J). 2019;95(1):66–71. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jped.2018.11.005
Joelijanto R. (2012). Oral Habits That Cause Malocclusion Problems. IDJ. 2012; 1(2): 88–93.
Okuno H. (2013). Molecular basis of long-lasting synaptic modifications underlying learning and memory. Brain Nerve. 2013 Oct;65(10):1171-8. [In Japanese]. PMID: 24101428.
Ramirez-Yanez German O. (2022). Mouth Breathing: Understanding the Pathophysiology of an oral habit and its consequences. Medical Research Archives, [online] 11(1). DOI: https://doi.org/10.18103/mra.v11i1.3478
Selin H, Davey G. (2012). Happiness across cultures: Views of happiness and quality of life in non-Western cultures. NY: Springer.2012;123. DOI: https://doi.org/10.1007/978-94-007-2700-7
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 “VYDAVNYCHYY BUDYNOK EXPERT” LLC
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
