Застосування синхроміографічного аналізу Teethan у пацієнтів із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба

Катерина Хомяк; Тетяна Костюк

doi:10.33295/1992-576X-2026-2-GNTL-1

Автор(и)

Катерина Хомяк Національний медичний університет імені О.О. Богомольця https://orcid.org/0009-0003-0659-310X
Тетяна Костюк Національний медичний університет імені О.О. Богомольця https://orcid.org/0000-0001-6351-5181

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2026-2-GNTL-1

Ключові слова:

скронево-нижньощелепний суглоб, м’язово-суглобова дисфункція СНЩС, синхроміографічний аналіз Teethan, оклюзійно-м’язовий баланс, мультидисциплінарний підхід

Анотація

Анотація. Дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба (СНЩС) на сьогодні є однією з найбільш поширених стоматологічних патологій, що охоплює від 79,0 % до 82,9 % населення з тенденцією до подальшого зростання. Раннім клінічним симптомом захворювання виступає розлад жувальної функції.

Мета дослідження: вивчення та порівняльний аналіз характеру та ступеня змін синхроміографічної активності жувальних м’язів відповідно до оклюзійних співвідношень щелеп у пацієнтів із дисфункцією скронево-нижньощелепного суглоба.

Матеріали та методи. Протягом шести місяців обстежено 42 пацієнти із м’язово-суглобовою дисфункцією СНЩС. Відповідно до клінічних проявів та ступеня прояву дисфункційних змін вони були поділені на три досліджувані клінічні групи. Для порівняльного аналізу синхроміографічної активності жувальних м’язів застосовували спеціалізоване дослідження Teethan. Система дозволяє оцінити симетричність роботи м’язового апарату через інтегральний показник загального оклюзійного балансу, представлений у формі сегментарної діаграми. Під час діагностики аналізували ключові індекси оклюзійно-м’язової взаємодії: POC, BAR, TORS, IMPACT та ASIM. Метою зазначеної методики було виявлення функціонального дисбалансу в оклюзійно-м’язовому комплексі. Дослідження дозволило встановити ступінь впливу конкретних м’язових пар на загальну стабільність системи.

Результати та висновки. Виконане дослідження забезпечило комплексну оцінку оклюзійно-м’язового балансу пацієнтів. Отримані дані стали ключовим елементом діагностики дисфункції СНЩС, оскільки дозволили встановити локалізацію зон компресії та розкрити ймовірні патогенетичні механізми розвитку захворювання. Кількісні показники кожного з аналізованих індексів у відсотковому еквіваленті наведені в таблиці 2.
Аналіз сумарного індексу нейром’язового балансу засвідчив наявність виражених оклюзійно-м’язових порушень у пацієнтів усіх досліджуваних груп. Зокрема, загальний статус збалансованості у I клінічній групі (КГ) становив 66,9–68,9 %, у II КГ — 58,7–61,3 %, а найнижчі показники зафіксовано у III КГ — 55,5–57,4 %. Інтегральна оцінка цих співвідношень у пацієнтів із дисфункцією СНЩС та подальша синхронізація отриманих даних із аналізом оклюзійних контактів продемонструвала повну кореляційну відповідність між м’язовою активністю та станом оклюзії. Ці результати стали підґрунтям для подальшої розробки та впровадження персоналізованого плану лікування.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Drogomyretska, M., Lazarev, I., Skyban, M., & Yezerska, O. (2026). Biomechanical analysis of the behavior of cranial structures under conditions of pathological occlusion. Kharkiv Dental Journal, 3(1(7), 111–127. DOI: https://doi.org/10.26565/3083-5607-2026-7-09.

Stoliarchuk, M. M., & Kopchak, A. V. (2024). Interrelation of sagittal cephalometric parameters with the severity of transverse deficit in patients with skeletal forms of malocclusion. Clinical Dentistry, (4), 5–20. [Столярчук, М. М., & Копчак, А. В. (2024). Взаємозв’язок між сагітальними цефалометричними параметрами і ступенем вираження трансверзального дефіциту в пацієнтів зі скелетними формами аномалій прикусу. Клінічна Стоматологія, (4), 5–20]. DOI: https://doi.org/10.11603/2311-9624.2023.4.14493. [in Ukrainian].

Kostiuk, T., Kaniura, A., Shinchukovskiy, I., et al. (2020). EMG Activity of Chewing Muscles in Disfunctional Disoders of Temporomandibular Joints. Neurophysiology, 52 (1), 43–48. DOI: https://doi.org/10.1007/s11062-020-09849-2.

Kostiuk, T., Тsyzh A., Kostiuk, T., Syroishko, M., & Proschenko, N. (2025). PECULIARITIES OF NEUROMUSCULAR AND TMJ REHABILITATION OF PATIENTS WITH PROSTHETICS USING DIGITAL ALGORITHMS. Stomatological Bulletin, 131(2), 62–67. DOI: https://doi.org/10.35220/2078-8916-2025-56-2.10.

Proshchenko A. M., & Shynchukovskyi І. A. (2024). Comparison of the Effectiveness of Transcutaneous Electrical Nerve Stimulation and Microcurrent Nerve Stimulation in Reducing Clinical Symptoms in Patients with Temporomandibular Joint Dysfunction. Actual Dentistry, (6), 72–76. [Прощенко, А. М., & Шинчуковський, І. А. (2024). Порівняння ефективності використання черезшкірної електричної стимуляції нервів та мікрострумової стимуляції нервів в зменшенні клінічної симптоматики у хворих на дисфункцію скронево-нижньощелепного суглоба. Cучасна стоматологія, (6), 72–76]. DOI: https://doi.org/10.33295/1992-576X-2024-6-72. [in Ukrainian].

Reis, P. H., Laxe, L. A., Lacerda-Santos, R., & Münchow, E. A. (2022). Distribution of anxiety and depression among different subtypes of temporomandibular disorder: a systematic review and meta-analysis. J Oral Rehabil, 49, 754–67. DOI: https://doi.org/10.1111/joor.13331.

Manfredini, D., Colonna, A., Bracci, A., & Lobbezoo, F. (2020). Bruxism: a summary of current knowledge on aetiology, assessment and management. Oral Surgery, 13(4), 358– 370. DOI: https://doi.org/10.1111/ors.12454.

Knibbe, W., Lobbezoo, F., Voorendonk, E. M., Visscher, C. M., & de Jongh, A. (2022). Prevalence of painful temporomandibular disorders, awake bruxism and sleep bruxism among patients with severe post-traumatic stress disorder. J Oral Rehabil, 2022, 49:1031–40. DOI: https://doi.org/10.1111/joor.13367.

Kapos, F. P., Exposto, F. G., Oyarzo, J. F., & Durham J. (2020). Temporomandibular disorders: a review of current concepts in aetiology, diagnosis and management. Oral Surg, 13(4), 321–334. DOI: https://doi.org/10.1111/ors.12473.

Kindler, S., Schwahn, C., Bernhardt, O., et al. (2019). Association between symptoms of posttraumatic stress disorder and signs of temporomandibular disorders in the general population. J Oral Facial Pain Headache, 33(1), 67–76. DOI: https://doi.org/10.11607/ofph.1905.

Giddon, D. B., Moeller, D. R., & Deutsch, C. K. (2021). Use of a modified mandibular splint to reduce nocturnal symptoms in persons with post-traumatic stress disorder. Int Dent J, 71(2), 167–171. DOI: https://doi.org/10.1111/idj.12619.

Florjański, W., & Orzeszek, S. (2021). Role of mental state in temporomandibular disorders: a review of the literature. Dent Med Probl, 58(1), 127–133. DOI: https://doi.org/10.17219/dmp/132978.

Wolowski, A., Eger, T., Braas, R., et al. (2020). Long-term effects of splint therapy in patients with posttraumatic stress disease (PTSD). Clin Oral Investig, 24, 1493–1497. DOI: https://doi.org/10.1007/s00784-019-03184-5.