Взаємозв’язок фізико-хімічних і біохімічних показників ротової рідини з патологією пародонту у дітей із дистальною оклюзією та порушеною функцією дихання

К. М. Лихота; К. А. Ватага

doi:10.33295/1992-576X-2025-5-101

Автор(и)

К. М. Лихота Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-0912-6470
К. А. Ватага Національний університет охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика, м. Київ, Україна https://orcid.org/0009-0006-5740-5924

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-5-101

Ключові слова:

дистальна оклюзія, патологія пародонту, порушення дихання, ротова рідина, pH слини, слиновиділення, в’язкість, загальний білок, лізоцим, діти

Анотація

Вступ. Дистальна оклюзія (ДО) — поширена аномалія у дітей, пов’язана з генетикою, шкідливими звичками та порушеннями дихальної системи. Хронічне ротове дихання змінює pH слини, знижує її захисні функції, сприяючи накопиченню нальоту та дисбіозу. Це призводить до карієсу та запальних захворювань пародонту, що може поглиблювати аномалії прикусу та ускладнювати ортодонтичне лікування.
Мета: вивчити взаємозв’язки між показниками ротової рідини (pH, об’єм/швидкість слиновиділення, в’язкість, загальний білок, активність лізоциму) та патологією пародонту у дітей із ДО та порушеним диханням, а також обґрунтувати міждисциплінарний підхід до діагностики та лікування.
Матеріал і методи. Дослідження охопило 167 дітей (6–14 років) з ДО, розділених на дві вікові групи: І (6–9 років, n = 88) та ІІ (10–14 років, n = 79). Контрольні підгрупи (по 15 дітей) були без аномалій прикусу, патологій пародонту чи дихання. Патологія пародонту виявлена у 47,7 % (І група) та 60 % (ІІ група) дітей. Проводився аналіз фізико-хімічних та біохімічних показників ротової рідини (РР).
Результати. Дослідження виявило значні зміни показників ротової рідини (РР) у дітей із дистальною оклюзією (ДО), особливо за наявності супутньої патології пародонту та порушень дихання.
Спостерігалося зниження pH: у молодшій групі до 6,5 ± 0,2 (проти 7,0 ± 0,1 у контролі), а у старшій до 6,4 ± 0,2 (проти 7,3 ± 0,2 у контролі). Також відзначено зменшення об’єму (до 1,0 ± 0,2 мл/год) та швидкості слиновиділення (до 0,15 ± 0,03 мл/хв) в обох вікових групах.
Паралельно зафіксовано підвищення в’язкості: у молодшій групі до 1,5 ± 0,2 умовних одиниць, у старшій до 1,6 ± 0,2 умовних одиниць. Концентрація загального білка також зростала: у молодшій групі до 1,3 ± 0,3 мг/мл, у старшій до 1,4 ± 0,3 мг/мл. При цьому активність лізоциму була знижена: у молодшій групі до 12,0 ± 3,3 мкг/мл, а у старшій до 11,1 ± 3,3 мкг/мл. Ці дані вказують на ослаблення місцевого захисту та посилення запалення, що прогресує з віком.
Висновок. Результати підкреслюють необхідність комплексного міждисциплінарного підходу до діагностики та лікування дистальної оклюзії у дітей, включаючи корекцію дихальної функції та стану пародонту, для запобігання прогресу патології.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Drohomyretska, M. S., & Abu Sulaiman Mohammed Sadek. (2022). Evaluation of anthropometric and cephalographic parameters in patients with distal bite with normal and impaired external respiratory function. Stomatological Bulletin, 120(3), 83–92. [ Дрогомирецька, М., Мохаммед Садек, А. С. (2022). Оцінка антропометричних та цефалографічних показників у пацієнтів із дистальним прикусом при нормальній та порушеній функції зовнішнього дихання. Вісник стоматології, 120(3), 83–92]. DOI: https://doi.org/10.35220/2078-8916-2022-45-3.14.

Drohomyretska, M. S., & Sadek A. S. M. (2022). Assessment of functional indicators in children with class II Malocclusion with normal, and impaired external respiratory function assessed with spirometry. Actual Dentistry, (5–6), 46–51. [Дрогомирецька, М., Садек, А. С. М. (2022). Оцінка функціональних показників у дітей з неправильним прикусом ІІ класу з нормальною та порушеною функцією зовнішнього дихання за допомогою спірометрії. Сучасна стоматологія, (5–6), 46–51]. DOI: https://doi.org/10.33295/1992-576X-2022-5-6-46.

Lykhota, K., & Vataha, K. (2024). Prevalence of periodontal tissue pathology in children with different types of pathological occlusion. Oral and General Health, 5(3), 127–134. [Лихота, К., & Ватага, К. (2024). Поширеність патології тканин пародонта в дітей із різними типами патологічного прикусу. Oral and General Health, 5(3), 127–134]. DOI: https://doi.org/10.22141/ogh.5.3.2024.201.

Smagliuk, L., & Dmytrenko, M. (2020). Distal occlusion and dental crowding: treatment strategy. Ukrainian Dental Almanac, (2), 103–108. [Смаглюк, Л., & Дмитренко, М. (2020). Дистальна оклюзія і скупченість зубів: стратегія лікування. Український стоматологічний альманах, (2), 103–108]. DOI: https://doi.org/10.31718/2409-0255.2.2020.16.

Oliveira, A. D. C., Guedes, J. P., Cordeiro, B. C. V., & Souza, A. D. S. (2022). Prevalence of oral habits and their association with malocclusion in children and adolescents: A systematic review and meta-analysis. International Journal of Pediatric Otorhinolaryngology, 159, 111162. DOI: https://doi.org/10.1016/j.ijporl.2022.111162.

Goyal, A., Singh, N., & Aggarwal, M. (2023). Association of breathing pattern and malocclusion: A systematic review. Journal of Clinical Pediatric Dentistry, 47(3), 195–204. DOI: https://doi.org/10.17796/1053-4628-47.3.195.

D’Apuzzo, F., Rullo, R., D’Antò, V., Monsurrò, A., Cantile, T., & Di Grazia, M. A. (2022). Correlation between craniofacial morphology and upper airway dimensions in children with Class II malocclusion: A systematic review. European Journal of Orthodontics, 44(2), 174–185. DOI: https://doi.org/10.1093/ejo/cjab070.

Srivastava, N., Sharma, S., & Bhardwaj, A. (2022). Correlation of different skeletal patterns with pharyngeal airway dimensions: A systematic review. Journal of Clinical Orthodontics, 56(8), 499–507.

Volosovets, T. M. Primary prevention of dental diseases in the work of a family doctor. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2014_1_23 [In Ukrainian.] [Волосовець, Т. М. Первинна профілактика стоматологічних захворювань в роботі сімейного лікаря / Волосовець, Т. М., Дорошенко, О. М., Дорошенко, М. В. 2014. № 1. http://nbuv.gov.ua/UJRN/vndt_2014_1_23].

Bida V. І., Doroshenko O. M., Volosovets T. M., Leonenko P. V., Omelianenko O. A., Doroshenko M. V., & Andrusenko A. S. (2023). Prospects for the introduction of training to improve knowledge, skills and practical skills in the specialty “Dentistry” for family doctors at the Department of Orthopedic Dentistry of the National University of Health of Ukraine named after P. L. Shupyk. Actual Dentistry, (4), 72. [Біда, В. І., Дорошенко, О. М., Волосовець, Т. М., Леоненко, П. В., Омельяненко, О. А., Дорошенко, М. В., & Андрусенко, А. С. (2023). Перспективи впровадження навчання по удосконаленню знань, умінь та практичних навиків за фахом «Стоматологія» у сімейних лікарів на кафедрі ортопедичної стоматології НУОЗ України імені П. Л. Шупика. Сучасна стоматологія, (4), 72]. DOI: https://doi.org/10.33295/1992-576X-2023-4-72.

Doroshenko, O. M. (2011). The effect of comfort gel on the degree of oral dysbiosis during the period of adaptation to removable dentures. Bulletin of Problems of Biology and Medicine, 1(1), 243–246. [Дорошенко, О. М. (2011). Вплив гелю комфорт на ступінь дисбіозу ротової порожнини в період адаптації до знімних протезів. Вісник проблем біології і медицини, 1(1), 243–246].

Izidoro, C., Botelho, J., Machado, V., Reis, A. M., Proença, L., Castro Alves, R., & Mendes, J. J. (2022). Revisiting standard and novel therapeutic approaches in halitosis: A review. International Journal of Environmental Research and Public Health, 19(18), 11303. DOI: https://doi.org/10.3390/ijerph191811303.

Zhu, J., Chen, H., Chen, X., Li, X., Wu, T., Yan, X., ... & Chen, Y. (2023). The impact of mouth breathing on oral health: A review. Journal of Oral Science, 65(1), 1–7. DOI: https://doi.org/10.2334/josnusd.22-0331.

Krishna M. Shivakumar, Gowthami Mahendran, & Jessica A. Brown. (2024). Locked Nucleic Acid Oligonucleotides Facilitate RNA•LNA-RNA Triple-Helix Formation and Reduce MALAT1. International Journal of Molecular Sciences, 25(3), 1630. DOI: https://doi.org/10.3390/ijms25031630.

Toodeh-Zaeim, M. H., & Ravanmehr, H. (2023). Oral health status and salivary properties among children before and after tonsillectomy. Frontiers in Dentistry, 20, 24. DOI: https://doi.org/10.18502/fid.v20i24.13168.

Soares, M. E. D. C., Ramos-Jorge, J., Lima, L. J. S., Moreira, L. V., Fernandes, I. B., Ramos-Jorge, M. L., & Galo, R. (2024). Mouth breathing is associated with a higher prevalence of anterior dental caries in preschool children. Brazilian Oral Research, 38, e057. DOI: https://doi.org/10.1590/1807-3107bor-2024.vol38.0057.

Tkachenko, P., Popelo, Y., Lokhmatova, N., Dolenko, O., Bilokon, S., Korotych, N., & Dubrovina, O. (2025). Characteristic features of the clinical course of chronic parenchymal mumps in children during exacerbation. Ukrainian Dental Almanac, (2), 65–70. [Ткаченко, П., Попело, Ю., Лохматова, Н., Доленко, О., Білоконь, С., Коротич, Н., & Дубровіна, О. (2025). Характерологічні особливості клінічного перебігу хронічного паренхіматозного паротиту в дітей у період загострення. Український стоматологічний альманах, (2), 65–70]. DOI: https://doi.org/10.31718/2409-0255.2.2025.13.

C.B.E.G. Triana, Ahlam Hibatulla Ali, & Ileana Bárbara Grau León. (2016). Mouth breathing and its relationship to some oral and medical conditions: Physiopathological mechanisms involved. Revista Habanera de Ciencias Médicas, 15(2), 200–212. URL: https://www.researchgate.net/publication/318927133_Mouth_breathing_and_its_relationship_to_some_oral_and_medical_conditions_Physiopathological_mechanisms_involved.

Feng Xu , Laura Laguna , Anwesha Sarkar. (2019). Aging-related changes in quantity and quality of saliva: Where do we stand in our understanding? J Texture Stud, 2019, 50(1), 27–35. DOI: https://doi.org/10.1111/jtxs.12356.