Аналіз розповсюдженості Ponticulus posticus на задній дузі першого шийного хребця в асимптоматичних ортодонтичних пацієнтів

М. С. Дрогомирецька; Ю. В. Ткаченко; Р. С. Аршинніков

doi:10.33295/1992-576X-2025-5-69

Автор(и)

М. С. Дрогомирецька Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Щупика, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0002-5646-8791
Ю. В. Ткаченко Національний університет охорони здоров’я України імені П.Л. Щупика, Київ, Україна https://orcid.org/0000-0001-9492-9619
Р. С. Аршинніков Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Щупика, Київ, Україна

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-5-69

Ключові слова:

Ponticulus posticus, аномалія Кіммерлі, латеральна цефалометрія, зубощелепні аномалії

Анотація

Мета дослідження: аналіз поширеності ponticulus posticus (РР) на цифрових латеральних ТРГ асимптоматичних ортодонтичних пацієнтів.
Матеріали та методи. Було проаналізовано 826 цифрових латеральних ТРГ пацієнтів віком 6–44 років, що звернулись на консультацію у 2022–2025 р. на кафедру ортодонтії Національного університету охорони здоров’я імені П. Л. Шупика. З них були відібрані 179 латеральних ТРГ з рентгенологічними ознаками РР на задній дузі Атланта.
Результати. PP був виявлений у 21,67 % (179 з 826) осіб, з яких 65,36 % (117 з 179) жіночої статі та 34,64 % (62 з 179) чоловічої. В період раннього змінного прикусу РР зустрічався у 16,2 % (29 з 179 осіб), в період пізнього змінного прикусу — у 11,17 % (20 зі 179 осіб), в період постійного прикусу — у 72,63 % (130 зі 179 осіб). При розподілі РР по типах за Nedelcu et al. (за спаданням): тип I був виявлений у 71 особи (39,66 %), тип IIІ — спостерігався у 43 осіб (24,02 %); тип V — у 30 осіб (16,76 %), тип ІІ — у 25 осіб (13,97 %) та тип ІV — у 2 осіб (1,12 %).
Висновок. Хоча в дослідженні аналізувалися латеральні ТРГ безсимптомних пацієнтів, відомо, що РР може викликати симптоми вертебро-базилярної недостатності, тому на ортодонтичному прийомі лікар має бути настороженим з цього приводу та залучати до діагностики лікарів-неврологів; РР є достатньо розповсюдженою варіацією Атланта і складає майже 22 %; латеральна ТРГ може служити базовим скринінговим інструментом виявлення РР для діагностики симптомів болів голови та шиї.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Bagherpour, A., Motaharian, B., Lal Alizadeh F., Valizadeh, M., & Hosseini K. (2024). Prevalence of Ponticulus Posticus among Orthodontic Patients of Iranian Population by Lateral Cephalogram. Med J Islam Repub Iran, 38:75. PMID: 39399611. DOI: https://doi.org/10.47176/mjiri.38.75.

Dadgar, S., Alimohamadi, M., Rajabi, N., Rakhshan, V., & Sobouti, F. (2021). Associations among palatal impaction of canine, sella turcica bridging, and ponticulus posticus (atlas arcuate foramen). Surg Radiol Anat, 43(1), 93–99. PMID: 32816070. DOI: https://doi.org/10.1007/s00276-020-02548-x.

Elliott, R. E., & Tanweer, O. (2014). The prevalence of the ponticulus posticus (arcuate foramen) and its importance in the Goel-Harms procedure: meta-analysis and review of the literature. World Neurosurg, 82(1-2):e335-43. PMID: 24055572. DOI: https://doi.org/10.1016/j.wneu.2013.09.014.

Houman Avin. (2024). Review of Ponticulus Posticus, a Bony Anomaly of the Atlas Bone, Using Cone-Beam Computed Tomography and Lateral Cephalograms. EC Dental Science, 23(3), 01–08. URL: https://ecronicon.net/assets/ecde/pdf/ECDE-23-02127.pdf

Huang, D. G., Hao, D. J., Fang, X. Y., Zhang, X. L., He, B. R., & Liu, T. (2015). Ponticulus posticus. Spine J, 15(11), e17–19. PMID: 26096481. DOI: https://doi.org/10.1016/j.spinee.2015.06.040.

Kamath, G., et al. (2022). Prevalence of Ponticulus Posticus (PP): A Cross-Sectional Study Using Digitized Lateral Cephalograms. J Dental Sci, 7(2), 000337. DOI: https://doi.org/10.23880/oajds-16000337.

Kim, K. H.; Park, K. W.; Manh, T. H.; Yeom, J. S.; Chang, B. S.; & Lee, C.K. (2007). Prevalence and morphologic features of ponticulus posticus in Koreans: Analysis of 312 radiographs and 225 three-dimensional CT scans. Asian Spine J, 1(1), 27–31. PMID: 20411149. DOI: https:/doi.org/10.4184/asj.2007.1.1.27.

Magat, G., & Akyuz, M. (2023). A Study Evaluating the Prevalence of the Bony Bridge in the Atlas Posterior Arch in a Turkish Population. Gevher Nesibe Journal of medical and health sciences, 8(3), 524–529. DOI: https://doi.org/10.5281/zenodo.8206443.

Mokhtari, N., Ashtari, F., Razavi, M., & Ghaffari, R. (2022). Prevalence and characteristics of ponticulus posticus and its association with cervicogenic headache and migraine: A lateral cephalometric study. J Res Med Sci, 27:61. PMID: 36353341. DOI: https://doi.org/10.4103/jrms.jrms_384_21.

Najmuddin, M. (2022). Prevalence of ponticulus posticus on the posterior arch of the atlas in symptomatic and asymptomatic patients. Oral Radiol, 38(4), 527–533. PMID: 35088221. DOI: https://doi.org/10.1007/s11282-021-00583-x.

Nedelcu, A. H., Hutanu, A., Nedelcu, I., Partene Vicoleanu S., Statescu, G., Gavril, L., Haliciu, A. M., Ursaru, M., Tarniceriu, C. C. (2023). The Prevalence and Morphology-Wise Demographic Distribution of Ponticulus Posticus on CT Scans-A Retrospective Observational Study. Medicina (Kaunas), 59(4), 650. PMID: 37109607. DOI: https://doi.org/10.3390/medicina59040650.

Ratnaparkhi, M. M., Pokharkar, P. M., Mhapuskar, A., Hiremutt, D. R., Jain, R., & Telrandhe, N. V. (2020). Co‑relation between presence of ponticulus posticus on the lateral cephalogram with cervical pain and vertigo. Eur J Mol Clin Med, 7(8), 4047–53. URL: https://www.researchgate.net/publication/362518123.

Іszewski, R., Issa, J., & Odri, G.-A. (2023). A New Classification of the Morphology of Complete Ponticulus Posticus on Cone Beam Computed Tomography. Diagnostics, 13(18), 3009. DOI: https://doi.org/10.3390/diagnostics13183009.

M. Je. Polishchuk, A. V. Muravskyi, O. M. Honcharuk, & M. B. Vyval. (2022). Kimmerle anomaly as a cause of extravasal compression of the vertebral artery. Ukrainian Interventional Neuroradiology and Surgery, 42(4), 14-19. [Поліщук М. Є., Муравський А. В., Гончарук О. М., Виваль М. Б. (2022). Аномалія Кіммерлі як причина екстравазальної компресії хребтової артерії. Українська Інтервенційна Нейрорадіологія та Хірургія, 42(4), 14–19.]. DOI: https://doi.org/10.26683/2786-4855-2022-4(42)-14-19. [in Ukrainian].