Погляд на місце та роль генетичних систем крові в етіопатогенезі карієсу зубів

Анотація

Актуальність. Карієс зубів залишається одним із розповсюджених захворювань людей та поступається лише серцево-судинним захворюванням. Це зумовлено відсутністю чіткого уявлення про етіопатогенетичні причинно-наслідкові зв’язки.

Мета: визначити місце компетентності генетичних маркерів біологічних субстанцій крові та слини в етіопатогенезі каріозної хвороби.

Матеріали та методи. Вивчення групоспецифічних факторів крові як можливих генетичних маркерів карієсу зубів вивчена у 916 людей. Визначення генетичних маркерів крові та слини проводилось в реакції гемаглютинації.

Результати дослідження. Було встановлено, що ризик виникнення карієсу зубів достатньо високий при Вα(ІІІ) носійстві. Встановлено, що присутність антигену В у слині можна вважати фактором ризику. Нами був встановлений корелятивний зв’язок карієсу зубів та присутність в слині антигенів системи Lewis. В цілому до «критичних» віднесені наступні генофенотипи: Le(a–b+)Р 1+ ,Le(a–b–)Р1+, Le(a–b+)М, Rh+(D)М, МР 1+, МР 1+ , Rh+Р1+ , Rh–Р1+ . До протективних комбінацій еритроцитарних антигенів ми віднесли фенотипи Le(a+b–), Le(a–b+)Р 1– , Le(a–b–)Р 1– , Le(a+b–)Rh+, Le(a+b–)МN, Le(a–b–)N, Rh+МN, Р 1– МN, Rh+Р 1– , Le(a–b+)N, Р 1– N, які у хворих карієсом зубів зустрічалисяу 2–4 рази рідше.

Висновки. Були встановлені генофенотипи та їх асоціації, сприятливі, протидійні та невпливові на розвиток каріозної хвороби. Отриманні дані дають змогу науково сформувати групи ризику для отримання особливого лікувального та профілактичного підходу до різних категорій людей. Отримані результати дали можливість зрозуміти по іншому виникнення та розвиток каріозної хвороби та побачити важливе значення імуногенетинчих досліджень у карієсології.