Оптимізація лікування та профілактики захворювань тканин пародонта у працівників деревообробної галузі промисловості Чернівецької області

Автор(и)

  • В. М. Батіг
  • О. М. Токар
  • І. П. Бурденюк

Ключові слова:

декаметоксин, прополіс, етоній, генералізований пародонтит, деревооброна промисловість

Анотація

Мета: удосконалення схеми лікування та профілактики захворювань тканин пародонта у працівників деревообробної промисловості Чернівецької області, які у процесі професійної діяльності мають тривалий контакт з несприятливими чинниками виробничого середовища.
Матеріали та методи. Проведено лікування 70 працівників деревообробної промисловості з діагностованим хронічним генералізованим пародонтитом І ступеня (35 осіб – основна група (А); 35 осіб – група порівняння (В)) віком від 25 до 45-ти років. Для порівняння результатів лабораторних досліджень додатково провели обстеження 25 здорових осіб такої самої вікової категорії з інтактним пародонтом і збереженими зубними рядами, які склали контрольну групу (С). Клінічне обстеження пацієнтів проводили за загальноприйнятою методикою: суб’єктивне (скарги, анамнез захворювання, анамнез життя) та об’єктивне (огляд, індексна оцінка, визначення рівня ясенного прикріплення). З лабораторних методів дослідження визначали активність у слині ферменту уреази, лізоциму, ступінь дисбіозу ротової порожнини. В якості підтримуючої терапії пацієнтам основної групи призначали запропоновану композицію ДЕПС.
Результати. Після лікування спостерігали значне покращення гігієнічного статусу пацієнтів обох груп, однак статистично значущої різниці між групами А і В в показниках гігієни порожнини рота після лікування не виявлено (рА2–В2 > 0,05). Установлено значне покращення пародонтальних індексів після лікування в пацієнтів обох груп спостереження (індексу PMA С. Parma, індексу кровоточивості за Muhlemann у модифікації Cowell I., пародонтального індексу Рассела, PSR тесту), однак показники в пацієнтів основної групи були достовірно краще – рА2–В2 < 0,05. У хворих основної групи (А) рівень утрати прикріплення зменшився в 1,83 разу, групи порівняння (В) – у 1,71 разу. При цьому різниця рівнів утрати прикріплення після лікування між групами А і В є статистично значущою (рА2–В2 < 0,05). Активність ферменту уреази в пацієнтів основної групи (А) та групи порівняння (В) після лікування достовірно знизилась (рА1–А2 < 0,001, рВ1–В2 < 0,001), однак лише в основній групі досягла рівня активності в обстежуваних контрольної групи (С) (рА2–С > 0,05). Рівень лізоциму після лікування достовірно підвищився в пацієнтів обох груп спостереження (рА1–А2 < 0,001, рВ1–В2 < 0,001) і досяг рівня лізоциму в пацієнтів контрольної групи (С) (рА2–С > 0,05, рВ2–С > 0,05). Ступінь дисбіозу ротової порожнини в пацієнтів основної групи (А) достовірно знизився у 5,43 рази (рА1–А2 < 0,001), при цьому його відмінність від ступеня дис- біозу в пацієнтів контрольної групи (С) статистично незначна (рА2–С > 0,05). Ступінь дисбіозу ротової порожнини в пацієнтів групи порівняння (В) достовірно знизився у 3,04 разу (рВ1–В2 < 0,001), однак усе одно залишився достовірно відмінним від даного показника в пацієнтів контрольної групи (С) (рВ2–С < 0,05).
Висновок. Запропонована фармакологічна композиція ДЕПС є ефективним антисептичним засобом, і її можна використовувати у фазі підтримуючої терапії для оптимізації схеми лікування та профілактики захворювань тканин пародонта у працівників деревообробної промисловості.
Ключові слова: декаметоксин, прополіс, етоній, генералізований пародонтит, деревооброна промисловість.

Біографії авторів

В. М. Батіг

В.М. Батіг – завідувач кафедри терапевтичної стоматології Буковинського державного медичного університету.

О. М. Токар

О.М. Токар – асистент кафедри терапевтичної стоматології Буковинського державного медичного університету.

І. П. Бурденюк

І.П. Бурденюк – асистент кафедри мікробіології та вірусології Буковинського державного медичного університету.

Посилання

1. Levchuk KO, Kopyl OV. Vyrobnychyi travmatyzm v Ukraini: prychyny ta shliakhy zapobihannia. Zbirnyk naukovykh prats Dniprodzerzhyns’kogo derzhavnogo
tekhnichnoho universytetu // Tekhnichni nauky. – 2016. – № 1. – P. 208–14.
2. Havryshchuk AV. Obgruntuvannia kompleksnoi profilaktyky osnovnykh stomatologichnykh zakhvoriuvan u robitnykiv metalurhiynoi promyslovosti: Аvtoref. dys.
kand. med. nauk DU «Instytut stomatologii NAMN Ukrainy». – Odesa. – 2015. P. 20.
3. Solanki S, Dahiya R, Blaggana A, Yadav R, Dalal S, Bhayana D. Periodontal health status, oral mucosal lesions, and adverse oral habits among rubber factory
workers of Bahadurgarh, Haryana, India // Indian Journal of Dental Sciences. – 2019; 11 (1). – P. 112–21.
4. Tairova TM, Tkachuk KN, Byrsa RV. Doslidzhennia vzaiemozviazku spetsyfichnykh umov pratsi v budivelnii haluzi z profesiinymy zakhvoriuvanniamy pratsivnykiv //
Problemy okhorony pratsi v Ukraini. – 2015. – №. 29. – P. 70–81.
5. Melinda R. Mylek, Jacki Schirmer. Beyond physical health and safety: supporting the wellbeing of workers employed in the forest industry // Forestry: An International
Journal of Forest Research. – 2015. – № 88 (4). – P. 391–406.
6. Derzhavna farmakopeya Ukrainy. – 1 vydannia. – Kh.: RIREH. – 2001. – P. 556.
7. Levytskyi AP, Makarenko OA, Selyvanskaia YA. Fermentivnyi metod opredelenyia dysbyoza polosti rta dlia skrininga pro- y prebyotykov: metodycheskye rekomendatsyi.
– K. – 2007. – P. 22.
8. Boichuk TM, Burdeniuk IP, Myslytskyi VF, Chornous VO. Dezynfikuiucha diia okremykh mono- ta bis-chetvertynnykh amoniyevykh spoluk pokhidnykh biologichno
aktyvnykh aminiv – dykainu ta dymedrolu // Klinichna ta eksperymentalna patolohiya. – 2017. – № 2. – C. 99–103.
9. Lipkovska NO, Barvinchenko VM. Supramolekuliarna vzayemodiya pryrodnykh flavonoidiv z kationnoiu PAR etoniyem u rozchynakh i na poverkhni nanokremnezemu //
Khimiya, fizyka ta tekhnologiya poverkhni. – 2018. – 9.1. – C. 92–103.
10. Yuan X. Effect of propolis on preserving human periodontal ligament cells and regulating proinflammatory cytokines // Dental traumatology. – 2018. – №4. –
С. 245– 53.
11. Yoshimasu Y. Rapid bactericidal action of propolis against Porphyromonas gingivalis // Journal of dental research. – 2018. – № 8. – С. 928– 36.

##submission.downloads##

Опубліковано

2021-06-15

Номер

Розділ

ПАРОДОНТОЛОГІЯ