Порівняльний аналіз стану опорних тканин при використанні різних ортопедичних конструкцій для негайного навантаження на дентальних імплантатах при втраті зубів на одній із щелеп

Анотація

Анотація. Використання незнімних протезних конструкцій з опорою на імплантатах при частковій або повній втраті зубів залишається актуальним. Завдяки використанню інтраорального зварювання елементів тимчасового протеза в практику ортопедичної стоматології інтегрував метод виготовлення тимчасових ортопедичних конструкцій, який дозволяє фіксувати їх під час операції дентальної імплантації.

Метою дослідження є порівняльна оцінка стану опорних тканин при використанні різних ортопедичних конструкцій для негайного навантаження на дентальних імплантатах при частковій або повній втраті зубів на одній із щелеп. Для порівняльної оцінки різних ортопедичних конструкцій на імплантатах для негайного навантаження було обрано тимчасові конструкції з поліметилметакрилату, композитні конструкції армовані металевими балками з використанням інтраорального зварювання, акрилові конструкції з гарнітурними зубами армовані литою балкою. За допомогою комп’ютерної томографії та ортопантомографії оцінювали стан кісткової тканини до імплантації, через 3 доби та через 1, 6, місяців після імплантації. В результаті проведеного дослідження було  зроблено висновки. Відновлення повної втрати зубів на одній із щелеп незнімними ортопедичними композитними конструкціями, які армовані металевими балками з використанням інтраорального зварювання – перспективний метод, який дозволяє скоротити терміни реабілітації пацієнтів, кількість хірургічних етапів й травматичність хірургічного етапу лікування. У зв’язку з цим менш порушується трофіка м’яких та кісткової тканин, що впливає на подальшу остеоінтеграцію та функціонування імплантатів. При цьому ризики резорбції кісткової тканини мінімізуються.

Клінічна оцінка тканин навколо імплантатів та рентгенологічний аналіз кістки у пацієнтів з акриловими конструкціями з гарнітурними зубами армованими литими металевими балками показали майже аналогічні результати. Але методика передбачає додаткове хірургічне втручання, що негативно впливає на трофіку й заживлення м’яких та кісткової тканин, підвищує ризики ускладнень, збільшує терміни реабілітації. Використання тимчасових конструкцій з поліметилметакрилату є менш доцільни  у зв’язку з їх менш стабільною фіксацією, що може призвести до запалення м’яких тканин, які оточують імплантати, та резорбції кісткової тканини.

Ключові слова: незнімні конструкції, оклюзійні співвідношення щелеп, цифрові технології, дентальна імплантація.