Порівняльна оцінка уражень тканин щелепно-лицевої ділянки при застосуванні орофаціального пірсингу

Анотація

Анотація. Пірсинг орофаціальної ділянки широко поширений серед молоді як форма самовираження та естетичної модифікації. Найчастіше проколи виконують на язику, губах та вуздечках, що пов’язано з ризиком стоматологічних ускладнень, як-от запальні зміни, рецесія ясен, ушкодження зубів та м’яких тканин, а також системні інфекції, включно з ендокардитом і вірусними хворобами.
Мета: проведення порівняльної оцінки уражень пародонту та м’яких тканин порожнини рота, що виникають унаслідок застосування орофаціального пірсингу різної локалізації та виготовленого з різних стоматологічних сплавів.
Результати. Найчастіші локалізації проколів: язик — 42,7 %, нижня губа — 23,5 %, верхня губа — 16,2 %, вуздечка верхньої губи — 17,6 %. Частота ускладнень залежала від матеріалу прикраси: медична сталь — 76,2 %, титан — 22,2%, срібло — 23,1 %, золото — 31,3 %, алергії спостерігалися лише при сталі (4,8 %). Перифокальні запальні зміни найчастіше виникали при сталевих прикрасах (22,7 %), найменше — при титанових (5,9 %) та золотих (4,6 %). Локалізація пірсингу суттєво не впливала на ускладнення, проте язик асоціювався з більшою кількістю запальних реакцій. Гігієна (OHI-S) та запалення ясен (PMA) були гіршими при сталі (OHI-S 1,87 ± 0,16; PMA 10,81 ± 0,42) порівняно з золотом, сріблом і титаном (p < 0,05). Запальні зміни ясен спостерігалися у 72 %, рецесія — у 96 %, середня глибина — 1,47 мм; при пірсингу язика рецесія формувалася переважно з язикової поверхні, при пірсингу губ — з боку контакту з яснами.
Висновок. Пірсинг орофаціальної ділянки підвищує ризик місцевих ускладнень, як-от запальні зміни, рецесія ясен та ушкодження м’яких тканин. Найбільша частота ускладнень спостерігалася при медичній сталі (76,2 %), тоді як найкращу біосумісність мали титан і золото.