Вплив стресу на якість життя та навчання студентів терапевтичного факультету. Особливості правового регулювання

Анотація

Мета. Дослідити вплив підвищеної тривожності та хронічного соціально-емоційного стресу на якість життя і результативність навчання студентів-медиків в умовах війни в Україні. Оцінити ступінь зниження рівня засвоєння практичних навичок на кафедрі терапевтичної стоматології Івано-Франківського національного медичного університету внаслідок психологічного напруження. Проаналізувати виявлені психоемоційні труднощі крізь призму правового регулювання, зокрема виконання державою обов’язків щодо забезпечення охорони здоров’я та безпечних умов навчання для здобувачів освіти в умовах воєнного стану згідно з національними та міжнародними стандартами.
Методи. Дизайн дослідження базується на кількісному аналізі результатів, отриманих шляхом анонімного опитування вибірки з 65 студентів стоматологічного факультету Івано-Франківського національного медичного університету. Для оцінки психоемоційного стану використовували шкалу реактивної та особистісної тривожності Спілбергера-Ханіна (STAI) та авторську анкету. Статистична обробка даних проводилася з використанням t-критерію Стьюдента для оцінки достовірності результатів.
Результати та дискусія. Отримані дані свідчать про значне зростання рівня тривожності серед усіх обстежених студентів. Показники за шкалою STAI статистично значущо не відрізнялися у студентів другого курсу (група І, 31 особа) та четвертого курсу (група ІІ, 34 особи) (p > 0,05). У понад 90% респондентів обох груп рівень тривожності становив понад 45 балів, що відповідає високому рівню. Встановлено, що тривале перебування в умовах воєнного часу з високим рівнем тривожності трансформується у хронічний стрес. Це підтверджено результатами опитування, яке виявило зниження мотивації до вдосконалення та навчання через перманентний страх втрати близьких та житла. Хронічний стрес негативно позначається на психічному та фізичному стані здобувачів освіти, погіршує якість їхнього життя та сприяє зниженню успішності у навчанні. Виявлено невідповідність між законодавчо закріпленими гарантіями охорони здоров’я та фактичними умовами їх реалізації у студентському середовищі. Державна політика у сфері медицини та освіти має бути спрямована на профілактику стресу та створення безпечних умов для розвитку молоді. Удосконалення законодавства є необхідним для мінімізації негативного впливу стресових факторів на здоров’я підростаючого покоління, що потребує посилення практичного застосування правових норм у сферах охорони здоров’я та освіти в умовах воєнного стану.
Наукова новизна. Вперше проведено комплексне дослідження психоемоційного стану студентів стоматологічного факультету Івано-Франківського національного медичного університету в умовах тривалого воєнного стану. Встановлено відсутність статистично значущої різниці між показниками тривожності у студентів молодших та старших курсів, що підтверджує універсальний характер впливу хронічного соціального стресу на здобувачів вищої медичної освіти. Наукова новизна полягає у синергії емпіричних медичних даних із критичним правовим аналізом регулювання сфери охорони здоров’я. Обґрунтовано роль юридичних механізмів як інструменту мінімізації психоемоційних ризиків, що безпосередньо впливають на соматичне здоров’я та академічну результативність студентів.
Висновки. Результати дослідження підтверджують критичну необхідність моніторингу та врахування психоемоційного стану студентів-медиків, які здобувають освіту в Україні в умовах воєнного стану. Доведено, що саме рівень тривожності є детермінантою ефективності засвоєння навчального матеріалу та формування клінічних компетентностей. Державна політика у сфері охорони здоров’я та освіти повинна бути імперативно спрямована на забезпечення системної психологічної підтримки та створення безпечних умов для навчання у вищій школі. Комплексний підхід до вирішення цієї проблеми цілком корелює з міжнародними стандартами, зокрема Конвен­цією ООН про права дитини, що гарантує право на найвищий досяжний рівень здоров’я. Реалізація запропонованих заходів дозволить нівелювати негативний вплив соціального стресу та забезпечити сприятливе середовище для професійного становлення майбутніх фахівців.