Анкети OHIP-49, OHIP-14, OHIP-TMD, OHIP-5, їхні українські версії та порівняльна оцінка соціального та діагностичного значення у визначенні скронево-нижньощелепних розладів

Анотація

Актуальність. Скронево-нижньощелепні розлади (СНР) належать до найбільш поширених і водночас складних патологій зубощелепної системи, що за різними оцінками вражають приблизно 35 % населення світу. Актуальність цієї проблеми визначається не лише наявністю фізичного болю та функціональних порушень, але й її вираженими біопсихосоціальними наслідками. Хронічний біль, пов’язаний із СНР, часто супроводжується супутніми станами, зокрема депресією, порушеннями сну, тинітусом і синдромом хронічної втоми. Відсутність фахово перекладених на українську мову версій міжнародно визнаних опитувальників серії Oral Health Impact Profile (OHIP) обмежує можливості ранньої діагностики та об’єктивного моніторингу ефективності терапії. Таким чином, адаптація та порівняльний аналіз різних форм опитувальників OHIP є стратегічно важливим завданням для вітчизняної стоматологічної практики.

Мета. Наукове обґрунтування та представлення фахового українського перекладу серії опитувальників «Профіль впливу стоматологічного здоров’я» (OHIP) у різних модифікаціях — від повної форми OHIP-49 до ультракороткої OHIP-5 та OHIP-14, а також спеціалізованої версії OHIP-TMD. Дослідження спрямоване на проведення комплексного порівняльного аналізу адекватності, об’єктивності та діагностичної цінності цих інструментів у контексті виявлення та моніторингу СНР.
Матеріали і методи. Проведено критичний огляд 128 джерел науково-медичної інформації, індексованих у провідних міжнародних базах даних: Web of Science, Google Scholar, та Index Copernicus. З них відібрано 47 публікацій, що стосуються теми дослідження.

Результати. Глобальна поширеність СНР становить близько 35 %, при цьому жінки віком 20–40 років є найбільш вразливою групою. Дослідження OPPERA продемонструвало, що щорічна частота виникнення нових випадків больового СНР серед дорослих 18–44 років становить 4 %, але кількість осіб, що повідомляють про доклінічні симптоми, сягає 19 %. Така значна розбіжність між клінічно підтвердженим діагнозом за критеріями DC/TMD та суб’єктивним відчуттям болю пацієнтом створює «сіру зону» в діагностиці, де опитувальники якості життя стають незамінними.

Висновки. Порівняльний аналіз підтверджує, що для глибоких клінічних та академічних досліджень найбільш доцільним є застосування OHIP-49 або спеціалізованої форми OHIP-TMD, які мають найвищу чутливість до специфічних симптомів суглобової дисфункції. OHIP-14 та OHIP-5 є оптимальними інструментами для амбулаторної практики завдяки високій кореляції з повною версією при мінімальних витратах часу, що забезпечує високу готовність до співпраці з боку пацієнтів. Впровадження цих опитувальників у клінічну практику сприятиме реалізації біопсихосоціального підходу в стоматології, покращенню ранньої діагностики СНР та підвищенню ефективності моніторингу результатів лікування.