Вивчення морфометричних характеристик колагенових волокон після двохмісячної субкутанної імплантації пористого волокнистого матриксу
DOI:
https://doi.org/10.33295/1992-576X-2019-2-94Ключові слова:
біополімер, біоімплантат, колагенові волокнаАнотація
Актуальність. Проблема, що стоїть перед тканинною інженерією, полягає в тому, щоб оптимізувати виділення, розмноження й диференціацію клітин, сконструювати матрикси або системи доставки, сприяючи підтримці та координації регенерації тканин у трьох вимірах. Одним з важливих критеріїв, який повинен ураховуватися при конструюванні матриксу, – його здатність утворювати оптимальну підложку для підсадки клітинних субстратів.
Мета дослідження – експериментально оцінити характер розвитку колагенової підложки на ранніх строках субкутанної імплантації біополімерного волокнистого матриксу.
Матеріали та методи. Дослідження проводилось на 20 лабораторних тваринах (кролі), які були поділені на дві групи. У першій групі порівняння в 10-ти тварин проводилось оперативне втручання, яке включало формування «кишені» у підшкірній клітковині та накладання швів. У другій групі в 10-ти тварин проводилась підшкірна імплантація біополімерного матриксу в ділянку спини між лопатками. Для дослідження брали 9 сегментів: один центрально розташований і по 4 сегменти з парацентральної та периферичної зон. Статистичний аналіз результатів здійснено за допомогою комп’ютерних програм Microsoft Exel і Statistica 5.5 (Multiple Regression) з використанням методів варіаційної статистики та кореляції.
Результати свідчать про відсутність як гострої, так і хронічної реактивної запальної інфільтрації, а також як гострої, так і хро-
нічної реакції відторгнення імплантата як чужорідної субстанції в імплантованій ділянці тварини.
Висновок. Отриманий волокнистий матрикс завдяки своїй гігроскопічності та пористості створює своєрідний місток для
проростання тканин при формуванні колагенового матриксу у трьохвимірному просторі.
Ключові слова: біополімер, біоімплантат, колагенові волокна.
Завантаження
Посилання
protezov na implantatah (2013) / Olesova VN, Dovbnev VA, Evstratov OV,
Zveryaev AG, Zuev MD, Lesnyak AV i dr. // Klinichiskie issledovaniya, 1: 25–26 [in Russian].
2. Andryushechkina TN, Berchenko GN, Gioeva YuA., Zoryan EV, Atrushkevich VG.
Vliyanie kompleksnyih antigomotoksicheskih preparatov na tkani parodonta v aktivnom periode
ortodonticheskogo lecheniya: eksperimentalno-morfologicheskoe i klinicheskoe issledovanie
// Klinicheskaya stomatologiya, 2015 ,4: 42–49 [in Russian].
3. Balin VN, Balin DV, Iordanishvili AK, Muzyikin MI. Osteostimuliruyuschee deystvie
ksenogennogo kostnogo materiala na reparativnyiy osteogenez (eksperimentalno-morfologicheskoe
issledovanie) // Stomatologiya. – 2015, 94 (2): 5–9 [in Russian].
4. Hayashi CН, Gudino CV, Gibson FC, Genco CA (2010). Review: pathogen-induced
inflammation at sites distant from oral infection: bacterial persistence and induction of cells
pecific innate immune inflammatory pathways // Mol. Oral. Microbiol. – 5 (25): 305–316.
5. Deev RV, Isaev AA, Kochish AYu, Tihilov RM (2016). Kletochnyie tehnologii v travmatologii
i ortopedii: putirazvitiya // Kletochnaya transplantologiya i tkanevaya injeneriya. –
3 (6): 22–33 [in Russian].
6. Poriadok provedennia naukovymy ustanovamy doslidiv, eksperymentiv na tvarynakh
// Ofitsiinyi visnyk Ukrainy. – Ofits. vyd. (2012). – 24: 82 [in Ukrainian].
7. Bahrii MM, Dibrova VA, Popadynets OH, Hryshchuk MI. Metodyky morfolohichnykh
doslidzhen: monohrafiia. – Vinnytsia: Novaknyha (2016): 328 [in Ukrainian].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
