Комплексна реабілітація пацієнта з вродженою аномалією обличчя. Шлях у 25 років

В. Соколовський; С. Боргес; С. Ліма; Е. Нобрега; В. Єфименко; О. Шафета; В. Наговіцин; К. Бюркланд

doi:10.33295/1992-576X-2025-3-77

Автор(и)

В. Соколовський Лікар-ортодонт вищої категорії, власник та головний лікар клініки Flash Smile, м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0000-4899-9237
С. Боргес організатор міжнародного проєкту “Rotary Smile Ukraine,” лікар-ортодонт, Arcos, Бразилія
С. Ліма Professor, orthognathic surgeon of the Mater Dei clinic, São Paulo, Brazil
Е. Нобрега Пластичний хірург, лікарня Centrinho, Бауру, Бразилія
В. Єфименко Національний медичний університет імені О.О. Богомольця https://orcid.org/0000-0001-9926-8901
О. Шафета Національний медичний університет імені О.О. Богомольця https://orcid.org/0000-0001-8804-7206
В. Наговіцин стоматолог-ортопед клініки “Flash Smile.”
К. Бюркланд стоматолог-ортопед клініки “Flash Smile.”

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-3-77

Ключові слова:

незрощення піднебіння, рубцева деформація верхньої губи та піднебіння, деформація прикусу, ортодонтичне лікування, ортогнатична хірургія, кісткова пластика, ортопедичне лікування, мостоподібна конструкція з діоксиду цирконію

Анотація

Актуальність. Вроджене незрощення верхньої губи та піднебіння займає третє місце у світі в новонароджених (серед усіх вроджених аномалій). Залежно від регіону, воно проявляється від одного випадку на 400 новонароджених до одного випадку на 1500 новонароджених. В Україні в середньому народжується одна дитина на 650 новонароджених. Ця патологія викликає серйозні функціональні та естетичні проблеми пацієнта з самого народження. Велика варіабельність вроджених порушень не дозволяє повністю стандартизувати протокол лікування таких пацієнтів та потребує індивідуального підходу її вирішення лікарями різних спеціалізацій.
Метою дослідження стала оцінка ефективності лікування пацієнта з вродженим незрощенням верхньої губи та піднебіння з народження та до моменту повної стоматологічної реабілітації.
Матеріали та методи. Лікування проводилось в період з 2001 по 2025 рік на базі дитячої клінічної лікарні № 7 міста Києва, кафедри дитячої хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії медичного університету імені О. О. Богомольця, та приватної стоматологічної клініки Flash Smile.
Висновки. В результаті тривалої роботи (25 років) багатьох лікарів вузьких спеціалізацій ми отримали прекрасний естетичний та функціональний результат лікування. Жувальна ефективність відновлена на 100 %, естетика посмішки та зовнішнього вигляду повністю задовольнила пацієнта, вимова залишилась із незначною рінолалією. Протягом лікування ми стикнулись з декількома складними проблемами для вирішення яких ми використали нетипові підходи, які не входили до переліку протокольних методів лікування. Основна складність в процесі лікування полягала в наявності потужної рубцевої деформації піднебіння. Для недопущення її потрібно використовувати мінімально травматичні методи хірургічного втручання.
Знімні ортодонтичні апарати показали свою низьку ефективність.
Застосування ортогнатичної хірургії дозволяє ефективно розв’язувати проблеми прикусу, але потребує високої кваліфікації хірурга, тривалого ретенційного періоду та ретельного диспансерного нагляду.
Тільки комплексний підхід в роботі команди лікарів в повній кооперації з батьками пацієнта дозволив нам досягнути прекрасного результату в надскладній ситуації.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

В. Єфименко, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

Кандидат медичних наук, доцент, завідувач кафедри хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії дитячого віку

О. Шафета, Національний медичний університет імені О.О. Богомольця

PhD, асистент кафедри дитячої хірургічної стоматології та щелепно-лицевої хірургії

Посилання

Mink van der Molen, A.B., van Breugel, J.M.M., Janssen, N.G., Admiraal, R.J.C., van Adrichem, L.N.A., Bierenbroodspot, F., Bittermann, D., van den Boogaard, M.-J.H., Broos, P.H., Dijkstra-Putkamer, J.J.M., et al. (2021). Clinical Practice Guidelines on the Treatment of Patients with Cleft Lip, Alveolus, and Palate: An Executive Summary. Journal of Clinical Medicine, 10(21): 4813. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm10214813.

de Sa Leitao Pinheiro, F.H., Drummond, R.J., Frota, C.M., Bartzela, T.N., dos Santos, P.B. (2020). Comparison of early and conventional autogenous secondary alveolar bone graft in children with cleft lip and palate: A systematic review. Orthodontics Craniofacial Research, 23(4): 385–397. DOI: https://doi.org/10.1111/ocr.12394.

Doucet, J.C., Russell, K.A., Daskalogiannakis, J., Mercado, A.M., Hathaway, R.R., Semb, G., et al. (2023). Early secondary alveolar bone grafting and facial growth of patients with complete unilateral cleft lip and palate. Cleft Palate-Craniofacial Journal, 60(6): 734–741. DOI: https://doi.org/10.1177/10556656221080990.

Chang, C.S., Wallace, C.G., Hsiao, Y.C., Chiu, Y.T., Pai, B.C.J., Chen, I.J., et al. (2016). Difference in the surgical outcome of unilateral cleft lip and palate patients with and without pre-alveolar bone graft orthodontic treatment. Scientific Reports, 6: 23597. DOI: https://doi.org/10.1038/srep23597.

Ma, L., Hou, Y., Liu, G., Zhang, T. (2021). Effectiveness of presurgical orthodontics in cleft lip and palate patients with alveolar bone grafting: A systematic review. Journal of Stomatology, Oral and Maxillofacial Surgery, 122(1): 13–17. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jormas.2020.07.010.

Meyer, S., Mølsted, K. (2013). Long-term outcome of secondary alveolar bone grafting in cleft lip and palate patients: a 10-year follow-up cohort study. Journal of Plastic Surgery and Hand Surgery, 47(6): 503–508. DOI: https://doi.org/10.3109/2000656X.2013.789036.

Russell, K., Long, R.E. Jr., Daskalogiannakis, J., Mercado, A., Hathaway, R., Semb, G., et al. (2016). A multicenter study using the SWAG scale to compare secondary alveolar bone graft outcomes for patients with cleft lip and palate. Cleft Palate-Craniofacial Journal, 53(2): 180–186. DOI: https://doi.org/10.1597/14-215.

Allareddy, V., Bruun, R., MacLaine, J., Markiewicz, M.R., Ruiz, R., Miller, M.A. (2020). Orthodontic preparation for secondary alveolar bone grafting in patients with complete cleft lip and palate. Oral and Maxillofacial Surgery Clinics of North America, 32(2): 205–217. DOI: https://doi.org/10.1016/j.coms.2020.01.003.

de Souza Freitas, J.A., Garib, D.G., Oliveira, M., de C.M.C. Lauris, R., de Almeida, A.L.P.F., Neves, L.T., et al. (2012). Rehabilitative treatment of cleft lip and palate: experience of the Hospital for Rehabilitation of Craniofacial Anomalies — USP (HRAC-USP) - Part 2: Pediatric Dentistry and Orthodontics. Journal of Applied Oral Science, 20(2): 268–281. DOI: https://doi.org/10.1590/s1678-77572012000200024.

Bittermann, G.K.P., de Ruiter, A.P., Janssen, N.G., Bittermann, A.J.N., van der Molen, A.M., van Es, R.J.J., et al. (2016). Management of the premaxilla in the treatment of bilateral cleft of lip and palate: what can the literature tell us? Clinical Oral Investigations, 20(2), 207–217. DOI: https://doi.org/10.1007/s00784-015-1589-y.

Liou, E.J.W., Chen, P.K.T., Huang, C.S., Chen, Y.R. (2004). Orthopedic intrusion of premaxilla with distraction devices before alveolar bone grafting. Plastic and Reconstructive Surgery, 113(3): 818–826. DOI: https://doi.org/10.1097/01.prs.0000105333.88945.08.

Meazzini, M., Lematti, L., Mazzoleni, F., Rabbiosi, D., Bozzetti, A., Brusati, R. (2010). Vertical excess of the premaxilla in bilateral cleft lip and palate patients: a protocol for treatment. Journal of Craniofacial Surgery, 21(2): 499–502. DOI: https://doi.org/10.1097/SCS.0b013e3181cffb4d.

Phadkule, S.S., Shivaprakash, G., Kumar, G.A., Shamnur, N. (2014). Customized appliance for intrusion and retraction of premaxilla in bilateral cleft palate patient. Journal of Indian Orthodontic Society, 48(4): 561–565. DOI: https://doi.org/10.1177/0974909820140809S.

Meazzini, M.C., Cohen, N., Autelitano, L., Radojicic, J. (2021). Non-surgical treatment of vertical excess of the premaxilla in growing bilateral cleft lip and palate patients. Int J Oral Maxillofac Surg, 50(12): 1576–1582. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijom.2021.04.012.

Meazzini, M.C., Cohen, N., Battista, V.M.A., Incorvati, C., Biglioli, F., Autelitano, L. (2022). Orthodontic pre grafting closure of large alveolar bony and soft tissue gaps. Cleft Palate-Craniofacial Journal, 59(3): 347–354. DOI: https://doi.org/10.1177/10556656211007697.

Wirthlin, J.O. (2017). The orthodontist’s role in the management of patients with cleft lip and palate undergoing alveolar bone grafting. Seminars in Orthodontics, 23(3), 268–278. DOI: https://doi.org/10.1053/j.sodo.2017.05.003.

Uzel, A., Benlidayı, M.E., Kürkçü, M., Kesiktaş, E. (2019). The effects of maxillary expansion on late alveolar bone grafting. Journal of Oral and Maxillofacial Surgery, 77(3): 607–614. DOI: https://doi.org/10.1016/j.joms.2018.07.022.

Ahn, H.W., Kim, S.J., Baek, S.H. (2021). Miniplate‐anchored maxillary protraction in adolescent patients with cleft lip and palate. Orthodontics & Craniofacial Research, 24(Suppl 1): 21–30. DOI: https://doi.org/10.1111/ocr.12446.

On, S.W., Baek, S.H., Choi, J.Y. (2018). Effect of long-term use of facemask with miniplate on maxillary protraction in patients with cleft lip and palate. Journal of Craniofacial Surgery, 29(2): 309–314. DOI: https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000004122.

Padwa, B.L. (2020). Alveolar bone graft without presurgical orthodontics. Webinar presented at: Third International Cleft Care Workshop. October 2–11, Chennai, India.

Schechter, J., Shetye, P.R. (2024). Orthodontic Treatment of Patients with Cleft Lip and Palate from Birth through Maturity. Seminars in Orthodontics. DOI: https://doi.org/10.1053/j.sodo.2024.09.006.

Cheng, L., Xia, K., Sun, W., Yu, L., Zhao, Z., Liu, J. (2024). Orthodontic camouflage treatment for a patient with bilateral cleft lip and palate. European Journal of Medical Research, 29: 119. DOI: https://doi.org/10.1186/s40001-023-01589-3.

Palikaraki, G., Makrygiannakis, M.A., Zafeiriadis, A.A., et al. (2021). The effect of facemask in patients with unilateral cleft lip and palate: A systematic review and meta-analysis. European Journal of Orthodontics, 43(1): 69–79. DOI: https://doi.org/10.1093/ejo/cjaa027.

Benitez, B.K., Brudnicki, A., Surowiec, Z., et al. (2022). Digital impressions from newborns to preschoolers with cleft lip and palate. JPRAS, 75(11): 4233–4242. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bjps.2022.08.015.

Padovano, W.M., Skolnick, G.B., Naidoo, S.D., et al. (2022). Long-term effects of nasoalveolar molding in patients with unilateral cleft lip and palate: A systematic review and meta-analysis. Cleft Palate-Craniofacial Journal, 59(4): 462–474. DOI: https://doi.org/10.1177/10556656211009702.

Jahanbin, A., Shafaee, H., Pahlavan, H., et al. (2022). Efficacy of bone-anchored maxillary protraction in cleft lip and palate patients. Journal of Craniofacial Surgery, 33(3): 777–782. DOI: https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000008972.

Monga, N., Kharbanda, O.P., Dave, H., et al. (2022). Presurgical infant orthopaedics and nasoalveolar molding. In: Kharbanda O.P. (Ed.), Cleft Orthodontics. Thieme, 101–117. DOI: https://doi.org/10.1055/b-0042-189212.

Kozelj, V. (2023). Presurgical orthopedic treatment before cheiloplasty in cleft lip and palate. Cleft Palate-Craniofacial Journal, 60(5): 1234–1240. DOI: https://doi.org/10.1597/1545-1569_1999_036_0515_cpbpot_2.3.co_2.

Abd El-Ghafour, M., Aboulhassan, M.A., Fayed, M.M.S., et al. (2021). 3D-Printed Nasoalveolar Molding Appliance in Unilateral Cleft Lip and Palate Infants. Cleft Palate-Craniofacial Journal, 58(2): 1370–1381. DOI: https://doi.org/10.1177/1055665620954321.

Shetye, P.R. (2024). Presurgical lip, alveolus, and nose approximation (PLANA) for infants with clefts. Journal of Craniofacial Surgery, 35(1): 45–50. DOI: https://doi.org/10.1097/SCS.0000000000010107.