Експериментальні та клінічні інструментальні методи оцінки первинної стабільності дентальних імплантатів: можливості та перспективи (огляд літератури)

Анотація

Анотація. Успішність протезування з опорою на дентальні імплантати значною мірою залежить від їх первинної стабільності, що є ключовим фактором для успішної остеоінтеграції. Оцінка стабільності імплантата та стану навколишньої кісткової тканини дозволяє прогнозувати процес інтеграції та своєчасно виявляти потенційні ускладнення під час загоєння та ремоделювання кістки. Сучасні клінічні підходи включають використання інструментальних та візуалізаційних методів діагностики, таких як аналіз резонансної частоти (RFA) та вимірювання за допомогою Periotest; однак їх об’єктивність і застосовність у рутинній практиці залишаються предметом наукових дискусій. Окрім визнаних методів, активно досліджуються експериментальні та менш поширені інструментальні техніки, що дозволяють кількісно оцінювати взаємодію імплантата з кісткою та фіксувати параметри стабільності у фізичних величинах. Серед цих технологій перспективним вважається ультразвуковий аналіз, оскільки він дозволяє порівнювати результати з гістоморфологічними даними остеоінтеграції та надає об’єктивні чисельні характеристики первинної стабільності імплантата.
Мета: оцінити сучасні інструментальні методи визначення первинної стабільності дентальних імплантатів та їх кореляцію з об’єктивними показниками остеоінтеграції (BIC), а також визначити перспективи клінічного застосування цих методів.
Матеріали та методи. Для підготовки огляду було проведено цілеспрямований пошук наукових публікацій у трьох визнаних міжнародних базах даних: PubMed, Scopus та Web of Science, охоплюючи останні роки. У пошуку використовувалася комбінація ключових слів та термінів, що стосуються теми: дентальні імплантати, первинна стабільність, остеоінтеграція, оцінка стабільності імплантатів. Відбір статей здійснювався за строгими критеріями відповідності темі огляду та наукової цінності публікацій. В остаточний аналіз увійшло 21 джерело, включно з оглядовими статтями та оригінальними дослідженнями. Кожна публікація пройшла якісну оцінку з акцентом на актуальність, методологічну точність та наукову новизну представлених даних. Такий підхід дозволив сформувати комплексне та сучасне уявлення про методи оцінки первинної стабільності дентальних імплантатів.
Результати. Аналіз літератури показав, що аналіз резонансної частоти (RFA) та Periotest дозволяють оцінювати стабільність імплантатів на різних етапах остеоінтеграції, проте мають обмежену точність і не повністю зображають механічну та біологічну інтеграцію. Експериментальні методи, включаючи ультразвукову діагностику, електромеханічний імпеданс та лазерне тестування, демонструють більш об’єктивні результати у фізичних величинах і корелюють з BIC, що робить їх перспективними для клінічної та наукової оцінки первинної та вторинної стабільності імплантатів.