Можливості неінвазивного лікування обмеженого відкривання рота, обумовленого захворюваннями та внутрішніми порушеннями скронево-нижньощелепного суглоба
DOI:
https://doi.org/10.33295/1992-576X-2021-3-76Ключові слова:
скронево-нижньощелепний суглоб, гнатолог, магнітно-резонансна томографіяАнотація
Резюме. Магнітно-резонансна томографія широко використовується при наявності таких скарг у пацієнта, як клацання, заклинювання та біль у скронево-нижньощелепному суглобі. Наявність різних ступенів важкості лікування патології скронево-нижньощелепного суглоба, яка супроводжується обмеженим відкриванням рота, потребує певних рекомендацій для проведення магнітно-резонансної томографії з урахуванням сучасних класифікацій.
Мета: обґрунтувати необхідність застосування індивідуального фіксатора нижньої щелепи, виготовленого перед виконанням магнітно-резонансної томографії в положенні відкритого рота для систематизації результатів лікування.
Матеріали та методи. На підставі клінічного обстеження та об’єктивізації стану скронево нижньощелепного суглоба за допомогою магнітно-резонансних томограм проаналізовано результати лікування захворювань і внутрішніх порушень скронево-нижньощелепного суглоба, які може отримати лікар-стоматолог-гнатолог, застосовуючи неінвазивні методи. Для отримання зображень скронево-нижньощелепного суглоба після лікування застосовувався індивідуальний фіксатор нижньої щелепи, що забезпечило можливість доказового визначення положення суглобової головки в положенні відкритого рота. Для систематизації результатів аналізу магнітно резонансних томограм скронево-ниижньощелепного суглоба вибрана найзручніша класифікація.
Результати. Із клінічної точки зору, ефективним вважається гнатологічне лікування вивиху диска скронево-нижньощелепного суглоба без репозиції в тих випадках, коли відстань між різцями при максимальному відкриванні рота становить 41–50 мм, суглобова головка розташовується на верхівці суглобового горбика, а при опитуванні і проведенні ізометричних тестів скарги не виявляються.
Висновки. Розраховувати на максимально ефективне неінвазивне лікування із приводу обмеженого відкривання рота можна при ранньому зверненні пацієнта, тобто від трьох до семи місяців з моменту виникнення.
Ключові слова: скронево-нижньощелепний суглоб, гнатолог, магнітно-резонансна томографія.
Завантаження
Посилання
Wilkes CH. Internal derangements of the temporomandibular joint. Pathological variations // Arch. Otolaryngol. Head Neck Surg. – 1989; 115 (4): 469–477. doi:
1001/ archotol. 1989.01860280067019.
Williamson RA., Mc Namara D, Mc Auliffe W. True eminectomy for internal derangement of the temporomandibular joint // Br. J. Oral Maxillofac Surg. – 2000,
Oct.; 38 (5): 554–60.
Sylyn A.V. Kharakterystyka stadyi osteoartroza vysochno-nyzhnecheliustnoho sustava po dannыm MRT obsledovanyia / Vestnyk VolhHMU // Semeleva E.Y., Butova
A.V. Vыpusk 1 (49) 2014, s. 105–107.
Su N, Liu Y. Correlation between oral health-related quality of life and clinical dysfunction index in patients with temporomandibular joint osteoarthritis // Journal
of Oral Science. – 2016; 58 (4): 483–490.
Schiffman E, Ohrbach RR, Truelove E. Diagnostic criteria for temporomandibular disorders (DC/TMD) for clinical and research applications recommendations of
the international RDC/TMD consortium network and orofacial pain special interest group // Journal of Oral & Facial Pain and Headache. – 2014; 28 (1): 6–27.
Sidebottom AJ. Current thinking in temporomandibular joint management // Br. J. Oral Maxillofac Surg. – 2009, Mar.; 47 (2): 91–4.
Tymofeev AA. Rukovodstvo po cheliustno-lytsevoi khyrurhyy y khyrurhycheskoi stomatolohyy. – Kyev: OOO «Chervona Ruta-Turs», 2012. – 1048 s.: yl.
Betsy Mitchel, Cathy Cummins, Ron le Febvre. Temporomandibular Joint Disorders (TMD): A Clinical Assessment. – P. 1–46, 2014.
Drohomyretska MS. Klinichna neiro-miazova diahnostyka ta profilaktyka uskladnen pry likuvanni vyvykhu dyska skronevo-nyzhnoshchelepnoho suhloba, yakyi ne
mozhna vpravyty / Drohomyretska M.S., Mirza R.O. // Cuchasna stomatolohiia. – 2018. – № 3. – S. 78–85.
Seferian KH. Ortopedycheskoe lechenye vыvykha menyska vysochno-nyzhnecheliustnoho sustava: Avtoref. dys. … kand. med. nauk, 14.00.21 / Seferian K.H. –
Stavropol. – 2002. – 19 s.
Myrza AY. Dysfunktsyonalnыe sostoianyia, obuslovlennыe dystalnыm smeshchenyem nyzhnei cheliusty / A.Y. Myrza, A.Y. Shtefan, R.A. Myrza // Sovremennaia
stomatolohyia. – 2007. – № 2. – S. 126–130.12. Durham J., Newton-John T.R., Zakrzewska J.M. Temporomandibular disorders / J. Durham et al. // BMJ. –
– Vol. 12. – P. 350.
Fernandez-de-las-Penas C, Svensson P. Myofascial Temporomandibular Disorder /C. Fernandez-de-las-Penas et al. // Current Rheumatology Reviews. – 2016. –
Vol. 12. – № 1. – P.40–54.
Arayasantiparb R, Tsuchimochi M. Quantification of disc displacement in internal derangement of the temporomandibular joint using magnetic resonance imaging //
Odontology. – 2010. – Vol. 98. – P. 73–81.
Whyte AM, D McNamara, I Rosenberg AW. Whyte Magnetic resonance imaging in the evaluation of temporomandibular joint disc displacement – a review of 144 cases /
J. Oral. Maxillofac. Surg. – 2006. – Vol. 35. – P. 696–703.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
