Пародонтит і метаболічно асоційована стеатотична хвороба печінки (МАСХП): міждисциплінарний погляд на проблему

Рената Симоненко

doi:10.33295/1992-576X-2026-1-A1

Автор(и)

Рената Симоненко Національний медичний університет імені О. О. Богомольця, м. Київ, Україна https://orcid.org/0000-0003-4618-6229

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2026-1-A1

Ключові слова:

пародонтит, метаболічно-асоційована стеатотична хвороба печінки, вісь рот–кишківник–печінка, мікробіом, оксидативний стрес, скрінінг

Анотація

Сучасна медицина дедалі більше відходить від локального лікування окремих органів на користь системного підходу. Одним із найяскравіших прикладів такого взаємозв’язку є поєднання метаболічно-асоційованої стеатотичної хвороби печінки (МАСХП) та пародонтиту. Особливості функціонування порожнини рота і печінки як компонентів травної системи досліджують постійно, але на їх роль у підтриманні гомеостазу організму почали звертати увагу порівняно нещодавно. Розуміння екологічних тригерів мікробної патогенності та медіаторів запалення сприятиме появі перспективних напрямів у профілактиці та лікуванні пародонтиту у пацієнтів з МАСХП.
Здійснено короткий огляд наявних даних щодо захворювань пародонта у пацієнтів із МАСХП з метою надання рекомендацій з лікування. Попередні обсерваційні дослідження доводять зв’язок між тяжким перебігом захворювань пародонта та гіршими результатами у пацієнтів із МАСХП. Необхідні подальші дослідження для вдосконалення рекомендацій щодо лікування пародонтиту у цієї групи пацієнтів. Безумовно, стоматолог може стати першим фахівцем, який помітить метаболічні порушення у пацієнта. Сучасні знання, засновані на цих дослідженнях, свідчать про потенційні переваги скринінгу та лікування захворювань пародонта у пацієнтів із захворюваннями печінки.
Висновки. Етіологія захворювань печінки може корелювати із розвитком захворювань пародонта, проте необхідні подальші дослідження щодо їх взаємозв’язку та міждисциплінарних підходів до реабілітації таких пацієнтів. Упровадження скринінгу МАСХП у хворих із рефрактерним і тяжким пародонтитом дасть змогу перейти від «дентальної терапії» до комплексного управління здоров’ям пацієнта.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Stefan, N., Yki-Järvinen, H., & Neuschwander-Tetri, B.A. (2025). Metabolic dysfunction-associated steatotic liver disease: heterogeneous pathomechanisms and effectiveness of metabolism-based treatment. Lancet Diabetes Endocrinol., 13(2), 134–148. DOI: https://doi.org/10.1016/S2213-8587(24)00318-8. PMID: 39681121.

Younossi, Z., Anstee, Q. M., Marietti, M., et al. (2018). Global burden of NAFLD and NASH: trends, predictions, risk factors and prevention. Nat. Rev. Gastroenterol. Hepatol., 15(1), 11–20. DOI: https://doi.org/10.1038/nrgastro.2017.109. PMID: 28930295.

Kaya, E., Zedginidze, A., Bechmann, L., & Canbay, A. (2022). Metabolic dysfunction-associated fatty liver disease (MAFLD) and non-alcoholic fatty liver disease (NAFLD): distinct fatty liver entities with different clinical outcomes? Hepatobiliary Surg. Nutr., 11(2), 299–301. DOI: https://doi.org/10.21037/hbsn-21-548. PMID: 35464288. PMCID: PMC9023843.

Ramírez-Mejía, M. M., Jiménez-Gutiérrez, C., Eslam, M., et al. (2024). Breaking new ground: MASLD vs. MAFLD-which holds the key for risk stratification? Hepatol. Int., 18, 168–178. DOI: https://doi.org/10.1007/s12072-023-10620-y. PMID: 38127259.

Rinella, M. E., Lazarus, J. V., Ratziu, V., et al. (2023). A multisociety Delphi consensus statement on new fatty liver disease nomenclature. J. Hepatol., S0168–8278(23), 00418. DOI: https://doi.org/10.1016/j.jhep.2023.06.003.

Wong, V. W., Wong, G. L., Woo, J., et al. (2021). Impact of the new definition of metabolic associated fatty liver disease on the epidemiology of thedisease. Clin Gastroenterol Hepatol., 19(10), 2161–2171.e5. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cgh.2020.10.046.

Mousa, N., EL-Eraky, A., Arafa, M., et al. (2023). Value of hepatic artery resistive index in evaluation of liver fibrosis related to non-alcoholic fatty liver diseases. Med. J. Viral Hepatitis, 7(2), 1–8. DOI: https://doi.org/10.21608/mjvh.2023.296888.

Liu, Y., Huang, W., Wang, J., et al. (2021). Multifaceted impacts of periodontal pathogens in disorders of the intestinal barrier. Front. Immunol., 12, 693479. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.693479.

Lonardo, A., Mantovani, A., Lugari, S., & Targher, G. (2020). Epidemiology and pathophysiology of the association between NAFLD and metabolically healthy or metabolically unhealthy obesity. Ann. Hepatol., 19, 359–366. DOI: https://doi.org/10.1016/j.aohep.2020.03.001.

Lou, J., Jiang, Y., Rao, B., et al. (2020). Fecalmicrobiomes distinguish patients with autoimmune hepatitis from healthy individuals. Front. Cell Infect. Microbiol., 10, 342. DOI: https://doi.org/10.3389/fcimb.2020.00342.

Mousa, E., & Rashed, H.R. (2022). Is there is a link between Oral microbiome and chronic liver diseases. Med. J. Viral Hepatitis, 6(3), 19–21. DOI: https://doi.org/10.21608/mjvh.2022.258087.

Kapila, Y. L. (2021). Oral health’s inextricable connection to systemic health: Special populations bring to bear multimodal relationships and factors connecting periodontal disease to systemic diseases and conditions. Periodontology 2000, 87(1), 11–16. DOI: https://doi.org/10.1111/prd.12398. PMID: 34463994. PMCID: PMC8457130.

Zhao, W., Ji, L., Li, J., et al. (2025). Mesaconate from Bacillus subtilis R0179 Supernatant Attenuates Periodontitis by Inhibiting Porphyromonas gingivalis in Mice. J. Periodont. Res., 60(6), 617–627. DOI: https://doi.org/10.1111/jre.13363. PMID: 39560450.

Kwon, T., Lamster, I.B., & Levin, L. (2021). Current Concepts in the Management of Periodontitis. Int. Dent. J., 71(6), 462—476. DOI: https://doi.org/10.1111/idj.12630. PMID: 34839889. PMCID: PMC9275292.

Zeng, Y., Lin, D., Chen A., et al. (2025). Periodontal Treatment to Improve General Health and Manage Systemic Diseases. Adv. Exp. Med. Biol., 1472, 245–260. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-031-79146-8_15. PMID: 40111696.

Ding, Y., Yanagi, K., Cheng, C., et al. (2019). Interactions between gut microbiota and non-alcoholic liver disease: The role of microbiota-derived metabolites. Pharmacol Res., 141, 521–529. DOI: https://doi.org/10.1016/j.phrs.2019.01.029. PMID: 30660825. PMCID: PMC6392453.

Kitamoto, S., Nagao-Kitamoto, H., Jiao, Y., et al. (2020). The intermucosal connection between the mouth and gut in commensal pathobiont-driven colitis. Cell, 182(2), 447–462.e414. DOI: https://doi.org/10.1016/j.cell.2020.05.048.

Cui, Z., Wang, P., & Gao, W. (2025). Microbial dysbiosis in periodontitis and peri-implantitis: pathogenesis, immune responses, and therapeutic. Front. Cell Infect. Microbiol., 15, 1517154. DOI: https://doi.org/10.3389/fcimb.2025.1517154. PMID: 40007610. PMCID: PMC11850578.

Beura, L. K., Hamilton, S. E., Bi, K., et al. (2016). Normalizing the environment recapitulates adult human immune traits in laboratory mice. Nature, 532, 512–516. DOI: https://doi.org/10.1038/nature17655.

Kuraji, R., Shiba, T., Dong, T. S., et al. (2023). Periodontal treatment and microbiome-targeted therapy in management of periodontitis-related nonalcoholic fatty liver disease with oral and gut dysbiosis. World J. Gastroenterol., 29(6), 967–996. DOI: https://doi.org/10.3748/wjg.v29.i6.967. PMID: 36844143. PMCID: PMC9950865.

Arimatsu, K., Yamada, H., Miyazawa, H., et al. (2014). Oral pathobiont induces systemic inflammation and metabolic changes associated with alteration of gut microbiota. Sci. Rep., 4, 4828. DOI: https://doi.org/10.1038/srep04828.

Komazaki, R., Katagiri, S., Takahashi, H., et al. (2017). Periodontal pathogenic bacteria, Aggregatibacter actinomycetemcomitans affect non-alcoholic fatty liver disease by altering gut microbiota and glucose metabolism. Sci. Rep., 7, 13950. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-017-14260-9.

Nakajima, M., Arimatsu, K., Kato, T., et al. (2015). Oral Administration of P. gingivalis Induces Dysbiosis of Gut Microbiota and Impaired Barrier Function Leading to Dissemination of Enterobacteria to the Liver. PLoS One, 10, e0134234. DOI: https://doi.org/10.1371/journal.pone.0134234.

Yamazaki, K., Kato, T., Tsuboi, Y., et al. (2021). Oral Pathobiont-Induced Changes in Gut Microbiota Aggravate the Pathology of Nonalcoholic Fatty Liver Disease in Mice. Front. Immunol., 12, 766170. DOI: https://doi.org/10.3389/fimmu.2021.766170.

Kashiwagi, Y., Aburaya, S., Sugiyama, N., et al. (2021). Porphyromonas gingivalis induces entero-hepatic metabolic derangements with alteration of gut microbiota in a type 2 diabetes mouse model. Sci. Rep., 11, 18398. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-021-97868-2.

Helenius-Hietala, J., Suominen, A.L., Ruokonen, H., et al. (2019). Periodontitis is associated with incident chronic liver disease-A population-based cohort study. Liver Int., 39, 583–591. DOI: https://doi.org/10.1111/liv.13985.

Nakahara, T., Hyogo, H., Ono, A., et al. (2018). Involvement of Porphyromonas gingivalis in the progression of non-alcoholic fatty liver disease. J. Gastroenterol., 53, 269–280. DOI: https://doi.org/10.1007/s00535-017-1368-4.

Yoneda, M., Naka, S., Nakano, K., et al. (2012). Involvement of a periodontal pathogen, Porphyromonas gingivalis on the pathogenesis of non-alcoholic fatty liver disease. BMC Gastroenterol., 12, 16. DOI: https://doi.org/10.1186/1471-230X-12-16.

Sato, S., Kamata, Y., Kessoku, T., et al. (2022). A cross-sectional study assessing the relationship between non-alcoholic fatty liver disease and periodontal disease. Sci. Rep., 12, 13621. DOI: https://doi.org/10.1038/s41598-022-17917-2.

Kamata, Y., Kessoku, T., Shimizu, T., et al. (2022). Periodontal Treatment and Usual Care for Nonalcoholic Fatty Liver Disease: A Multicenter, Randomized Controlled Trial. Clin. Transl. Gastroenterol., 13, e00520. DOI: https://doi.org/10.14309/ctg.0000000000000520.

Kuraji, R., Kapila, Y., & Numabe, Y. (2022). Periodontal Disease and Nonalcoholic Fatty Liver Disease: New Microbiome-Targeted Therapy Based on the Oral-Gut-Liver Axis Concept. Current Oral Health Reports, 9, 89–102. DOI: https://doi.org/10.1007/s40496-022-00312-1.

Acharya, C., Sahingur, S. E., & Bajaj, J. S. (2017). Microbiota, cirrhosis, and the emerging oral-gut-liver axis. JCI Insight, 2(19), e94416. DOI: https://doi.org/10.1172/jci.insight.94416.

Xie, C., & Halegoua-DeMarzio, D. (2019). Role of Probiotics in Non-alcoholic Fatty Liver Disease: Does Gut Microbiota Matter? Nutrients, 11(11), 2837. DOI: https://doi.org/10.3390/nu11112837. PMID: 31752378. PMCID: PMC6893593.

Cho, M. S., Kim, S. Y., Suk, K. T., & Kim, B. Y. (2018). Modulation of gut microbiome in nonalcoholic fatty liver disease: pro-, pre-, syn-, and antibiotics. J. Microbiol., 56(12), 855–867. DOI: https://doi.org/10.1007/s12275-018-8346-2. PMID: 30377993.

Sharma, S., Tiwari, N., & Tanwar, S. S. (2025). The current findings on the gut-liver axis and the molecular basis of NAFLD/NASH associated with gut microbiome dysbiosis. Naunyn-Schmiedeberg’s Arch. Pharmacol., 398(9), 11541–11579. DOI: https://doi.org/10.1007/s00210-025-04069-z. PMID: 40202676.

Sohn, M., Jung, H., Lee, W. S., et al. (2023). Effect of Lactobacillus plantarum LMT1-48 on Body Fat in Overweight Subjects: A Randomized, Double-Blind, Placebo-Controlled Trial. Diabetes Metab. J., 47(1), 92–103. DOI: https://doi.org/10.4093/dmj.2021.0370. PMID: 35487505. PMCID: PMC9925147.