Покрокова освітня модель формування практичних навичок у підготовці студентів-стоматологів

Анотація

Мета. У статті подано результати експериментального дослідження, спрямованого на зниження рівня стресового навантаження шляхом цілеспрямованого формування практичних знань і навичок у студентів. Враховуючи, що студенти постійно перебувають у стані хронічного конструктивного стресу [1, 2], традиційні підходи до засвоєння знань і практичних умінь часто є надмірно трудомісткими та малоефективними. Однією з причин цього є недостатнє розуміння студентами поставлених навчальних завдань, що зумовлює низький рівень засвоєння матеріалу. Метою експерименту було підвищення ефективності опанування практичних навичок з терапевтичної стоматології з урахуванням психоемоційного стану студентів.
Методи. У дослідженні взяли участь дві групи студентів ІІІ курсу з різних академічних груп, які вивчали методику клінічного огляду пацієнта, зокрема локальний огляд тканин пародонту та стану присінка рота. У першій групі (30 осіб) навчання здійснювалося за модифікованою методикою: викладач чітко формулював мету та клінічну доцільність оцінки архітектоніки присінка рота, акцентував увагу на патологічних станах, що виникають унаслідок ігнорування анатомічних порушень цієї ділянки, та пропонував структуровану схему виконання маніпуляції. Демонстрація проводилася повільно на навчальному муляжі з детальним поясненням висоти прикріплення губних і щічних вуздечок, а також глибини присінка рота, із чітким зазначенням інструментів та ділянок їх застосування. Після цього студенти самостійно виконували огляд, керуючись запропонованою схемою.
У другій групі (32 особи) застосовувався традиційний підхід до навчання огляду тканин присінка рота з використанням пародонтального зонда. Викладач пояснював значення маніпуляції та демонстрував її на муляжі, після чого студенти виконували завдання самостійно. Оцінювали ефективність засвоєння практичних навичок та формування стійкого автоматизованого вміння.
Результати та обговорення. Результати дослідження засвідчили, що 28 студентів першої групи (93,3%) з першої спроби коректно виконали огляд тканин присінка рота. Після виконання десяти ідентичних маніпуляцій у всіх студентів цієї групи сформувалася стійка автоматизована навичка. Натомість у другій групі після десяти повторень маніпуляції стійка автоматизована навичка була сформована лише у 12 студентів (37,5%). Слід зазначити, що виконання завдань у цій групі супроводжувалося значною кількістю помилок, зокрема неправильним вибором інструментів, що потребувало суттєвих часових витрат з боку викладача на їх корекцію [3, 4].
Наукова новизна. Експериментальне дослідження ґрунтується на теорії поетапного формування розумових дій і уявлень [5]. Проведений добровільний експеримент у процесі навчання студентів стоматологічного факультету Івано-Франківського національного медичного університету продемонстрував високу ефективність запропонованого підходу у формуванні практичних навичок. Отримані результати свідчать про необхідність поєднання теоретичної підготовки з формуванням автоматизованих практичних умінь у майбутніх лікарів без посилення стресового навантаження [6, 7].
Висновки. Запропонована методика є ефективним засобом цілеспрямованого формування комплексу мануальних дій у студентів. Використання чітко структурованих схем виконання конкретних маніпуляцій сприяє оптимізації навчального процесу та скороченню часу, необхідного для формування стійких автоматизованих практичних навичок.