Клініко-лабораторна оцінка стану порожнини рота у дітей з гострими лейкеміями

Анотація

Актуальність. Лейкемії посідають провідне місце серед захворювань крові у дитячому віці. Стан фагоцитарної системи, здатність клітин, що фагоцитують, поглинати та перетравлювати мікроорганізми значною мірою впливають на розвиток різних патологічних захворювань.

Мета. Вивчити особливості клінічного перебігу гострих лейкемій та особливості фагоцитозу в порожнині рота із застосуванням показників фагоцитарного індексу, фагоцитарного числа та кисень-залежного фагоцитозу (НСТ-тест) з метою встановлення провідних клінічних симптомів та особливостей фагоцитарної активності фагоцитуючих клітин ротової рідини.

Матеріали та методи. Для досягнення поставлених цілей було обстежено 35 дітей віком 6–16 років із різними формами лейкемії. Досліджувані були розподілені на дві групи: I група — 19 дітей з гострим лімфобластним лейкозом (ГЛЛ), з них 9 — на етапі першого гострого періоду, 4 — на етапі клінічної ремісії та 6 — на етапі рецидиву основного захворювання; II група — 16 дітей із гострим мієлобластним лейкозом (ГМЛ), серед них семеро дітей — на етапі першого гострого періоду, четверо — в періоді клінічної ремісії, п’ятеро дітей — на етапі рецидиву. Група контролю — 15 практично здорових дітей. Провели мікроскопічні дослідження та вивчили фагоцитарну активність фагоцитуючих клітин ротової рідини.

Результати. При обстеженні порожнини рота дітей з ГЛЛ, які знаходилися на етапі лікування першого гострого періоду, у 67 % діагностовано кандидозне ураження слизової оболонки порожнини рота. Значення фагоцитарного індексу (ФІ) у цей період — 85,7 ± 5,8 %, фагоцитарне число (ФЧ) — 21,1 ± 0,7 %, показник НСТ-тесту — 40,4 ± 1,86. У контрольній групі: ФІ — 70,0 ± 5,1 %, ФЧ — 3,9 ± 0,6, показник НСТ-тесту — 17,6 ± 1,23.

На етапі ремісії ГЛЛ основними клінічними проявами були гінгівіт та кандидоз. Показник ФІ був майже у межах норми — 73,8 ± 6, ФЧ — 11,3 ± 0,6, НСТ-тесту — 23,7 ± 1,56.

В період рецидиву ГЛЛ у порожнині рота 83 % дітей діагностовано «хімієтерапевтичний стоматит» та кандидозне ураження. Показник індексу фагоцитарної активності становив 88,3 ± 4,8 %, ФЧ — 25,3, НСТ — 46,4.

На етапі лікування першого гострого періоду дітей із ГМЛ у 71 % діагностовано кандидозні ураження слизової оболонки порожнини рота, також констатовані геморагічні прояви, гострий герпетичний стоматит (28 %). ФІ становив 87,2 %, ФЧ — 16,1 ± 0,5, НСТ — 41,6 ± 1,34.

На етапі ремісії ГМЛ у дітей було діагностовано гінгівіт та кандидозні ураження слизової оболонки порожнини рота. ФІ становив 72,6 ± 5,9 %, ФЧ — 10,1 ± 0,4, НСТ — 27,9 ± 1,86.

У період рецидиву ГМЛ в порожнині рота дітей виявлені виразково-некротичні ураження слизової оболонки, кандидоз, геморагічний синдром. ФІ становив 89,1 ± 5,1, ФЧ — 18,5 ± 0,2, НСТ — 48,5 ± 1,05.

Висновок. Грибкові ураження слизової оболонки порожнини рота — найхарактерніший клінічний прояв у порожнині рота при ГЛ. Виразково-некротичні ураження слизової оболонки порожнини рота частіше є клінічними проявами захворювань крові при ГМЛ. Фагоцитарна активність нейтрофілів ротової рідини підвищена на етапі лікування першого гострого періоду і на етапі рецидиву. Захисні сили ротової рідини при гострих лейкозах мають високий рівень активності, проте здатність знищувати мікробні клітини значно менша за спроможність фагоцитарного захоплення.