Особливості м’язово-функціональної активності язика у пацієнтів дитячого віку з дистальним прикусом
DOI:
https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-6-27Ключові слова:
сила тиску язика, ортодонтичне лікування, ковтання, коефіцієнт кореляції, протрузія, ретрузіяАнотація
Актуальність. Оцінити силу тиску язика на оточуючі структури зубощелепного апарату є важливим завданням науковців. Сили, що створюються м’язами язика, губ і щік, діють на зубні ряди, тим самим підтримують форму та стабільність прикусу. З метою раціональної діагностики та ортодонтичного лікування доцільно встановити та врахувати їхні кореляційні зв’язки. Оскільки дистальний прикус є найпоширенішою зубощелепною деформацією, необхідно дослідити параметри м’язово-функціональної активності язика у пацієнтів із зазначеною патологією.
Мета дослідження: оцінити розподіл тиску язика на довкільні ділянки порожнини рота та проаналізувати взаємозв’язки між величинами тиску у різних зонах вимірювання для виявлення функціональних м’язових особливостей язика у пацієнтів дитячого віку з дистальним прикусом.
Матеріали та методи. Предметом аналізу були результати обстеження 31 пацієнта віком від 5 до 12 років із дистальним прикусом. Вимірювання сили тиску язика (F, H) у визначених зонах верхньої та нижньої щелеп проводили із застосовуванням плівкового датчика сили FlexiForce. Аналогово-цифрове перетворення сигналу датчика відбувалося із застосуванням електронного пристрою на базі модуля мікроконтролера Arduino Nano та за допомогою програмного забезпечення SerialSlot.
Результати. Аналіз тиску у момент, коли пацієнту рекомендували тиснути язиком на датчик та під час ковтання, показав значну варіабельність даних у різних зонах вимірювання. У момент, коли пацієнтам рекомендували тиснути язиком на датчик, найбільший тиск спостерігали на лінгвальну поверхню нижнього зубного ряду. Отриманий топографічний патерн розподілу максимального тиску язика охоплює фронтально-парасагітальний та бічний сегменти нижньої щелепи й може потенційно впливати на оклюзію. Виявлене підвищення тиску вздовж лінгвального контуру нижньої дуги може зображати адаптивний механізм перерозподілу м’язового навантаження, спрямований на стабілізацію нижнього зубного ряду в умовах порушеного язиково-дентального балансу у пацієнтів із дистальним прикусом. Встановлені вагомі відмінності у більшості зон вимірювання за наявності у пацієнтів протрузії або ретрузії фронтальної групи зубів як у момент, коли пацієнтам рекомендували тиснути язиком на датчик, так і під час ковтання, можуть свідчити про специфічну кінематику його рухів із відповідним потенційним впливом на оклюзію.
Висновки. Розподіл сили тиску язика у дітей із дистальним прикусом має характерні особливості, які можуть бути наслідком пристосувальних механізмів до зміненого положення щелеп, що має важливе значення для клінічної практики, оскільки може бути використано для комплексної оцінки ортодонтичного статусу пацієнтів та розроблення оптимальної стратегії лікування. Ця стратегія має враховувати стан м’язового балансу язика разом з іншими потенційними етіологічними факторами, що здатні провокувати розвиток оклюзійних порушень.
Завантаження
Посилання
Melnyk, A. O., Kaniura, O. А., & Filonenko, V. V. (2024). Macroglossia: signs, symptoms, methods of diagnostic and treatment, influence on the formation of dentognathic deformations. Stomatological Bulletin, 129(4), 164–173. DOI: https://doi.org/10.35220/2078-8916-2024-54-4.30
Melnyk, A., & Filonenko, V. (2023). Clinical and Phonetic Features of Dentognathic Deformations, Their Orthodontic Treatment. In: Ardelean L.C. and Rusu L-C.C., editors. Human Teeth – From Function to Esthetics. UK: IntechOpen; pp. 315–333. DOI: https://doi.org/10.5772/intechopen.109636
Deshkar, M., Thosar, N. R., Kabra, S. P., Yeluri, R., & Rathi, N. V. (2024). The influence of the tongue on the development of dental malocclusion. Cureus, 16(5):e61281. DOI: https://doi.org/10.7759/cureus.61281
Kuwajima, Y., Kim, G., Ishida, Y., Matsumoto, S., Ogawa, K., Shimpo, R., Shimpo, J., Nagasaki, H., Nagai, S., & Chen, C.-Y. (2022). Tongue pressure declines early on in patients with malocclusion. Applied Sciences, 12(9):4618. DOI: https://doi.org/10.3390/app12094618
Gabren Syller, A., & Iwanowski, M. (2025). Tongue resting position. URL: https://adentis.pl/en/services/language-is-your-friend/tongue-resting-position/
Kutti Sridharan G., & Rokkam, V. R. (2023). Macroglossia. StatPearls. URL: https://www.ncbi.nlm.nih.gov/books/NBK560545/
Ali, A. A. (2023). Tongue thrust: a review. URL: https://codental.uobaghdad.edu.iq/wp-content/uploads/sites/14/2023/12/Athraa-Ameer.pdf
Smaglyuk, L. V., Trofymenko, M. V., & Liakhovska, A. V. (2023). Enhancing orthodontic treatment for patients with swallowing and speech disorders. Actual Problems of the Modern Medicine: Bulletin of Ukrainian Medical Stomatological Academy, 23(4), 312–317. DOI: https://doi.org/10.31718/2077-1096.23.4.312
Voloshina, L., Dvornyk, V., Skikevych, M., Tkachenko, P., Bilokon, S., & Avetikov, D. (2025). The influence of anatomical and physiological features of the tongue on the disturbance of articulative and oral kinetic praxis in the presence of dentofacial anomalies. Ukrainian Dental Almanac, (2), 40–44.. DOI: https://doi.org/10.31718/2409-0255.2.2025.08
Khetsuriani, M. (2024). Correct tongue position. [Хецуріані М. (2024). Правильне положення язика]. URL: https://cis.ua/ua/articles/ortodontiya/pravilne-polozhennya-yazika/
Achmad, H., Areni, I. S., Sumintarti, S., Ramadhany, S., Ardiansya, R., Edy, S., & Kuandinata, W. (2025). Detection of lip, tongue, masseter, and temporalis muscle contractions with electromyography tools as an early diagnostic medium for dentoalveolar malocclusion. Eur J Dent, 19(4), 998–1007. DOI: https://doi.org/10.1055/s-0044-1795124
Fujita, Y., Masuda, S., Takeshima, T., & Fujimoto, M. (2024). Association between low tongue pressure and physical abnormalities in adolescent and young adult women: a cross-sectional study. Children, 11(12):147811. DOI: https://doi.org/10.3390/children11121478
Kurabeishi, H., Tatsuo, R., Makoto, N., & Kazunori, F. (2018). Relationship between tongue pressure and maxillofacial morphology in Japanese children based on skeletal classification. Journal of Oral Rehabilitation, 45(9), 684–691. DOI: https://doi.org/10.1111/joor.12680
Lee, Y. S., Ryu, J., Baek, S. H., Lim, W. H., Yang, I. H., Kim, T. W., & Jung, S. K. (2021). Comparative analysis of the differences in dentofacial morphology according to the tongue and lip pressure. Diagnostics, 11(3), 503. DOI: https://doi.org/10.3390/diagnostics11030503
Tsujimoto, K., Takahashi, K., Shibuya, T., & Komasa, Y. (2012). Effect of body position on tongue movement during swallowing. Journal of Osaka Dental University, 46(1), 147–156. DOI: https://doi.org/10.18905/jodu.46.1_147
Yu, M., & Gao, X. (2019). Tongue pressure distribution of individual normal occlusions and exploration of related factors. Journal of Oral Rehabilitation, 46(3), 249–256. DOI: https://doi.org/10.1111/joor.12741
Doroshenko, S. I., & Savonik, S. M. (2020). The prevalence od’s dento-maxillaire anomalies in children aged 4–17 years. Actual Dentistry, (5), 70. [Дорошенко С. І., Савонік С. М. (2020). Поширеність зубощелепних аномалій у дітей віком 4–17-ти років. Сучасна стоматологія, 5, 70]. DOI: https://doi.org/10.33295/1992-576X-2020-5-70
Martins, F. A., Motta, A. R., Neves, L. S., & Furlan, R. M. (2023). Evaluation of the maximum tongue and lip pressure in individuals with Class I, II, or III Angle malocclusions and different facial types. CoDAS, 35(5):e20220102. DOI: https://doi.org/10.1590/2317-1782/20232022102
Rosa, R. R., Bueno, M. D., Migliorucci, R. R., Brasolotto, A. G., Genaro, K. F., & Berretin-Felix, G. (2020). Tongue function and swallowing in individuals with temporomandibular disorders. Journal of Applied Oral Science, 28: e20190355. DOI: https://doi.org/10.1590/1678-7757-2019-0355
Graber, T. M. (1963). The “Three M’s”: muscles, malformation, and malocclusion. American Journal of Orthodontics, 49(6), 418–450. DOI: https://doi.org/10.1016/0002-9416(63)90167-2
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2025 ТОВ «Видавничий будинок “Експерт”»
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
