Чинність клінічних діагностичних ознак при обстеженні осіб з підозрою на скронево-­нижньощелепні розлади за Гамбурзьким протоколом

Автор(и)

  • М. В. Шибінська Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна https://orcid.org/0009-0000-9150-7947
  • В. Ф. Макєєв Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна https://orcid.org/0000-0003-4841-8441

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-4-37

Ключові слова:

скронево-нижньощелепні розлади, клінічні й діагностичні ознаки, обстеження, Гамбурзький ­протокол

Анотація

Мета. Визначити валідність клінічних діагностичних ознак при обстеженні осіб з підозрою на скронево-нижньощелепні розлади за Гамбурзьким протоколом.
Матеріали та методи. Дослідження включало 60 пацієнтів зі скронево-нижньощелепними розладами (СНР) віком 20–69 років, серед яких 80 % становили жінки, а 63 % — особи 30–49 років. Діагностика передбачала загальне стоматологічне обстеження, Гамбурзький протокол, панорамну рентгенографію, КТ, МРТ (за показаннями) та аксіографію. Пацієнтів було розподілено на групи з м’язовими, суглобовими та комбінованими розладами.
Результати. Виявлено, що 51,67 % пацієнтів мали м’язові розлади, 16,67 % — суглобові, і 31,67 % — комбіновані. Серед пацієнтів з м’язовими розладами 77,4 % мали лише два симптоми, тоді як у комбінованих розладах симптоми були більш численними (36,8 % мали три, 31,6 % — чотири, 26,3 % — п’ять). Найчастішими симптомами були: біль при пальпації жувальних м’язів (100 % при м’язових і 94,7 % при комбінованих), наявність шумів у суглобах і порушення траєкторії відкривання рота (по 80 % при суглобових, по 78,9 % при комбінованих розладах). Симптом «передчасні контакти» спостерігався у понад 50 % пацієнтів усіх груп.
Висновки. Гамбурзький протокол є доцільним діагностичним тестом для попередньої експрес-діагностики скронево-нижньощелепних розладів, навіть за наявності лише двох симптомів, проба потребує подальшого ретельного обстеження пацієнта з залученням об’єктивних методів діагностики.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

М. В. Шибінська, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Лікар-стоматолог, аспірант

В. Ф. Макєєв, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, м. Львів, Україна

Доктор медичних наук, професор кафедри ортопедичної стоматології

Посилання

Costen, J. B. (1934). Syndrome of ear and sinus symptoms dependent upon disturbed function of the temporomandibular joint.

World Health Organization. (1978). International classification of diseases: [9th] ninth revision, basic tabulation list with alphabetic index. ISBN 9241541334. URL: https://iris.who.int/handle/10665/39473

World Health Organization. (1993). The ICD-10 classification of mental and behavioural disorders. World Health Organization. URL: https://iris.who.int/handle/10665/42980.

International classification of diseases 11th revision. 2022. Available at: https://icd.who.int/browsel1/l-m/en. Accessed April 10, 2022.

Kent, M. L., Tighe, P. J., Belfer, I., et al. (2017). The ACTION-APS-AAPM pain taxonomy (AAAPT) multidimensional approach to classifying acute pain conditions. Pain Med, 18(5), 479–58. DOI: https://doi.org/10.1093/pm/pnx019.

International classification of orofacial pain, 1st edition (ICOP). (2020). Cephalalgia, 40(2), 129–221. DOI: https://doi.org/10.1177/0333102419893823.

Okeson, J. P. (2019). Management of temporomandibular disorders and occlusion. 8th edition. St. Louis: Mosby.

Dworkin, S. F, Le Resche, L. (1992). Research diagnostic criteria for temporomandibular disorders: review, criteria, examinations and specifications, critique. J Craniomandib Disord, 6(4), 301–55. PMID: 1298767.

Schiffman, E., Ohrbach, R., Truelove, E., et al. (2014). Diagnostic criteria for temporomandibular disorders (DC/CHP) for clinical and research applications: recommendations of the international RDC/CHP consortium network* and orofacial pain special interest. J Oral Facial Pain Headache, 28(1), 6–27. DOI: https://doi.org/10.11607/jop.1151.

Freeman, R., Edwards, R., Baron, R., et al. (2019). AAPT diagnostic criteria for peripheral neuropathic pain: focal and segmental disorders. J Pain, 20(4), 369–93. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jpain.2018.10.002.

Marc Schmitter, Bodo Kress, Michael Leckel, Volkmar Henschel, Brigitte Ohlmann, Peter Rammelsberg. (2028). Validity of temporomandibular disorder examination procedures for assessment of temporomandibular joint status. Am J Orthod Dentofacial Orthop, 133(6), 796–803. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ajodo.2006.06.022.

Jennifer Reneker, Jaime Paz, Christopher Petrosino, Chad Cook. (2011). Diagnostic Accuracy of Clinical Tests and Signs of Temporomandibular Joint Disorders: A Systematic Review of the Literature. J Orthop Sports Phys Ther, 41(6), 408–16. DOI: https://doi.org/10.2519/jospt.2011.3644.

Semchyshyn, Ya. O., Shybinska, M. V. (2024). Familiarization of dentists with the problems of temporomandibular disorders on the example of the Lviv region of Ukraine. Actual Dentistry, 1, 111–117. [ Семчишин, Я. О., Шибінська, М. В. (2024). Ознайомлення стоматологів з проблемами скронево-нижньощелепних розладів на прикладі Львівської області України. Сучасна стоматологія, 1, 111–117. ]. DOI: https://doi.org/10.33295/1992-576X-2024-1-112

##submission.downloads##

Опубліковано

08.09.2025

Як цитувати

Шибінська, М. В. ., & Макєєв, В. Ф. (2025). Чинність клінічних діагностичних ознак при обстеженні осіб з підозрою на скронево-­нижньощелепні розлади за Гамбурзьким протоколом. Cучасна стоматологія, (4), 37–43. https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-4-37

Номер

Розділ

ГНАТОЛОГІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають

1 2 > >>