Особливості кальцій-фосфорного метаболізму ротової рідини у осіб із генералізованим пародонтитом за умов гіпотиреозу

Оксана Репецька; Зоряна Попович

doi:10.33295/1992-576X-2026-2-POMD-1

Автор(и)

Оксана Репецька Івано-Франківський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0003-2880-9971
Зоряна Попович Івано-Франківський національний медичний університет https://orcid.org/0000-0003-4472-3748

DOI:

https://doi.org/10.33295/1992-576X-2026-2-POMD-1

Ключові слова:

генералізований пародонтит, первинний гіпотиреоз, ротова рідина, кальцій-фосфорний обмін, молярний коефіцієнт, атомно-абсорбційна спектрофотометрія, особи молодого віку

Анотація

До основних предикторів виникнення захворювань тканин пародонта належить соматична патологія, зокрема ендокринні захворювання. Недостатнє надходження йоду в організм призводить до розвитку послідовних пристосувальних процесів, які здатні підтримувати нормальний синтез тиреоїдних гормонів. Порушення синтезу гормонів при йодному дефіциті є основним фактором, який спричиняє низку захворювань та патологічних станів.

Метою нашої роботи було вивчення особливостей кальцій-фосфорного метаболізму у ротовій рідині в осіб молодого віку (віком 25–44 роки) з гіпотиреозом, які постійно проживають у місцевості із йододефіцитом.

Матеріали і методи дослідження. З метою вивчення біохімічних змін ротової рідини та стану тканин пародонта у молодих осіб із гіпотиреозом, зумовленим недостатністю йоду, нами було обстежено 330 жителів м. Івано-Франківська віком від 25 до 44 років. Із загальної кількості обстежених у 195 осіб було виявлено первинний гіпотиреоз (вони увійшли до складу групи І). Групу ІІ сформували 135 осіб без супутньої ендокринної патології.

Результати дослідження. У структурі захворювань тканин пародонта переважав генералізований пародонтит початкового — І та ІІ ступеня розвитку. У групі І найбільший відсоток припадав на ГП ІІ ступеня тяжкості (37,35 ± 3,76 %), у групі ІІ — початкового — І ступеня (28,72 ± 4,69 %), p < 0,01. Генералізований пародонтит ІІІ ступеня у хворих групи І був виявлений у 2,41 ± 1,19 % осіб, тоді як у групі ІІ ГП ІІІ ступеня виявлено не було. У осіб без ендокринної патології діагностували більше початкових форм захворювань тканин пародонта: гінгівітів було у 1,8 раза більше, ніж у хворих із первинним гіпотиреозом. У осіб молодого віку, хворих на генералізований пародонтит за умов гіпотиреозу, виявлено негативні зміни кальцій-фосфорного метаболізму ротової рідини: спостерігали тенденцію до зниження вмісту кальцію в ротовій рідині з розвитком запально-дистрофічного процесу в пародонті, а рівень фосфору, навпаки — підвищувався.

Висновки. Дані про зміни мінерального метаболізму, а саме порушення засвоєння кальцію та підвищення рівня фосфору в ротовій рідині хворих із генералізованим пародонтитом за умов первинного гіпотиреозу, необхідно враховувати під час розроблення схем лікування та профілактики захворювань пародонта у цієї категорії пацієнтів.

Завантаження

Дані завантаження ще не доступні.

Посилання

Carneiro, M. C., da Silva, N. D. G., Ventura, T. M. O., da Silva Santos, P. S., Buzalaf, M. A. R., Freire, M. (2026). Salivary Proteome Role in Infection and Immunity. In: Rezaei, N., Ziaei, H. (eds). Oral Immunology. Advances in Experimental Medicine and Biology, 1492, 747–773. DOI: https://doi.org/10.1007/978-3-032-03176-1_36.

Fernandez-Solari, J., Barrionuevo, P., & Mastronardi, C. A. (2015). Periodontal disease and its systemic associated diseases. Mediators Inflamm, 2015, 153074. DOI: https://doi.org/10.1155/2015/153074.

Chojnowska, S., Aries, T., Wilinska, I., Sienicka, P., Cabaj-Wiater, I., & Knaś, M. (2018). Human saliva as a diagnostic material. Advances in Medical Sciences , 63 (1), 185–191. DOI: https://doi.org/10.1016/j.advms.2017.11.002.

Bascones-Martínez, A., Muñoz-Corcuera, M., & Bascones-Ilundain, J. (2015). Diabetes and periodontitis: A bidirectional relationship. J Med Clin (Barc), 145(1), 31–5. DOI: https://doi.org/10.1016/j.medcli.2014.07.019.

Bui, F. Q., Almeida-da-Silva, C. L. C., Huynh, B. et al.(2019). Association between periodontal pathogens and systemic disease. Biomed J, 42(1), 27–35. DOI: https://doi.org/10.1016/j.bj.2018.12.001.

Bezushko, A. V., Hasiuk, P. A., Vorobets, A. B. et al. (2024). Assessment of diagnosed changes in periodontal tissues. In patients with gastroesophageal reflux disease. Clinical and Preventive Medicine, 5, 27–33. DOI: https://doi.org/10.31612/2616-4868.5.2024.04.

Aldulaijan, H. A., Cohen, R. E., Stellrecht, E. M. et al. (2020). Relationship between hypothyroidism and periodontitis: A scoping review. Clin Exp Dent Res, 6(1), 147–57. DOI: https://doi.org/10.1002/cre2.247.

Dhanwal, D. K. (2011). Thyroid disorders and bone mineral metabolism. Indian J Endocrinol Metab, 15(2), 107–12. DOI: https://doi.org/10.4103/2230-8210.83339.

Lee, J.-H., Choi, J.-K., Jeong, S.-N. et al. (2018). Charlson comorbidity index as a predictor of periodontal disease in elderly participants. J Periodontal Implant Sci, 48(2), 92–102. DOI: https://doi.org/10.5051/jpis.2018.48.2.92.

Ye, Z., Cao, Y., Miao, C. et al. (2022). Periodontal therapy for primary or secondary prevention of cardiovascular disease in people with periodontitis. Cochrane Database Syst Rev, 10, CD009197. DOI: https://doi.org/10.1002/14651858.CD009197.pub5.

Kan, F., & Kucukkurt, I. (2022). Investigation of the effect of boron on thyroid functions and biochemical parameters in hypothyroid induced-rats. J Biochem Mol Toxicol, 36(11), e23186. DOI: https://doi.org/10.1002/jbt.23186.

Hodovanets, O. I., Kitsak, T. S., & Vitkovskyy, O. O. (2018). Diffuse Nontoxic Goiter in Children and Its Impact on Dental Pathology. Halytskyy likarskyy visnyk, 1, 19–21. DOI: https://doi.org/10.21802/gmj.2018.1.7 [In Ukrainian]

Nazir, M. A. (2017). Prevalence of periodontal disease, its association with systemic diseases and prevention. Int J Health Sci (Qassim), 11(2), 72–80.

Kovach, I. V., & Volyak, L. M. (2012). Characteristics of dental diseases in children suffering from endemic goiter. Medychni perspektyvy, 17(1), 118–121. [In Ukrainian]

Blum, M. R., Bauer, D. C., Collet, T. H. et al. (2015). Subclinical Thyroid Dysfunction and Fracture Risk: Meta-analysis. JAMA, 3(13), 2055–2065. DOI: https://doi.org/10.1001/jama.2015.5161.

Teixeira, F. C. F., Marin-Leon, L., Gomes, E. P. et al. (2020). Relationship between periodontitis and subclinical risk indicators for chronic non-communicable diseases. Braz Oral Res, 34, e058. DOI: https.//doi.org/10.1590/1807-3107bor-2020.vol34.0058.