Визначення електрокінетичної рухливості ядер клітин букального епітелію з орофаціальним пірсингом, виготовленим із різних стоматологічних металів

Н. М. Савельєва; П. О. Шатов

doi:10.33295/1992-576X-2025-6-55

Автор(и)

Н. М. Савельєва Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна https://orcid.org/0000-0002-9670-0997
П. О. Шатов Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна https://orcid.org/0009-0001-2454-6994

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2025-6-55

Ключові слова:

електрокінетична рухливість, букальний епітелій, орофасціальний пірсинг, електронегативність ядер, ротова рідина, рН, ополіскувач, кислотно-лужний баланс, біосумісність

Анотація

Електрокінетична рухливість ядер букального епітелію — перспективний неінвазивний метод оцінки стану мембран і метаболізму клітин. Показники поверхневого заряду зображають диференціацію, проліферацію, апоптоз та активність ферментів і дозволяють виявляти ранні порушення гомеостазу під впливом локальних та системних факторів. Букальний епітелій доступний і відновлюваний, що забезпечує багаторазовий моніторинг без інвазивних процедур, що важливо для спортсменів, дітей та пацієнтів із хронічними ураженнями слизової.
Мета: визначити вплив матеріалу орофасціального пірсингу на електрокінетичну рухливість ядер клітин букального епітелію та кислотно-лужний стан ротової рідини, а також оцінити ефективність запропонованого ополіскувача у пацієнтів із пірсингом.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 95 осіб: 68 з орофаціальним пірсингом (основна група) та 27 без пірсингу (контроль). Основну групу поділено за матеріалом пірсингу: медична сталь (316L), золотий сплав (585), титановий (ASTM F-136) і срібний (925). Електрокінетичну рухливість ядер клітин букального епітелію визначали методом В. Г. Шахбазова (1986) — шляхом електрофорезу клітин, отриманих зі слизової щоки, в ізотонічному розчині NaCl. Результати виражали у % ядер, що зміщувались під дією електричного поля. Кислотно-лужний стан ротової рідини вимірювали портативним іонометром натще у 3-й, 7-й, 15-й та 30-й день. Пацієнти основної групи використовували ополіскувач 1 раз на добу протягом 30 днів, після чого повторно визначали рН. Статистичну обробку проводили з використанням t-критерію Стьюдента (p < 0,05).
Результати. Однофакторний дисперсійний аналіз показав, що матеріал пірсингу значно впливає на електропровідність ядер букального епітелію (ЕКПЯ КБЕ, F > 5, p < 0,001). Найнижчий показник зафіксовано у пацієнтів з пірсингом у 1-й підгрупі — 43,17 % (p < 0,001), помірне зниження — у 2-й — 62,78 % та 3-й — 63,34 % підгрупах (p < 0,001), тоді як у 4-й підгрупі не відрізнялося від контролю — 71,29 %, (p > 0,05). Початковий рН ротової рідини був фізіологічним (6,00–6,22) та однорідним (p > 0,05). У перші дні спостерігалося тимчасове зниження рН у 1-й і 3-й підгрупах, яке частково нормалізувалося до 30-го дня (6,38–6,74). Після використання ополіскувача рН стабілізувався і поступово зростав, особливо у 2-й і 4-й підгрупах (+0,4–0,48 одиниць, p < 0,05). Амплітуда коливань рН зменшилася з 0,6–0,8 до 0,3–0,4 одиниць, що свідчить про покращення буферних властивостей ротової рідини (p < 0,01).
Висновок. Матеріал пірсингу впливає на електрокінетичну рухливість ядер букального епітелію: медична сталь викликає виражене зниження ЕКПЯ КБЕ, золотий і титановий сплави — помірний ефект, срібло не впливає. Початковий рН ротової рідини був фізіологічним, але у перші дні спостерігалися коливання, які нормалізувалися до кінця спостереження. Застосування ополіскувача стабілізує рН і покращує буферні властивості ротової рідини.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Біографії авторів

Н. М. Савельєва, Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

Професор кафедри стоматології

П. О. Шатов, Харківський національний медичний університет, м. Харків, Україна

Старший лаборант кафедри ортопедичної стоматології

Посилання

Polishchuk, O. О., & Skyba, V. Y. (2023). Biophysical indicators of the mucous membrane of the oral cavity, the microcirculatory channel and the oral fluid in patients with lichen ruber planus. Reports of Vinnytsia National Medical University, 27(2), 243–247. [Поліщук О. О., Скиба В. Я. (2023). Біофізичні показники слизової оболонки порожнини рота, мікроциркуляторного русла та ротової рідини у хворих на червоний плоский лишай. Вісник Вінницького національного медичного університету, 27(2), 243–247]. DOI: https://doi.org/10.31393/reports-vnmedical-2023-27(2)-10 [in Ukrainian].

Shckorbatov, Y., Miroshnik, D., & Kovalenko, I. (2018). Response to Doxorubicin of Exfoliated Human Buccal Epithelium Cells: Comparison of Three Methods of Cell Staining and Calcium Assessment. Curr Drug Discov Technol, 15(2), 142–148. DOI: https://doi.org/10.2174/1570163815666171206125949. PMID: 29210662.

Kostura, V. L., Bezvushko, E. V., & Chukhrai, N. L. (2017). Electrophoretic cell activity of buccal epithelium in children with overweight and chronic catarrhal gingivitis. Ukrainian Dental Almanac, 2, 53–56. [Костура В. Л., Безвушко Е. В., Чухрай Н. Л. (2017). Елетрофоретична активність клітин букального епітелію при хронічному катаральному гінгівіті в дітей із надмірною масою тіла. Український стоматологічний альманах, 2, 53–56]. URL: https://repository.pdmu.edu.ua/server/api/core/bitstreams/8ea464ee-e27e-4d6f-8e59-a1919e42c305/content [in Ukrainian].

Danga, A. K., & Rath, P. C. (2024). Human buccal epithelial cells as a model system for molecular analysis of DNA, RNA and protein. Tissue Cell, 88, 102336. DOI: https://doi.org/10.1016/j.tice.2024.102336. PMID: 38461704.

Horokhovskyi, V. V., Denga, O. V., & Denga, E. M. (2021). Evaluation of dental pulp, buccal epithelium and periodontal tissues biophysical parameters in children with delayed dental eruption. Clinical dentistry, 4, 80–85. [Гороховський В. В., Дєньга О. В., Дєньга Е. М. (2021). Оцінка біофізичних параметрів пульпи зубів, букального епітелію та тканин пародонта у дітей із затримкою прорізування зубів. Клінічна стоматологія, 4, 80–85]. DOI: https://doi.org/10.11603/2311-9624.2020.4.11538 [in Ukrainian].

Odud, M. P., Beliaiev, E. V., & Lysenko, D. A. (2017). Aneuploidy of buccal epithelial cells: a phenomenon or a potential threat. Clinical dentistry, 4, 44–50. [Одуд М. П., Беляєв Е. В., Лисенко Д. А. (2017). Анеуплоїдія букальних епітеліальних клітин: феномен чи потенційна загроза. Клінічна стоматологія, 4, 44–50]. DOI: https://doi.org/10.11603/2311-9624.2017.4.8234 [in Ukrainian].

Tsushko, I. (2024). Assessment of the charge state of buccal epithelial cells in children with major dental diseases on the background of excess body weight and prevention. Collection of Scientific Papers «λόγος», (April 26, 2024; Bologna, Italy), 405–407. [Цушко І. (2024). Оцінка зарядного стану клітин букального епітелію у дітей з основними стоматологічними захворюваннями на тлі надмірної маси тіла та профілактики. Збірник наукових праць «λόγος», (26 квітня 2024 р.; Болонья, Італія). 405–407]. DOI: https://doi.org/10.36074/logos-26.04.2024.087 [in Ukrainian].

Repetska, O. M. (2022). Dynamics of Protein Metabolism Indicators in the Oral Fluid after Complex Treatment of Generalized Periodontitis in Young Persons on the Background of Primary Hypothyroidism. Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports, 4(38), 95–99. [Репецька О. М. (2022). Динаміка показників білкового обміну ротової рідини після комплексного лікування генералізованого пародонтиту в осіб молодого віку на тлі первинного гіпотиреозу. Український журнал медицини, біології та спорту, 4(38), 95–99]. DOI: https://doi.org/10.26693/jmbs07.04.095 [in Ukrainian].

Sirenko, O., & Kucherenko, E. (2020). Intracellular electrophoresis method for determining the functional state of buccal epithelial cells of employees of VO “KAPROLAKTAM”. Collection of Scientific Papers «λόγος», 51–53. [Сіренко О., Кучеренко Е. (2020). Метод внутрішньоклітинного електрофорезу для визначення функціонального стану клітин букального епітелію працівників ВО «КАПРОЛАКТАМ». Збірник наукових праць «λόγος», 51-53]. DOI: https://doi.org/10.36074/15.05.2020.v3.19 [in Ukrainian].