Експериментальні та клінічні інструментальні методи оцінки первинної стабільності дентальних імплантатів: можливості та перспективи (огляд літератури)

Автор(и)

  • Давуд Сергей Ашрафов Азербайджанський медичний університет, м. Баку, Азербайджан https://orcid.org/0009-0001-8824-6464
  • Ільхам Гасанага Мехмані Азербайджанський медичний університет, м. Баку, Азербайджан https://orcid.org/0009-0003-2072-7944
  • Нарміна Азад Гурська Азербайджанський медичний університет, м. Баку, Азербайджан https://orcid.org/0009-0004-1262-6294

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2026-1-52

Ключові слова:

дентальні імплантати, первинна стабільність, остеоінтеграція, оцінка стабільності імплантатів, аналіз резонансної частоти, ультразвуковий метод, експериментальні методи

Анотація

Анотація. Успішність протезування з опорою на дентальні імплантати значною мірою залежить від їх первинної стабільності, що є ключовим фактором для успішної остеоінтеграції. Оцінка стабільності імплантата та стану навколишньої кісткової тканини дозволяє прогнозувати процес інтеграції та своєчасно виявляти потенційні ускладнення під час загоєння та ремоделювання кістки. Сучасні клінічні підходи включають використання інструментальних та візуалізаційних методів діагностики, таких як аналіз резонансної частоти (RFA) та вимірювання за допомогою Periotest; однак їх об’єктивність і застосовність у рутинній практиці залишаються предметом наукових дискусій. Окрім визнаних методів, активно досліджуються експериментальні та менш поширені інструментальні техніки, що дозволяють кількісно оцінювати взаємодію імплантата з кісткою та фіксувати параметри стабільності у фізичних величинах. Серед цих технологій перспективним вважається ультразвуковий аналіз, оскільки він дозволяє порівнювати результати з гістоморфологічними даними остеоінтеграції та надає об’єктивні чисельні характеристики первинної стабільності імплантата.
Мета: оцінити сучасні інструментальні методи визначення первинної стабільності дентальних імплантатів та їх кореляцію з об’єктивними показниками остеоінтеграції (BIC), а також визначити перспективи клінічного застосування цих методів.
Матеріали та методи. Для підготовки огляду було проведено цілеспрямований пошук наукових публікацій у трьох визнаних міжнародних базах даних: PubMed, Scopus та Web of Science, охоплюючи останні роки. У пошуку використовувалася комбінація ключових слів та термінів, що стосуються теми: дентальні імплантати, первинна стабільність, остеоінтеграція, оцінка стабільності імплантатів. Відбір статей здійснювався за строгими критеріями відповідності темі огляду та наукової цінності публікацій. В остаточний аналіз увійшло 21 джерело, включно з оглядовими статтями та оригінальними дослідженнями. Кожна публікація пройшла якісну оцінку з акцентом на актуальність, методологічну точність та наукову новизну представлених даних. Такий підхід дозволив сформувати комплексне та сучасне уявлення про методи оцінки первинної стабільності дентальних імплантатів.
Результати. Аналіз літератури показав, що аналіз резонансної частоти (RFA) та Periotest дозволяють оцінювати стабільність імплантатів на різних етапах остеоінтеграції, проте мають обмежену точність і не повністю зображають механічну та біологічну інтеграцію. Експериментальні методи, включаючи ультразвукову діагностику, електромеханічний імпеданс та лазерне тестування, демонструють більш об’єктивні результати у фізичних величинах і корелюють з BIC, що робить їх перспективними для клінічної та наукової оцінки первинної та вторинної стабільності імплантатів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Dhahi, A. Y., & Bede, S. Y. (2024). Evaluating dental implant stability using three devices Osstell®, Periotest®, and AnyCheck®: a clinical study. J Oral Med Oral Surg, 30, 20. DOI: https://doi.org/10.1051/mbcb/2024023.

Maria-Pilar Quesada-García, et al. (2009). Measurement of dental implant stability by resonance frequency analysis: a review of the literature. Med Oral Patol Oral Cir Bucal, 14(10): е538-46. DOI: https://doi.org/10.4317/medoral.14.e538.

Zanetti, E. M., Pascoletti, G., Calì, M., Bignardi, C., & Franceschini, G. (2018). Clinical assessment of dental implant stability during followup: what is actually measured, and perspectives. Biosensors, 8(3), 68. DOI: https://doi.org/10.3390/bios8030068.

Shim, J. S., Kim, M. Y., An, S. J., et al. (2023). Evaluation of implant stability according to implant placement site and duration in elderly patients: a prospective cohort study. J Clin Med, 12(15), 5087. DOI: https://doi.org/10.3390/jcm12155087.

Daniel Rodrigo, Luis Aracil, Conchita Martin, & Mariano Sanz. (2010). Diagnosis of implant stability and its impact on implant survival: a prospective caseseries study. Clin Oral Implants Res, 21(3), 255–261. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0501.2009.01820.x.

Semenzin Rodrigues A., Lamartine de Moraes Melo Neto C., Januzzi, M. S., dos Santos, D. M., & Goiato, M. C. (2023). Correlation between Periotest values and implant stability quotient (ISQ): a systematic review. Biomed Eng / Biomedicines Technik, 69(1), 19. DOI: https://doi.org/10.1515/bmt-2023-0194.

Bischof, M., Nedir, R., Szmukler-Moncler, S., Bernard, J. P., & Samson, J. (2004). Implant stability measurement of delayed and immediately loaded implants during healing. Clin Oral Implants Res, 15(5), 529–539. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0501.2004.01042.x.

Samer Al-Jetaily, & Abdullah Alfarraj Al-Dosari. (2011). Assessment of Osstell™ and Periotest® systems in measuring dental implant stability (in vitro study). Saudi Dent J, 23(1), 17–21. DOI: https://doi.org/10.1016/j.sdentj.2010.09.003.

Reynolds, I., Winning, L., & Polyzois, I. (2023). A threeyear prospective cohort study evaluating implant stability utilising the Osstell® and Periotest™ devices. Front Dent Med, 4:1139407. DOI: https://doi.org/10.3389/fdmed.2023.1139407.

Effects of detailed insertion torque and RFA values on implant stability: timedependent changes in implant stability and the predictive value of early RFA. J Oral Maxillofac Implants, 2025; (in press). DOI: https://doi.org/10.1016/j.jmbbm.2024.106537.

Hakan Bilhan, Altug Cilingir, Canan Bural. (2015). Evaluation of the reliability of the Periotest for implant stability: an in vitro study. J Oral Implantol. 2015;41(4), е90-5. DOI: https://doi.org/10.1563/AAID-JOI-D-13-00303.

Diaz-Sánchez, R. M., Delgado-Muñoz, J. M., Serrera-Figallo, M. A., et al. (2019). Analysis of marginal bone loss and implant stability quotient by resonance frequency analysis. Med Oral Patol Oral Cir Bucal, 24(2): e260-e264. DOI: https://doi.org/10.4317/medoral.22742.

Chen, M. H., Lyons, K., Tawse-Smith, A., & Ma, S. (2019). Resonance frequency analysis in assessing implant stability: a retrospective analysis. Int J Prosthodont, 32(4):317–326. DOI: https://doi.org/10.11607/ijp.6057.

Ilser Turkyilmaz & Edwin A McGlumphy. (2008). Impact of bone density on implant stability parameters and implant success: a retrospective clinical study. BMC Oral Health, 8, 32. DOI: https://doi.org/10.1186/1472-6831-8-32.

Meredith, N., Alleyne, D., & Cawley, P. (1996). Quantitative determination of the stability of the implanttissue interface using resonance frequency analysis. Clin Oral Implants Res, 7(3), 261–267. DOI: https://doi.org/10.1034/j.1600-0501.1996.070308.x.

Turkyilmaz, I., Sennerby, L., Tumer, C., Yenigul, M., & Avci, M. (2006). Stability and marginal bone level measurements of unsplinted implants used for mandibular overdentures. Clin Oral Implants Res, 17(5), 501–505. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0501.2006.01261.x.

Fischer, K., Bäckström, M., & Sennerby, L. (2009). Immediate and early loading of oxidized tapered implants: a 1year RFA and radiographic analysis. Clin Implant Dent Relat Res, 11(2), 69–80. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1708-8208.2008.00096.x.

Miyamoto, I., Tsuboi, Y., Wada, E., Suwa, H., & Iizuka, T. (2005). Influence of cortical bone thickness and implant length on implant stability. Bone, 37(6), 776–780. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bone.2005.06.019.

Sennerby, L., Persson, L. G., Berglundh, T., Wennerberg, A., & Lindhe, J. (2005). Implant stability during experimentally induced periimplantitis. Clin Implant Dent Relat Res, 7(3), 136–140. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1708-8208.2005.tb00057.x.

Gedrange, T., Hietschold, V., Mai, R., Wolf, P., Nicklisch, M., & Harzer, W. (2005). Evaluation of RFA for orthodontic palatal implants. Clin Oral Implants Res, 16(4), 425–431. DOI: https://doi.org/10.1111/j.1600-0501.2005.01134.x.

Pearce, A. I., Richards, R. G., Milz, S., Schneider, E., & Pearce, S. G. (2007). Animal models for implant biomaterial research in bone: a review. Eur Cell Mater, 2007;13:110. DOI: https://doi.org/10.22203/eCM.v013a01.

##submission.downloads##

Опубліковано

09.03.2026

Як цитувати

Ашрафов D. S., Мехмані I. G., & Гурська N. A. (2026). Експериментальні та клінічні інструментальні методи оцінки первинної стабільності дентальних імплантатів: можливості та перспективи (огляд літератури). Cучасна стоматологія, (1), 70–74. https://doi.org/10.33295/1992-576X-2026-1-52

Номер

Розділ

ОРТОПЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЯ

Статті цього автора (авторів), які найбільше читають