Аналіз ускладнень, що виникають після відновлення дефектів коронкової частини бічних зубів композитними матеріалами за рентгенологічними ознаками

Назарій Микиєвич; Валентин Макеєв

doi:10.33295/1992-576X-2026-1-12

Автор(и)

Назарій Микиєвич Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького https://orcid.org/0009-0002-0496-1186
Валентин Макеєв Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького https://orcid.org/0000-0003-4841-8441

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2026-1-12

Ключові слова:

реставрація зубів, композитні матеріали, рентгенографія, ускладнення під час пломбування

Анотація

Актуальність. Композитні реставрації бічних зубів широко застосовуються у клінічній стоматології, проте навіть попри використання сучасних матеріалів і адгезивних систем частота ускладнень залишається високою. Особливо це стосується апроксимальних поверхонь молярів і премолярів, де анатомічні особливості ускладнюють формування крайового прилягання та контактного пункту, що обґрунтовує доцільність рентгенологічного контролю як методу об’єктивної оцінки якості реставрацій.
Мета: проаналізувати рентгенологічно виявлені ускладнення після відновлення дефектів коронкової частини бічних зубів композитними матеріалами та визначити їх частоту залежно від локалізації та морфології зубів.
Матеріал і методи. Проаналізовано 183 прицільних рентгенологічних знімки молярів і премолярів верхньої та нижньої щелеп із композитними реставраціями, виконаними з приводу середнього та глибокого карієсу з ураженням апроксимальних поверхонь. Оцінено порушення крайового прилягання, контактного пункту, наявність вторинного карієсу та їх поєднання з урахуванням локалізації дефектів (МО, ОД, МОД).
Результати. Встановлено, що провідними рентгенологічно виявленими ускладненнями були порушення крайового прилягання (34,5 %) та контактного пункту (26,3 %). Ізольований вторинний карієс спостерігався у 4,8 % випадків, однак у поєднанні з нависаючим краєм або порушенням контактного пункту його частка зростала до 34,4 %. Найбільшу кількість ускладнень зафіксовано у нижніх молярах (38,8 %), що може бути пов’язано з особливостями їхньої анатомії та обмеженою доступністю для візуального контролю.
Висновки. Рентгенологічний аналіз дав змогу виявити помилки та ускладнення, непомітні під час клінічного огляду, зокрема відсутність контактного пункту та нависаючий край пломби, які мають ятрогенний характер і можуть спричиняти подальші патологічні ураження твердих тканин. Отримані результати свідчать про необхідність удосконалення та розроблення методик реставрації, спрямованих на зменшення частоти зазначених ускладнень і підвищення довготривалої клінічної ефективності композитних відновлень.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Incekara, M. Ş., & Karadas, M. (2025). Clinical comparison of direct and indirect class II composite restorations: a prospective 12-month follow-up study. BMC Oral Health, 25, 1217. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-025-06604-z.

Hiroyasu Kurokawa, et al. (2015). Three-year clinical evaluation of posterior composite restorations placed with a single-step self-etch adhesive. J Oral Science, 57(2), 101–108. DOI: https://doi.org/10.2334/josnusd.57.101.

Demarco, F. F., Correa, M. B., Cenci, M. S., Moraes, R. R., & Opdam, N. J. (2012). Longevity of posterior composite restorations: Not only a matter of materials. J Dent Mater, 28(1), 87–101. DOI: https://doi.org/10.1016/j.dental.2011.09.003.

Opdam, N. J., Bronkhorst, E. M., Roeters, J. M., Loomans, B. A., Huysmans, M. C. (2014). Longevity and reasons for failure of posterior composite restorations: a systematic review and meta-analysis. J Dent Res, 93(10), 943–949. DOI: https://doi.org/10.1177/0022034514544217.

B. A. C. Loomans., et al. (2007). The long-term effect of a composite resin restoration on proximal contact tightness. J Dent, 35(2), 104–108. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdent.2006.05.004.

Abdelaziz, M. M., Fathy, S., Alaraby, A. A., Shehab, W. I., Temirek, M. M. (2024). Clinical, radiographic and biochemical assessment of proximal cavities restored with composite resin using incremental vs. bulk packing techniques: One-year randomized clinical trial. BMC Oral Health, 24, 1162. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-024-04746-0.

AlSheikh, R., Almulhim, K. S., Abdulkader, M., Haridy, R., Bugshan, A. S., Aldamanhouri, R., & Elgezawi M. (2022). Toward a clinically reliable Class II resin composite restoration: a cross-sectional study into the current clinical practice among dentists in Saudi Arabia. Int J Dent, 2022, 2691376. DOI: https://doi.org/10.1155/2022/2691376.

Abbassy, K. M., Elmahy, W. A., Holiel, A. A. (2023). Evaluation of the proximal contact tightness in class II resin composite restorations using different contact forming instruments: a 1-year randomized controlled clinical trial. BMC Oral Health, 23, 729. DOI: https://doi.org/10.1186/s12903-023-03462-5.

Bezvushko, E. V., & Shpotyuk, O. O. (2017). Clinical evaluation of composite restorations based on oral hygiene. Clinical dentistry, (2). [Безвушко Е. В., Шпотюк О. О. (2017). Клінічна оцінка реставрацій із композитних матеріалів з урахуванням гігієни порожнини рота. Клінічна стоматологія, 2, 7963]. DOI: https://doi.org/10.11603/2311-9624.2017.2.7963 [in Ukrainian].

Rezwani-Kaminski, T., Kamann, W., & Gaengler, P. (2002). Secondary caries susceptibility of teeth with longterm performing composite restorations. J Oral Rehabil, 29(12), 11311138. DOI: https://doi.org/10.1046/j.1365-2842.2002.00975.x.

Jan W. V. van Dijken, Ulla Pallesen. (2014). A randomized controlled three-year evaluation of “bulk-filled” posterior resin restorations based on stress decreasing resin technology. Dent Mater, 30(9), e245–51. DOI: https://doi.org/10.1016/j.dental.2014.05.028.

Heintze, S. D., Rousson, V., & Hickel, R. (2015). Clinical effectiveness of direct anterior restorations—a meta-analysis. Dent Mater, 31(5), 481–95. DOI: https://doi.org/10.1016/j.dental.2015.01.015.

Nedeljkovic, I., Teughels, W., De Munck, J., et al. (2020). Secondary caries: prevalence, characteristics, and approach. Clin Oral Investig, 24(2), 683–691. DOI: https://doi.org/10.1007/s00784-019-02894-0.

Da Rosa Rodolfo P. A., Rodolfo B., Collares K., et al. (2022). Clinical performance of posterior resin composite restorations after up to 33 years. Dent Mater, 38(4), 680688. DOI: https://doi.org/10.1016/j.dental.2022.02.009.

Ferracane, J. L. (2011). Resin composite — state of the art. Dent Mater, 27(1), 29–38. DOI: https://doi.org/10.1016/j.dental.2010.10.020.

Pallesen, U., van Dijken, J. W., Halken, J., Hallonsten, A. L., & Höigaard, R. (2013). Longevity of posterior resin composite restorations in permanent teeth in Public Dental Health Service: a prospective 8 years follow up. J Dent, 41(4), 297306. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdent.2012.11.021.

Ástvaldsdóttir, Á., Dagerhamn, J., van Dijken, J. W. V., NaimiAkbar, A., Sandborgh-Englund, G., Tranæus, S., & Nilsson, M. (2015). Longevity of posterior resin composite restorations in adults—a systematic review. J Dent, 43(8), 934954. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdent.2015.05.001.

Brouwer, F., Askar, H., Paris, S., & Schwendicke, F. (2016). Detecting secondary caries lesions: a systematic review and metaanalysis. J Dent Res, 95(2), 143151. DOI: https://doi.org/10.1177/0022034515611041.

Opdam, N. J., Roeters, J. M., Loomans, B. A., & Bronkhorst, E. M. (2007). Seven-year clinical evaluation of direct resin composite restorations. Dent. Mater, 23(1), 110–117. DOI: https://doi.org/10.1016/j.dental.2005.11.036.

Schwendicke, F., Tzschoppe, M., & Paris, S. (2015). Radiographic caries detection: a systematic review and metaanalysis. J Dent, 43(8), 924933. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jdent.2015.02.009.

Spagopoulos, D., Michou, S., Gizani, S., Pappa, E., & Rahiotis, C. (2023). Fluorescence and nearinfrared light for detection of secondary caries: a systematic review. Dent J, 11(12), 271. DOI: https://doi.org/10.3390/dj11120271.

Espelid, I., Tveit, A. B., Erickson, R. L., Keck, S. C., & Glasspoole, E. A.(1991). Radiopacity of restorations and detection of secondary caries. Dent Mater, 7(2), 114–117. DOI: https://doi.org/10.1016/0109-5641(91)90056-5.

Balevi, B. (2014). Caries risk and number of restored surfaces have impact on the survival of posterior composite restorations: evidencebased analysis. Evid Based Dent, 15(4), 118–119. DOI: https://doi.org/10.1038/sj.ebd.6401065.

Mjör, I. A. (1997). The reasons for replacement and the age of failed restorations in general dental practice. Acta Odontol Scand, 55(1), 58–63. DOI: https://doi.org/10.3109/00016359709091943.

Chauhan, R. (2015). Good shortterm survival rates for posterior resin composite restorations. Evid Based Dent, 16(4), 114–115. DOI: https://doi.org/10.1038/sj.ebd.6401135.