Порівняльний аналіз довгострокових результатів використання знімних пластинкових протезів та зовнішніх протезів при повній адентії

Анотація

Варіанти та можливості лікування пацієнтів з повною втратою зубів, безсумнівно, повинні базуватися на принципах максимально індивідуалізованого підходу, оскільки стан адентії порожнини рота є прогностичним фактором, що визначає складність конструкції протеза та можливий результат протезного лікування. Найважливішими факторами, котрі слід враховувати при лікуванні пацієнтів з цим діагнозом, є тривалість беззубості, а також усвідомлення пацієнтом необхідності регулярних відвідувань стоматолога з метою своєчасного виявлення ризику ускладнень після протезного лікування.
Мета дослідження: проведення динамічного моніторингу показників якості знімних протезних конструкцій при повній адентії, включаючи ті, що спираються на внутрішньокісткові імплантати.
Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь пацієнти, які носили повні знімні протези, та пацієнти, які використовували знімні (повні) протези з балочною ретенцією, що підтримувалася чотирма імплантатами. Протягом періоду спостереження пацієнти проходили професійні процедури гігієни порожнини рота 1–2 рази на рік; корекція оклюзії та контроль ретенції протезів проводилися за показаннями. Стан знімних протезів та навколишніх тканин оцінювався за 38 параметрами. Основними параметрами були: частота використання (постійне використання, періодичне використання для естетики або жування); недостатня ретенція; невідповідність між базисом протеза та ділянкою, на яку лягає протез; перелом протеза; периімплантні запалення ясен; необхідність перероблення або заміна протеза.
Результати. Недостатня ретенція повних знімних протезів почала проявлятися після 1-го року функціонального навантаження (5,7 % протезів) і досягла 100 % решти протезів через сім років. Аналогічно, ступінь атрофії тканин, що несуть протез, збільшувався з часом: після першого року навантаження він спостерігався у 1,9 % протезів, а після семи років — у 100 % протезів.
Висновки. Протягом семирічного періоду спостереження переважна більшість повних знімних протезів потребують заміни через недостатню ретенцію, атрофію тканин, що несуть протез, переломи та знос штучних зубів. Незважаючи на недоліки, властиві всім знімним протезам, а також виникнення запальних ускладнень у м’яких тканинах навколо імплантів, інтегральний показник якості протезного лікування, а саме необхідність заміни або зміни конструкції протеза, є явно нижчим у протезах на імплантатах. Це демонструє їхню перевагу над звичайними повними знімними протезами.