Взаємозв’язок клінічних і функціональних порушень зубощелепної та дихальної систем у дітей із дистальною оклюзією та пародонтальною патологією

К.  Лихота; К. Ватага

doi:10.33295/1992-576X-2025-3-44

Автор(и)

К. Лихота Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0000-0003-0912-6470
К. Ватага Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика https://orcid.org/0009-0006-5740-5924

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-3-44

Ключові слова:

стоматологічна патологія, дистальна оклюзія, патологія тканин пародонта, порушення функції дихання, змінний прикус

Анотація

Актуальність. Значне поширення дистальної оклюзії свідчить про те, що ця аномалія є досить масовою у загальному популяційному контексті. Її корекція важлива для запобігання подальшим ускладненням у розвитку зубощелепної системи. Звуження дихальних шляхів внаслідок анатомічних або фізіологічних обмежень під час краніофаціального розвитку, зокрема ретрогнатії нижньої щелепи, може спричиняти порушення функції зовнішнього дихання. У дітей із порушенням функції дихання відсутність механічного очищення слини призводить до накопичення решток їжі та зубного нальоту, спричинюючи появу кислотної та ацидогенної мікрофлори порожнини рота, у результаті чого виникає карієс, неприємний запах із рота і патологія пародонта.
Мета: встановити взаємозв’язок між порушенням носового дихання, наявністю дистальної оклюзії та розвитком патології пародонта у дітей з метою виявлення патогенетичних механізмів їх поєднання та визначення ролі функціональних чинників у формуванні комплексної стоматологічної патології.
Матеріал і методи. Обстежено 167 дітей віком 6–14 років із дистальною оклюзією. Проведено клінічні (для з’ясування порушення функції зубощелепної системи), антропометричні, функціональні та статистичні дослідження. Порушення носового дихання визначено функціональними дихальними пробами та за результатами вивчення дихання з використанням капнотрейнера.
Результати. У дітей із дистальною оклюзією та патологією пародонта в період змінного прикусу виявлено звуження зубних дуг, ознаки запалення ясен та порушення дихальної функцій. Зафіксовано переважання ротового типу дихання та зниження показників життєвої ємності легень і функціональної проби Штанге. Встановлено взаємозв’язок між патологією прикусу, станом пародонта та функціональними показниками дихальної системи.
Висновок. Отримані дані підкреслюють необхідність міждисциплінарного підходу в діагностиці та лікуванні дітей із дистальною оклюзією, що включає участь стоматолога, отоларинголога та педіатра з метою раннього виявлення функціональних порушень і профілактики супутніх ускладнень.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

К. Лихота, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

Доктор медичних наук, професор, професор кафедри терапевтичної стоматології

К. Ватага, Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика

Аспірант кафедри терапевтичної стоматології

Посилання

Lykhota, K., Vataga, K. (2024). Prevalence of periodontal tissue pathology in children with different types of pathological occlusion. Oral and General Health, 5(3), 127–134. DOI: https://doi.org/10.22141/ogh.5.3.2024.201.

Atasever İşler, A.A., Hezenci, Y., Bulut, M. (2025). Prevalence of orthodontic malocclusion in children aged 10—12: An epidemiological study. BMC Oral Health, 25(1), 249. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-025-05650-x. PMID: 39966826; PMCID: PMC11834610.

Smagliuk, L., Dmytrenko M. (2020). Distal occlusion and dental crowding: treatment strategy. Ukrainian Dental Almanac, 2: 103–108. [ Смаглюк, Л., Дмитренко, М. (2020). Дистальна оклюзія і скупченість зубів: стратегія лікування. Український стоматологічний альманах, 2: 103–108. ]. DOI: https://doi.org/10.31718/2409-0255.2.2020.16.

Drohomyretska, M., Sadek, M.A.S. (2022). Assessment of functional indicators in children with class II Malocclusion with normal, and impaired external respiratory function assessed with spirometry. Actual Dentistry, 5–6: 46–51. [ Дрогомирецька, М., Садек, М.А.С. (2022). Оцінка функціональних показників у дітей з неправильним прикусом ІІ класу з нормальною та порушеною функцією зовнішнього дихання за допомогою спірометрії. Сучасна стоматологія, 5–6: 46–51. ]. DOI: https://doi.org/0.33295/1992-576X-2022-5-6-46.

Drohomyretska, M., Sadek, M.A.S. (2022). Evaluation of anthropometric and cephalographic parameters in patients with distal bite with normal and impaired external respiratory function. Bulletin of Dentistry, 120(3): 83–92. [ Дрогомирецька, М., Садек, М.А.С. (2022). Оцінка антропометричних та цефалографічних показників у пацієнтів із дистальним прикусом при нормальній та порушеній функції зовнішнього дихання. Вісник стоматології, 120(3): 83–92. ]. DOI: https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-45-3.14.

Doroshenko, O., Bida, V., Omelianenko, O. et al. (2023). Dental status of adult patients with obstructive sleep apnea. Modern Medicine, Pharmacy and Psychological Health, 4(13): 75–81. [ Дорошенко, О., Біда, В., Омельяненко, О., та ін. (2023). Стоматологічний статус дорослих пацієнтів із обструктивним апное сну. Сучасна медицина, фармація та психологічне здоров’я, 4(13): 75–81. ]. DOI: https://doi.org/10.32689/2663-0672-2023-4-12.

Mummolo, S., Nota, A., Caruso, S. et al. (2018). Salivary markers and microbial flora in mouth breathing late adolescents. Biomed. Res. Int., 8687608. DOI: https://doi.org/10.1155/2018/8687608. PMID: 29693018; PMCID: PMC5859862.

Izidoro, C., Botelho, J., Machado, V. et al. (2022). Revisiting standard and novel therapeutic approaches in halitosis: A review. Int. J. Environ. Res. Publ. Health, 19(18), 11303. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph191811303.